Квіти, огірки та кавуни: як переселенці у Маріяполісі перетворюють тимчасове житло на справжній дім

15 серпня 2026 р. 14:16

15 серпня 2026 р. 14:16

Усе розпочалося у 2023 році з кількох скромних клумб, які мешканки модульного містечка облаштували за підтримки Центру соціальної підтримки. З того часу зелені ділянки щороку розростаються — з’являються нові квіти, декоративні кущі та грядки з овочами. Сьогодні мешканці вже збирають перший урожай і готують домашні заготовки. За кожною клумбою та грядкою — не лише щоденна турбота, а й глибоке прагнення повернути у своє життя звичні речі, відтворити затишок і відчути себе вдома навіть за сотні кілометрів від рідних міст.

**Клумба як символ дому**, пише ЛМР .

Першими у містечку наважилися посадити квіти одиниці — і спочатку це викликало здивування сусідів. Проте для пані Тетяни це був принциповий крок. «Ці квіти — мій дім», — пояснює вона. За її словами, там, де немає квітів, є лише дах над головою, але не справжній дім. Любов до квіткарства дісталася їй від бабусі: у родині квіти цвіли від перших нарцисів ранньої весни аж до хризантем пізньої осені.

Тепер клумбами пані Тетяни милуються не лише сусіди по містечку. Оскільки територія Маріяполісу відкрита, сюди навмисне приходять фотографувати квіти й мешканці навколишніх львівських кварталів. «Зранку виходиш — вони цвітуть, ввечері поливаєш, розмовляєш із ними — і одразу настрій піднімається», — зізнається жінка.

**Від кількох клумб — до цілого городу**

Пан Володимир до великої війни займався сільським господарством. Нині він доглядає за дружиною з інвалідністю і не працює, однак сидіти без діла не вміє. Город для нього — це і власні свіжі овочі, і спосіб залишатися активним. Цього року чоловік вирішив поекспериментувати й посадив кавуни. «Був здивований, що вони почали рости. Поки маленькі, але вже є три штуки», — розповідає він.

Схожий шлях пройшов і 72-річний Володимир Кузнєцов зі Слов’янська. У минулому — енергетик атомної електростанції, людина, далека від городництва. Тепер він майже щодня виходить на грядки з мотикою.

**Город як повернення до звичного ритму**

Мешканка Олена розповідає, що її ділянка значно менша за ту, що була вдома, але радості від неї не менше. «Їмо все своє. На базарі нічого не купуємо — огірки наші, вже зробила дві баночки квашених. Картоплі накопали 11 кілограмів. Є своя зелень — петрушка, кріп, цибулька, перець», — перераховує вона. Щавлю вродило так багато, що жінка роздавала його всім сусідам — варити щавлевий борщ. За її словами, робота на землі допомагає відволіктися від думок про війну і водночас повертає відчуття нормального, звичного життя.

**Як містечко підтримує ці ініціативи**

Адміністратор модульного містечка Маріяполіс Артем Соболенко розповідає, що все почалося з простого прохання мешканців: чи можна садити квіти та городину біля тимчасових помешкань. Адміністрація дала дозвіл і допомогла з організацією. «У результаті люди знайшли для себе справжню віддушину, намагаються з користю проводити вільний час і користуватися плодами власної праці», — зазначає він. Місто своєю чергою забезпечує мешканців необхідним інвентарем і саджанцями.

Краса, яку створюють переселенці, давно вийшла за межі внутрішнього простору містечка — нею насолоджуються і люди з навколишніх будинків.

**«Мусимо допомогти людям віднайти дім тут»**

Керівник центру Володимир Головатий зазначає, що мешканці часто запитують, коли зможуть повернутися додому. Однак через триваючу війну відповіді на це питання поки немає. «Тому ми мусимо допомогти людям віднайти дім тут — щоб вони почувалися у безпеці, знаходили підтримку і турботу», — говорить він.

На думку Головатого, для людини, яка втратила свій дім, посадити чорнобривці, полити огірки або виростити перший кабачок — це набагато більше, ніж просто робота на землі. Це спосіб сказати собі: життя триває. «Такі маленькі ініціативи об’єднують людей, дарують відчуття дому та нагадують, що навіть у тимчасовому житлі можна створити місце, яке квітне», — підсумував він.

Маріяполіс — найбільше модульне містечко у Львові для вимушених переселенців, відкрите у травні 2022 року на Сихові. Назва утворена на честь святої Діви Марії та зруйнованого Маріуполя, адже першими його мешканцями стали саме маріупольці.

Львівські