Надгробок із голландського цвинтаря та останки Євгена Коновальця повернулися на рідну землю: що відомо про перепоховання першого голови ОУН

13 серпня 2026 р. 20:51

13 серпня 2026 р. 20:51

Надгробні плити з Роттердама передали до музею в Зашкові

До меморіального музею в селі Зашків на Львівщині, що розташований у родинній садибі Коновальців, доставили надгробні плити з могили Євгена Коновальця. До цього вони знаходилися на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі. За словами керівника музею Івана Хоми, плити виготовили та встановили ще 1939 року — до першої річниці загибелі полковника. Тепер їх долучать до постійної експозиції закладу, пише Суспільне .

Іван Хома наголосив, що постать Коновальця здатна об’єднувати українське суспільство.

Паралельно в Україну повернули й прах Євгена Коновальця. На кордоні його зустріли з військовими почестями. Місцем остаточного поховання визначено Національне військове меморіальне кладовище у Києві.

## Музей і родинні реліквії: більшість експонатів сховали через війну

Старша наукова співробітниця музею Оксана Яцкович розповіла, що після початку повномасштабного вторгнення значну частину експонатів вивезли в безпечне місце. Серед них — образ святої Терези як родинна реліквія Коновальців, серветка та рушник, вишиті матір’ю полковника, меблі з його римського помешкання, а також численні документи, зокрема папери брата Мирона Коновальця.

У музеї залишаються родинні фотографії. Серед них — знімок сина Юрія, єдиної дитини Євгена Коновальця. Юрій помер у 34 роки від раку, не одружившись, тому прямих нащадків у полковника немає.

## Пам’ятник у Зашкові підірвали збройні нападники

У червні 1991 року, до 100-річчя від дня народження Коновальця, громада Зашкова встановила йому пам’ятник. Однак уже в ніч із 9 на 10 липня того ж року його підірвали. За свідченнями Оксани Яцкович, близько другої години ночі невідомі закинули на монумент торбу з вибухівкою.

Нападники були озброєні і російською мовою наказували перехожим лягти на землю, погрожуючи стріляти. Кілька пострілів вони зробили в дах сусіднього будинку, де мешкала вчителька музики Марія Гусар. Жінка намагалася зняти вибухівку з пам’ятника, але чоловік її зупинив. За дві хвилини пролунав потужний вибух.

Згодом пам’ятник відновили, а понівечений оригінал залишили поруч — через доріжку — як свідчення того нападу.

## Перепоховання і питання про пантеон видатних українців

Останки Коновальця планують поховати на Національному військовому меморіальному кладовищі у Києві. Нагадаємо, що ще у травні 2026 року там поховали іншого діяча ОУН — Андрія Мельника та його дружину Софію, останки яких привезли з Люксембургу.

Дозвіл на перепоховання Коновальця Нідерланди надали Україні у травні 2026 року. Його могила на цвинтарі Кросвейк від самого початку мала статус тимчасової — з розрахунком на майбутнє повернення праху на батьківщину.

Історик Микола Посівнич вважає, що Україна запізнилася з реалізацією ідеї національного пантеону щонайменше на тридцять років. На його думку, Коновалець, Шухевич, Бандера та Петлюра у своїх заповітах говорили про одне: найвищий сенс їхнього життя — незалежна українська держава, а їхній прах після її відродження має спочивати в Пантеоні в Києві. Посівнич припускає, що якби ця ідея була втілена ще на початку 1990-х, можливо, нинішньої війни вдалося б уникнути.

## Хто такий Євген Коновалець

Євген Коновалець — полковник Армії Української Народної Республіки, командир Січових стрільців, комендант Української військової організації та перший голова Організації українських націоналістів. 23 травня 1938 року його вбили в Роттердамі. Замах організували радянські спецслужби, а безпосереднім виконавцем був агент Павло Судоплатов.

Львівські