У Львові стратегічний об’єкт опинився під загрозою знищення

21 липня 2026 р. 11:07

21 липня 2026 р. 11:07

Лікарні Західної України можуть опинитись без кисню, а на території Львівського хімічного заводу можуть вирости багатоповерхівки

У Львові – новий скандал. На територію Львівського хімічного заводу невідомі особи не впустили Генерального директора Анатолія Бобришова. На місце події викликали правоохоронців, які не змогли врегулювати ситуацію. Що насправді сталось і у чому конфлікт – з’ясовували журналісти ІВ Четверта студія .

Конфлікт загострився 13 липня цього року. У понеділок зранку нічого не віщувало біди, але сталось не так.

Директора Львівського хімічного заводу не впустила на роботу власна донька

Мовою документів.

13 липня о 9:22 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою місто Львів, вулиця Рахівська, 16, заявниця-адвокат повідомила про протиправне перешкоджання законній господарській діяльності її клієнта – власника більше як 33% акцій та діючого Генерального директора Львівського хімічного заводу Анатолія Бобришова , якого невідомі особи відмовилися пускати на робоче місце.

У протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13 липня 2026 року вказується, що у цей день близько 8:30 група невідомих осіб не пропустила на територію АТ “Львівський хімічний завод” Анатолія Бобришова, який являється власником 33% акцій та Генеральним директором і має беззаперечне право в управлінні товариством, ознайомленні із фінансово-господарською документацією та участі у господарській діяльності, доступі до території та виробничих потужностей.

“Вказані дії невідомих осіб є прямою протидією господарській діяльності акціонера та директора, спрямовані на встановлення протиправного контролю та перешкоджанню господарській діяльності. Відтак прошу притягнути до відповідальності невідомих осіб за вчинення злочину, передбаченого ст. 206 КК України”, – йдеться у повідомленні.

Проте, замість внесення відомостей до ЄРДР за фактом тяжкого злочину (ст. 206 КК України), поліція цинічно перекрутила суть заяви. Як свідчить талон-повідомлення єдиного обліку №18491, правоохоронці самовільно змінили статус заявника та суть правопорушення. У документі безпідставно вказано, що нібито вже «колишній» генеральний директор А. Бобришов просто «не згідний із рішенням загальних зборів щодо зміни генерального директора».

Таким чином, за вказівкою керівництва ВП № 2 – начальника ВП № 2 Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області Костомахи В.В . та начальника слідчого відділу Ткача П.П , очевидний кримінальний злочин та блокування стратегічного підприємства – поліція умисно “списала” як звичайний цивільно-правовий конфлікт, повністю проігнорувавши реальні обставини, зафіксовані у протоколі.

Що ж сталось і чому «колишній директор»?

Як виявилося, теперішні події на Сихові – це лише вершина айсберга, а коріння конфлікту сягає ще 2021 року. Тоді розгорілася цинічна схема, яка починалася як сімейна довіра, а переросла у масштабне шахрайство.

За матеріалами численних заяв про вчинення кримінального правопорушення, які постраждалі змогли зареєструвати в поліції лише після відповідного рішення суду, ситуація виглядає так:

У 2021 році під час наради акціонерів АТ «Львівський хімічний завод» донька генерального директора, Крістіна Бобришова, озвучила присутнім «вигідну пропозицію». Вона запевнила, що підприємство має шанс укласти надприбутковий контракт із фірмою з Прибалтики. Проте іноземні партнери нібито висунули жорстку умову: левова частина акцій заводу має бути сконцентрована в одного акціонера.

Щоб забезпечити заводу розвиток, генеральний директор Анатолій Бобришов та інші акціонери погодилися тимчасово передати свої акції Крістіні під виглядом договорів купівлі-продажу. Донька публічно гарантувала: щойно контракт буде реалізовано, вона поверне всі акції законним власникам разом із нарахованим прибутком. Ба більше, один із примірників договорів одразу забрав невідомий чоловік, який супроводжував процес, нібито «для належного оформлення подальших документів».

Проте, отримавши контроль над цінними паперами, Крістіна Бобришова обіцянок не виконала. Протягом тривалого часу вона уникала розмов про повернення майна, а згодом і взагалі заявила, що акції та гроші не поверне, повністю обірвавши зв’язок із батьком. Лише задокументований прибуток від використання цих акцій, який вона привласнила, наразі складає майже 938 тисяч гривень.

Загалом за цим фактом постраждалими подано щонайменше чотири заяви до ВП №2 Львівського РУП №2 за ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене у великих розмірах). Загальна сума збитків від дій Крістіни Бобришової та її спільників сягає майже 5 мільйонів гривень .

Ось так родинна довіра батька до власної доньки стала цинічним інструментом для підготовки майбутнього рейдерського захоплення стратегічного підприємства !

Саботаж під керівництвом Костомахи та Ткача: як очільник Сихівської поліції та керівник слідчого відділу покривають мільйонні оборудки.

Попри очевидні ознаки масштабного шахрайства, львівська поліція прогнозовано «не помітила» криміналу в діях рейдерів. Яскравим підтвердженням цього став розгляд численних заяв про злочини, зокрема заяви, поданої 2 липня 2026 року одним із ошуканих акціонерів.

Замість того, щоб згідно з законом негайно (протягом 24 годин) внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) та розпочати слідство, керівництво ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області, в особі начальника Костомахи В.В . та начальника слідчого відділу Ткача П.П, вирішило просто приховати справу. Поліція зареєструвала звернення в Журналі єдиного обліку під № 17110 і… заблокувала подальший рух матеріалів.

У відповідь на офіційний запит адвоката постраждалої сторони керівництво поліції цинічно відрапортувало: відомості до ЄРДР не вносилися, а тому надати витяг про початок розслідування неможливо» .

Така відверта бездіяльність та ігнорування прямих норм Кримінального процесуального кодексу України прямо вказує на те, що місцеві правоохоронці умисно підігрують загарбникам стратегічного заводу, створюючи для них штучний правовий вакуум.

Зареєструвати заяви про злочин поліцію змусив суд

Щоб пробити стіну тотального саботажу в Сихівській поліції (ВП № 2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області), постраждалій стороні довелося йти на радикальні кроки. Оскільки правоохоронці демонстративно відмовлялися бачити кримінал у мільйонному шахрайстві, реєструвати кримінальні провадження їх змусив Сихівський районний суд міста Львова.

На сьогоднішній день за фактами незаконних оборудок із акціями заводу та привласнення дивідендів подано вже чотири офіційні заяви про злочин за ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство в особливо великих розмірах).

Коли перші дві заяви надійшли до поліції, керівництво ВП № 2 незаконно відмовилося вносити відомості до ЄРДР, намагаючись підмінити кримінальне розслідування банальною «перевіркою» в межах Закону України «Про звернення громадян». Проте постраждалі негайно оскаржили цю бездіяльність у судовому порядку.

Вивчивши матеріали, слідчий суддя Сихівського районного суду виніс безапеляційні ухвали, якими чітко констатував: закон не дає слідчому права проводити будь-які «перевірки» до реєстрації справи або самовільно оцінювати обґрунтованість заяви. Суд зобов’язав уповноважених осіб ВП № 2 Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області негайно внести відомості до ЄРДР та розпочати повноцінне досудове розслідування.

Нове коло саботажу

Проте навіть остаточні судові рішення, які не підлягають оскарженню, місцева поліція примудрилася виконати «по-своєму» . Замість відкриття окремих проваджень за кожним епізодом, правоохоронці повноцінно виконали лише одну ухвалу суду . Матеріали за другою ухвалою, а також наступні дві заяви про злочин поліцейські просто «долучили» до першого і єдиного кримінального провадження, таким чином штучно їх ховаючи.

Така процесуальна поведінка керівництва ВП № 2 може свідчити про умисне намагання «розмити» масштаби злочину, штучно об’єднавши чотири окремі заяви про системне рейдерство та шахрайство в одну купу, аби максимально затягнути та ускладнити реальне розслідування.

Замість кисню для лікарень – житлові висотки?

За даними розслідування наших журналістів, кінцева мета цього цинічного рейдерського захоплення є суто комерційною та нищівною для регіону. На частині території, яка належить АТ «Львівський хімічний завод» , у майбутньому планується масштабне будівництво багатоповерхівок . Вочевидь, для нових «власників» швидкі мільярди на продажі квартир є значно привабливішими, аніж збереження унікального стратегічного виробництва, що забезпечує життєво важливим медичним киснем лікарні всієї Західної України .

Саме тому в хід пішли брудні інструменти, де у схемі протиправного блокування господарської діяльності підприємства та недопуску його законного керівника виявилося задіяним безпосередньо керівництво місцевої поліції.

Нагадаємо, як з’ясувалося, 13 липня 2026 року на місце виклику на Сихові спочатку прибула слідчо-оперативна група ВП № 2, яка відмовлялася фіксувати правопорушення, очікуючи на особистий приїзд «покровителів». Згодом на територію заводу прибули начальник ВП № 2 Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області Костомаха В.В . та начальник слідчого відділу Ткач П.П . Проте замість припинення злочину, посадовці безперешкодно зайшли всередину об’єкта, що контролюється загарбниками.

Провівши там щонайменше 30-40 хвилин за кулуарними перемовинами без участі законного директора та його представників, очільники поліції залишили територію. Одразу після цих відвідин, за прямою вказівкою Костомахи В.В. та Ткача П.П., уповноваженими особами ВП № 2 було складено завідомо безпідставний рапорт, яким очевидний кримінальний злочин протиправно списали як «цивільно-правові відносини» (офіційно зафіксовано в ЄО за № 18491 від 13.07.2026) на підставі того, що заявник нібито просто «не згідний із рішенням загальних зборів».

Що далі?

Інтернет-видання « Четверта студія » продовжує пильно слідкувати за розвитком цієї резонансної історії.

Цією публікацією ми відкрито звертаємось до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, а також до Львівської обласної прокуратури та Головного управління Національної поліції у Львівській області із вимогою детально вивчити викладені факти.

Ми вимагаємо негайно втрутитися в ситуацію, припинити правове свавілля з боку посадовців Сихівської поліції, в особі начальника ВП № 2 Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області Костомахи В.В . та начальника слідчого відділу Ткача П.П ., забезпечити проведення реального, незалежного слідства та притягнути всіх винних осіб – як рейдерів, так і їхніх посібників у погонах – до суворої кримінальної відповідальності.

Довідково:

За даними системи YouControl, Анатолій Бобришов є власником АТ “Львівський хімічний завод” та торгової мережі “ЛХЗ”, що охоплює 15 підприємств, 22 філії і більше 50 магазинів-складів (пунктів продажу газів, газових сумішей і газозварювального обладнання) у восьми областях України. Львівський хімічний завод спеціалізується, зокрема на виготовленні кисню, на який був високий попит під час епідемії коронавірусу.

АТ “Львівський хімічний завод” (вул. Рахівська, 16) – це стратегічно важливий об’єкт регіонального значення для критичної інфраструктури, медицини та промисловості України.

Підприємство є ключовим виробником та постачальником кисню (рідкого і газоподібного), аргону, азоту та багатокомпонентних газових сумішей для лікарень та промислових підприємств. Його безперебійна робота неодноразово рятувала медичну систему під час криз.

Завод входить до переліків переробної промисловості регіонів як один із найважливіших хімічних активів Західної України.

Через зберігання значних об’ємів рідкого кисню та вибухонебезпечних речовин підприємство належить до об’єктів підвищеної небезпеки.

ОЛЕГ ДОВГАНИК, ІВ ЧЕТВЕРТА СТУДІЯ

Коментарі

Позначки: Львівський хімічний завод

Львівські