вологість:
тиск:
вітер:
Львів назавжди прощається з трьома героями: вітражист, менеджер і краєзнавець віддали життя за Україну
14 липня Львів проведе в останню путь трьох захисників України — Михайла Вакарова, Андрія Тимчишина та Романа Ткачука. Церемонії прощання відбудуться в кількох храмах міста, а поховають загиблих воїнів на Личаківському кладовищі.
Ранкове прощання з Андрієм Тимчишиним розпочнеться о 09:00 у храмі Пресвятої Богородиці Володарки України УГКЦ на вулиці Новознесенській, 34. О 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла відбудеться спільний чин похорону всіх трьох воїнів. Приблизно о 11:30 на площі Ринок розпочнеться загальноміська церемонія прощання. Місцем вічного спочинку для захисників стане поле почесних поховань №87 на вулиці Пасічній, пише ЛМР .
Михайло Вакаров здобув освіту у львівських школах, а згодом опанував професію вітражиста. Пройшов строкову військову службу, після якої працював за фахом на приватних підприємствах. Рідні згадують його як люблячого чоловіка й батька, вірного друга, майстра своєї справи, який вкладав душу у кожен вітраж. У 2023 році Михайло вступив до лав ЗСУ і боронив Україну на Донецькому напрямку у складі 116-ї окремої механізованої бригади. Він пішов із життя, залишивши матір, дружину, двох доньок, сина, брата та інших близьких.
Андрій Тимчишин закінчив школу №7 у Львові, а потім здобув вищу освіту за спеціальністю «Міжнародний туризм» у Львівському університеті. Також пройшов строкову службу в армії, після чого працював у сфері торгівлі. За словами рідних, він був життєрадісною, доброю і турботливою людиною, захоплювався мотоциклами, рибалкою та кулінарією. У 2024 році Андрій добровільно став до лав ЗСУ і воював на Донецькому напрямку у складі 100-ї окремої механізованої бригади. Після нього залишилися мати, брат та родина.
Роман Ткачук навчався у школі №90 Львова, а після її закінчення здобув професійну освіту у Львівському коледжі готельно-туристичного та ресторанного сервісу. Рідні характеризують його як людину великого серця — чуйну, справедливу й надійну. У вільний час Роман захоплювався історією рідного краю та пошуком артефактів. З початком повномасштабного вторгнення він одразу став на захист України, воював на Південно-Слобожанському та Донецькому напрямках у складі 125-ї окремої важкої механізованої бригади. За службу Роман був відзначений орденом «За заслуги», нагрудним знаком «За зразкову службу», медалями «За поранення» і «Хрест Сил територіальної оборони», а також знаком «Ветеран війни». Він залишив дружину, сестру, племінницю, тестя та рідних.
Джерело: inlviv.in.ua