вологість:
тиск:
вітер:
09.08.2026, 15:45 Спадкоємець традиції: скульптор Іван Одноріг відроджує унікальне каменярство та реставрує пам’ятки на Львівщині Майстер у третьому поколінні із села Демня працює з місцевим вапняком, відновлює ску
У селі Демня на Львівщині продовжують розвивати давній місцевий промисел — каменярство. Скульптор і реставратор Іван Одноріг, родина якого поколіннями працювала з демнянським вапняком, створює ексклюзивні вироби та займається відновленням архітектурної спадщини регіону. Перші уроки обробки каменю майстер отримав від батька ще в дитинстві, а пізніше здобув фахову освіту та навчався у спеціаліста Кріса Кліра.
За роки діяльності Іван Одноріг долучився до реставрації багатьох визначних об'єктів. Зокрема, він відновлював кам’яні елементи готелю «Цитадель Інн», працював на «Квадратній цитаделі» та реставрував скульптури в центрі Львова, серед яких — фігура Нептуна на площі Ринок. Окрім цього, майстер безкоштовно відновив костел у рідній Демні під новий культурний простір і створив Хресну дорогу для села Добряни, що поблизу Стрия.
Особливістю промислу є використання місцевого вапняку, який майстри називають «дзік» (дикий) через його високу твердість і довговічність. На місцевому цвинтарі й досі зберігаються вироби з цього матеріалу, датовані XVII століттям. Саме з демнянського каменю свого часу було виконано складне оздоблення костелу Ольги і Єлизавети у Львові, а батько Івана виготовив відомі верстові круги для Києва, Львова, Трускавця та батьківщини Тараса Шевченка — села Моринці.
Сьогодні скульптор працює у власній майстерні біля кар'єру, створюючи каміни, фонтани й архітектурні деталі, та передає досвід шестирічному сину. Найбільшою мрією реставратора залишається збереження старовинного демнянського цвинтаря — «малого Личакова», де розташовані сотні унікальних скульптур давніх майстрів, які наразі потребують термінової консервації та відновлення.
Джерело: wz.lviv.ua (Львівщина)
Новини рубріки
Міська комісія ТЕБ і НС доручила власникам колишнього ЛАЗу навести лад з укриттями
09 серпня 2026 р. 15:01