Житлові ваучери для переселенців у Львові: чому відмовляють кожному п’ятому та які перешкоди чекають на шляху до власної оселі

04 липня 2026 р. 15:42

04 липня 2026 р. 15:42

В Україні понад пів року функціонує програма житлових ваучерів для внутрішньо переміщених осіб із тимчасово окупованих територій. За цей час комісія у Львові опрацювала понад тисячу заяв, однак кожна п’ята з них отримала відмову. Що стає причиною відхилення та з якими реальними труднощами стикаються переселенці — розбирались журналісти програми “Разом” Українського радіо. Львів.

**Що таке ваучер і хто може його отримати**, пише Суспільне .

Програма передбачає державну допомогу на купівлю житла для переселенців із окупованих територій, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни. Ваучер номіналом два мільйони гривень можна спрямувати на придбання нерухомості, інвестування або фінансування будівництва, купівлю земельної ділянки під забудову, а також на покриття першого внеску чи погашення іпотечного кредиту.

**Статистика: 800 схвалених і 228 відмов**

За даними керівниці управління соціального захисту Львівської міської ради Тетяни Колесник, від початку дії програми комісія розглянула 1011 заяв. Допомогу надали 770 особам, 228 заявникам відмовили, ще 69 заяв перебувають на стадії розгляду.

Кожне рішення супроводжується перевіркою реєстрів та верифікацією наданої інформації — щоб унеможливити нецільове витрачання бюджетних коштів.

Серед найпоширеніших підстав для відмови — невідповідність статусу заявника, розбіжності в прізвищі через зміну документів після одруження, наявність житла на підконтрольній Україні території у заявника або членів його родини, попереднє отримання грошової компенсації за постановами №719 чи №280, а також подання неповних або недостовірних відомостей — наприклад, коли в заяві не зазначено всіх членів сім’ї.

**Захисник із прифронтового села: система відмовляє, хоча дому більше немає**

Військовослужбовець Сергій Бєкєнєв боронить Україну ще з 2014 року, а у 2022-му знову став до лав ЗСУ. Він родом із селища Залізничне на Запоріжжі — поблизу Гуляйполя, безпосередньо на лінії фронту. Статус ВПО він оформив у Львові. За кілька останніх місяців через службу чоловік зміг приїхати до міста лише тричі — і щоразу замість відпочинку витрачав цей час на походи до ЦНАПу, органів соцзахисту та ветеранського хабу, намагаючись з’ясувати, чому програма відхиляє його заявку.

Виявилося, що попри реальну небезпеку та фактичну відсутність житла, Залізничне юридично не вважається окупованою територією. Саме тому Сергій не відповідає критеріям програми. Умова однозначна: попереднє місце реєстрації заявника має бути на тимчасово окупованій території. Зона активних бойових дій без юридичного статусу окупації під цей критерій не підпадає.

**Тезка у реєстрі — тримісячний кошмар для родини з Нової Каховки**

Зовсім інша, але не менш виснажлива ситуація склалася в родини переселенки Тетяни з окупованої Нової Каховки на Херсонщині. Поки її чоловік воює на передовій, вона сама виховує двох маленьких дітей і вирішила скористатися державною програмою для придбання квартири у Львові.

Перешкода виникла несподівана: у реєстрі на чоловіка Тетяни значилося житло в Полтавській області. Як з’ясувалося, це була власність його повного тезки — людини, яка на той момент вже померла. Жінка написала до Міністерства юстиції, однак там повідомили, що вплинути на ситуацію та “очистити реєстр” неможливо: це може зробити лише спадкоємець померлого, переоформивши майно на себе.

Родині вдалося розшукати спадкоємця. Він надав свідоцтво про смерть батька-тезки та документ, що підтверджує його єдине право на спадщину. Заявку через “Дію” вдалося подати без перешкод, але коли документи потрапили на розгляд комісії Львівської міської ради, питання про “чужу нерухомість” виникло знову. Родину попередили: якщо майно виявиться їхнім, ваучер доведеться повернути повністю. Лише після надання всіх зібраних документів ситуацію вдалося врегулювати. Загалом ця бюрократична історія тривала близько трьох місяців.

**Ринок нерухомості: дефіцит доступних квартир і недовіра до ваучера**

Навіть отримавши схвалення, переселенці стикаються з суто ринковими реаліями. Фахівчиня з продажу нерухомості Христина Гальчишак зазначає, що Львів — одне з найдорожчих міст України за цінами на житло, а бюджет у два мільйони гривень суттєво обмежує вибір.

Однокімнатна квартира в старому житловому фонді площею 30–35 квадратних метрів без ремонту коштує орієнтовно 43–45 тисяч доларів. Більшість власників під “без ремонту” розуміють стан, у якому з часів будівництва не мінялися ні проводка, ні сантехніка. Переселенці ж зазвичай шукають квартиру в житловому стані, а таких об’єктів у доступному бюджеті майже не залишилося — попит фактично вимів їх із ринку.

Окремою проблемою є ставлення продавців до самого ваучера. Як тільки покупець згадує це слово, частина власників одразу відмовляється від розмови. Особливо насторожено реагують люди похилого віку та ті, хто хоче продати квартиру швидко й отримати готівку. Досвідчені рієлтори намагаються завчасно пояснювати всі нюанси програми, щоб зберегти угоду.

Тетяна з Нової Каховки на власному досвіді переконалась, що навіть на фінальному етапі — у нотаріуса — продавці можуть відмовитися від угоди, дізнавшись, що гроші надійдуть не відразу. Жінці довелося вмовляти, залучати нотаріуса до пояснень і навіть змінити кількох фахівців, поки вдалося знайти тих, хто мав досвід роботи з ваучерами. Зрештою статус в “Дії” змінився через кілька тижнів після підписання угоди, але реальне фінансування надійшло продавцю вже наступного дня.

Варто також врахувати, що ваучер покриває лише вартість нерухомості. Послуги нотаріуса та супутні витрати покупець оплачує з власних коштів готівкою.

Попри всі складнощі — бюрократичні, юридичні та ринкові — досвід Тетяни та майже восьмисот інших родин, які вже скористалися програмою у Львові, свідчить: отримати власне житло за допомогою державного ваучера цілком реально.

Львівські