Львівщина прощається з шістьма героями: серед загиблих — паралімпійський чемпіон світу та бронзовий призер Пекіна - Львівські

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Львівщина прощається з шістьма героями: серед загиблих — паралімпійський чемпіон світу та бронзовий призер Пекіна

29 липня 2026 р. 11:29

29 липня 2026 р. 11:29

Останній шлях шістьох захисників України

У середу, 29 липня, Львівщина вшановує пам’ять шістьох військовослужбовців, які віддали своє життя в боротьбі за Україну. Олексій Богданов, Євгеній Рязанцев, Микола Хомин, Антон Стабровський, Ігор Окіс та Олександр Куліш — кожен із них пройшов свій власний шлях до фронту і кожен заплатив за свободу Батьківщини найвищу ціну. Інформацію про церемонії прощання оприлюднила пресслужба Львівської обласної військової адміністрації, пише Суспільне .

Олексій Богданов походив із Маріуполя. До лав Збройних сил він вступив за контрактом у квітні 2021 року і служив сапером. 23 липня цього року він загинув у бою поблизу населеного пункту Підгірне на Запоріжжі. Воїну було лише 31 рік.

Євгеній Рязанцев — уродженець Дрогобича. Ще в 2015 році він вступив до 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи Сухопутних військ ЗСУ. Пізніше воював у складі бригади швидкого реагування «Рубіж», де виконував обов’язки стрільця на бронетранспортерах у 3-й роті 1-го батальйону оперативного призначення. Помер 12 липня у Києві у віці 33 років.

Микола Хомин — родом із села Підгірці Стрийської громади. Він служив оператором відділення радіоелектронної розвідки і тривалий час вважався зниклим безвісти. Встановити обставини та дату його загибелі — 23 березня 2025 року — вдалося лише згодом. Боєць загинув поблизу Шевченка на Донеччині. Йому було 37 років.

Антон Стабровський — львів’янин із видатною спортивною біографією. Він був членом Національної паралімпійської збірної України з плавання та майстром спорту міжнародного класу. У 2006 році здобув титул чемпіона світу в естафеті та бронзу на дистанції 100 метрів батерфляєм. Двома роками пізніше виборов бронзову медаль Паралімпійських ігор у Пекіні, у 2009 році став чемпіоном Європи, а у 2011-му — срібним призером континентальної першості. На Паралімпіаді-2012 в Лондоні посів четверте місце, у 2013 та 2014 роках знову підіймався на п’єдестал — на чемпіонатах світу та Європи відповідно. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Антон обрав інший шлях — у 2024 році він вступив до Третьої окремої штурмової бригади. За виявлену хоробрість його нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Загинув 18 грудня 2025 року. Йому було 38 років.

Ігор Окіс народився в селі Шайноги на Львівщині. У 2024 році він долучився до 7-го прикордонного Карпатського загону. Нагороджений медаллю «Ветеран війни». Помер 4 травня у віці 45 років.

Олександр Куліш — житель села Поршна Солонківської громади, за військовою спеціальністю — матрос. Так само, як і Микола Хомин, він тривалий час значився зниклим безвісти. Встановлено, що загинув 21 лютого 2025 року у Волноваському районі Донецької області. Воїну було 38 років.