Львівщина прощається з шістьма захисниками: серед них — 23-річний боєць та ветеран АТО з 30-річним досвідом служби

13 серпня 2026 р. 11:56

13 серпня 2026 р. 11:56

**Шість родин на Львівщині втратили своїх синів, чоловіків і батьків — сьогодні, 13 серпня, регіон провів їх в останню путь.**

Про прощання з військовослужбовцями повідомила пресслужба Львівської обласної військової адміністрації. Кожен із шістьох захисників мав свій бойовий шлях, і кожен віддав його заради України, пише Суспільне .

Андрій Щирба із села Суховоля Зимноводівської громади Львівського району вступив до ЗСУ з початком повномасштабного вторгнення. Він служив у 125-й окремій бригаді територіальної оборони на посаді механіка-оператора радіостанції. Брав участь у Слобожанському контрнаступі 2022 року, звільненні Лиманщини, боях на Харківському та Запорізькому напрямках. У липні 2025 року очолив відділення зв’язку в батальйоні безпілотних систем. Андрій був відзначений нагрудними знаками «Сталевий хрест», «Хрест доблесті», «Хрест Сил територіальної оборони» та відзнакою «Найкращий сержант ЗСУ». Певний час він вважався зниклим безвісти. Загинув 21 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання біля Куп’янська на Харківщині.

Василь Галан із Глинян Львівського району служив стрільцем-номером обслуги 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Він також тривалий час вважався зниклим безвісти. Загинув 6 червня 2024 року поблизу Часового Яру в Бахмутському районі Донецької області.

Назар Бойко із Шептицького командував бойовою машиною в механізованому батальйоні тієї ж 24-ї бригади. Він захищав Україну ще в 2017–2020 роках, а після початку повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону та знову став до лав. У 2023 році через важке поранення його звільнили зі служби. Під час реабілітації за кордоном його серце зупинилося.

Іван Жук із села Полтва Золочівського району вступив до ЗСУ у липні 2025 року та служив такелажником евакуаційного взводу. Він помер 7 серпня у чернігівській лікарні внаслідок важкого захворювання. Йому було 40 років.

Сергій Гаврилюк із Буська Золочівського району мав багатий бойовий і службовий досвід. До повномасштабної війни він тривалий час очолював відділ держслужби боротьби з економічною злочинністю Буського районного відділу міліції, був учасником АТО та ООС у складі 24-ї бригади. У березні 2022 року повернувся до армії та обійняв посаду начальника польового вузла зв’язку 146-го окремого ремонтно-відновлювального полку. Помер 10 серпня у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону у Львові. Йому було 58 років.

Богдан Соколик із села Дуліби Грабовецько-Дулібівської громади — наймолодший серед загиблих, йому було лише 23 роки. З 2021 року проходив строкову службу і повномасштабну війну зустрів в Ірпені на Київщині. Після завершення строку підписав контракт із Національною гвардією України та воював у складі мінометного взводу 4-го батальйону імені Героя України Сергія Кульчицького. Захищав Добропілля, Покровськ і Бахмут. Був відзначений численними подяками й нагородами. Загинув 8 серпня на Донеччині.

Львівські