27 липня у Львові попрощаються із захисниками Сергієм Кудем, Олександром Ольховиком та Романом Митником

26 липня 2026 р. 12:44

26 липня 2026 р. 12:44

27 липня у Львові відбудеться міська церемонія прощання із трьома військовослужбовцями, які загинули, захищаючи Україну від російських окупантів, – Сергієм Кудем , Олександром Ольховиком та Романом Митником . Мешканців і гостей міста просять долучитися до вшанування пам’яті полеглих воїнів та утриматися в цей час від розважальних заходів.

Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Приблизно о 11:30 на площі Ринок у центрі Львова проведуть загальноміську церемонію прощання. Після цього Сергія Кудя, Олександра Ольховика та Романа Митника поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 на вулиці Пасічній.

Сергій Кудь (04.03.1978 — 29.12.2024) був львів’янином. Навчався у середній загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів № 78 міста Львова, згодом отримав фах токаря у Львівському вищому професійному училищі інформаційно-комп’ютерних технологій. Працював інкасатором у Львівській дирекції акціонерного товариства «Укрпошта».

За спогадами рідних, Сергій вирізнявся працьовитістю, добротою та чуйністю, завжди був готовий підтримати інших, багато уваги приділяв родині. У вільний час любив футбол і спорт.

У 2024 році він став до лав оборонців України та боронив територіальну цілісність і суверенітет держави на Північно-Слобожанському та Курському напрямках у складі 61-ї окремої механізованої Степової бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. У Сергія Кудя залишилися мати, дружина, донька та інші рідні.

Олександр Ольховик (12.08.1981 — 22.05.2026) родом із міста Селидове Донецької області. Навчався у Селидівській гімназії №1, а професію маляра-штукатура здобув у Ясинуватському професійному будівельному ліцеї. Після навчання працював у будівельній галузі на приватних підприємствах.

Рідні згадують Олександра як доброзичливу, щиру та чуйнісну людину, яка завжди допомагала тим, хто цього потребував, і була небайдужою до оточення. Він любив музику, особливо реп.

У 2022 році під час ракетного удару по залізничному вокзалу в Краматорську Олександр втратив дружину та доньку. У 2026 році він став на військову службу, захищаючи Україну від російської агресії, і проходив службу у військовій частині А5065. Після загибелі в Олександра Ольховика залишилися донька, батьки та брат.

Роман Митник (позивний «Муха») (27.04.1990 — 06.10.2024) також був львів’янином. Навчався у ліцеї №21 Львівської міської ради, а професійну освіту здобув у закладі професійної (професійно-технічної) освіти «Львівський професійний коледж ресторанного бізнесу». Працював експедитором у приватній компанії.

Близькі описують Романа як життєрадісну та оптимістичну людину, яка дарувала оточуючим тепло та позитив. Він любив подорожі, відкривав для себе нові місця й надихався красою світу. Особливо його цікавила техніка – Роман із захопленням розбирав і збирав різні механізми та пристрої.

У 2024 році він вступив до лав захисників України. Служив на Донецькому напрямку у складі 68-ї окремої аеромобільної бригади імені Олекси Довбуша Сухопутних військ Збройних Сил України, де боронив територіальну цілісність і суверенітет держави. У Романа Митника залишилися батько, брат, сестра, шваґро та племінниця.

Львівські