Львів попрощається із захисниками Володимиром Марущаком та Михайлом Кундиком

05 липня 2026 р. 14:45

05 липня 2026 р. 14:45

У понеділок, 6 липня, у Львові відбудеться прощання з військовослужбовцями Володимиром Марущаком та Михайлом Кундиком , які загинули, захищаючи Україну від російських окупантів. Міська влада закликає мешканців та гостей Львова долучитися до церемонії та утриматися в цей час від розважальних заходів.

Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Приблизно о 11:30 на площі Ринок проведуть загальноміську церемонію прощання. Михайла Кундика поховають на полі почесних поховань №87 Личаківського кладовища на вул. Пасічній, а Володимира Марущака – на Сихівському кладовищі.

Володимир Марущак (19.02.1987 — 02.07.2026) був львів’янином. Навчався у Львівській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №82 Львівської міської ради, згодом закінчив Львівський торговельно-економічний університет за освітньо-професійною програмою «Митна справа».

Свою професійну діяльність пов’язав із митною службою: проходив службу у пункті пропуску «Шегині — Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці Державної митної служби України, у 2014 році виконував службові обов’язки на митному посту в Херсоні. Пізніше працював у Державному підприємстві «Міжнародний аеропорт „Львів“ імені Данила Галицького».

За розповідями рідних, Володимир був щедрим, турботливим і товариським, завжди готовим допомогти. Він захоплювався шахами, мав звання майстра спорту, брав участь у міжнародних турнірах, багато читав спеціалізовану літературу, постійно вдосконалював свою майстерність і навчав дітей гри в шахи. Також любив риболовлю та відпочинок на природі.

З початком повномасштабного вторгнення Росії став до лав захисників. Боронив територіальну цілісність і суверенітет України на Луганському напрямку у складі 3-го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса Державної прикордонної служби України. За службу був відзначений численними нагородами. У Володимира Марущака залишилися батьки, дружина, донька, родина, друзі та побратими.

Михайло Кундик (08.04.1979 — 19.03.2025) родом із села Савчин Львівської області. Він навчався у Савчинській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів Сокальської міської ради Львівської області, а професію слюсаря-сантехніка 6-го розряду здобув у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Славутський професійний ліцей».

Після навчання Михайло працював сантехніком за кордоном. Рідні згадують його як добру, щиру, чуйні та працьовиту людину, веселу й життєрадісну, яка легко знаходила спільну мову з оточенням і щиро любила людей. Він був люблячим чоловіком і турботливим батьком, багато уваги приділяв родині, любив готувати та відпочивати на природі.

З початком повномасштабної війни чоловік став на захист України. Він обороняв територіальну цілісність та суверенітет держави на Південно-Слобожанському та Донецькому напрямках у складі 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Сухопутних військ Збройних Сил України. У Михайла Кундика залишилися дружина, двоє синів, п’ять сестер, п’ять братів із сім’ями, хрещені батьки, похресники, рідні, друзі та побратими.

Львівські