Львів проведе в останню путь трьох полеглих захисників України — Харкевича, Слепокуру та Пирча

20 липня 2026 р. 18:53

20 липня 2026 р. 18:53

У понеділок, 21 липня, Львів прощатиметься з трьома загиблими воїнами — Олегом Харкевичем, Олегом Слепокурою та Андрієм Пирчем. Траурні заходи розпочнуться об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Приблизно о 11:30 на площі Ринок відбудеться загальноміська церемонія прощання.

Олега Харкевича та Олега Слепокуру поховають на Личаківському кладовищі — на полі почесних поховань №87 на вулиці Пасічній. Андрія Пирча буде поховано на кладовищі у селі Бережани, пише ЛМР .

**Олег Харкевич** здобував освіту у середній загальноосвітній школі №42 Львова, після чого отримав фах бармена у Львівському професійно-технічному училищі. Відслужив строкову військову службу, а згодом працював у сфері ландшафтного дизайну за кордоном. Близькі згадують його як справжнього патріота — сміливого, доброго, щирого й турботливого. Олег любив музику, мав гарний голос і чудово співав, захоплювався риболовлею та кулінарією. Його найзаповітнішою мрією було повернутися додому після перемоги й долучитися до відбудови країни. З початком повномасштабного вторгнення він вступив до лав 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади й боронив Україну на Донецькому напрямку. Нагороджений медаллю «Ветеран війни». По собі залишив матір, сина, сестру, брата та родину.

**Олег Слепокура** навчався у Белзькому опорному закладі загальної середньої освіти, потім — у філії Угнівського аграрно-будівельного ліцею в Белзі, а вищу освіту здобув у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького за спеціальністю «Харчові технології». Після строкової служби працював у сфері продажів і займався підприємницькою діяльністю. Рідні описують Олега як людину світла і великого серця — з тонким почуттям гумору, любов’ю до подорожей, гір і фотографії. Він захоплювався авіацією, колекціонував моделі літаків, цікавився історією України та був учасником Революції Гідності. З початком повномасштабної війни захищав Україну у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади на Дніпропетровському, Південно-Слобожанському, Північно-Слобожанському та Курському напрямках. Відзначений орденами «За мужність» II та III ступенів, відзнаками «За оборону України», «Золотий Хрест» Головнокомандувача ЗСУ та медаллю «Ветеран війни». По собі залишив дружину, батьків, брата та сестру.

**Андрій Пирч** навчався у середній загальноосвітній школі №95, а потім — у Львівському вищому професійному політехнічному училищі. Близькі характеризують його як чуйну, чесну й справедливу людину, справжнього патріота. Він займався спортом, прагнув до самовдосконалення, любив природу й тварин, а також серйозно захоплювався медициною та постійно поглиблював свої знання у цій сфері. З початком повномасштабного вторгнення захищав Україну у складі 45-ї окремої артилерійської бригади імені генерала Мирона Тарнавського на Запорізькому та Донецькому напрямках. Нагороджений нагрудним знаком Міністерства оборони «Знак пошани», відзнакою начальника Генерального штабу ЗСУ «За взірцевість у військовій службі» та медаллю «Ветеран війни». По собі залишив матір, рідну сестру та родину.

Львівські