Ціна свободи: як Львів вшановував полеглих захисників у День Незалежності

24 серпня 2026 р. 17:02

24 серпня 2026 р. 17:02

24 серпня, у День Незалежності України, мешканці Львова зібралися на Личаківському цвинтарі, щоб віддати шану загиблим воїнам. Родини, друзі та бойові побратими прийшли до могил на полях почесних поховань, запалили лампадки, поклали квіти, заспівали Гімн України та помолилися за загиблих.

Кореспонденти Суспільного поговорили з рідними полеглих захисників, які прийшли вшанувати пам’ять своїх близьких, пише Суспільне .

**Історія Ольги Скибик**

Ольга Скибик прийшла до могили чоловіка, який пішов з життя у 26 років, захищаючи Батьківщину. Жінка згадує, що її чоловік вирішив стати на захист країни вже в перший день повномасштабного вторгнення.

За її словами, він тоді сказав: “А хто, як не я? Хто їх буде захищати, якщо я не буду? Який я буду чоловік, якщо не зможу захистити своїх рідних?” Ольга описує свого чоловіка Олега як надзвичайно світлу, добру та щиру людину.

Жінка розповіла, що серпень має особливе значення для їхньої родини — 25 серпня минуло б десять років, як Олег освідчився їй, і дев’ять років з моменту, коли вони вирішили одружитися. День Незалежності також завжди був для них важливою датою.

“Раніше на День Незалежності ми святкували те, що наша Україна вільна. Завжди вдягали вишиванки, ходили на святкування, їздили в центр чи Шевченківський гай. Але зараз це свято приходить з таким болем у серці, коли розумієш, що Україна досі бореться за цю незалежність. Для мене це велика втрата, адже мій чоловік ніколи більше не повернеться до мене. Я безмежно вдячна йому за цю жертву, але водночас для мене це назавжди залишиться болем”, — поділилася Ольга Скибик.

Разом з Ольгою на кладовище прийшла й мати загиблого військового — Оксана Скибик. Вона розповіла про нестерпний біль від усвідомлення того, що більше ніколи не обійме сина, проте вірить, що він тепер молиться за них з небес — за незалежність України, здобуту такою високою ціною.

**Пам’ять про Третю штурмову**

На Личаківському кладовищі також була присутня Ольга Крилова, чий син загинув у 21 рік, захищаючи країну в лавах Третьої штурмової бригади.

“Це дуже важкі дати у серпні для нас, і за них заплачено дуже високу ціну. Хотілося б, щоб наше суспільство пам’ятало, шанувало та цінувало незалежність і цей прапор”, — зазначила жінка.

**Спогади про інструктора та учасника Революції Гідності**

До могили сина прийшли також Дарія Тріщ з чоловіком. Їхній син Володимир Тріщ був учасником Революції Гідності, а пізніше служив військовим інструктором.

Жінка пригадала зворушливу традицію сина: на Миколая він завжди дарував по п’ять цукерок хлопцям, яких готував до першої присяги. Коли ж курсанти складали присягу у Кам’янці-Подільському, а їхні батьки не могли приїхати на церемонію, Володимир особисто вітав таких хлопців — приносив їм цукерки, печиво та напої, компенсуючи відсутність рідних.

“Він завжди питав, до кого приїдуть батьки, а до кого — ні. Був дуже добрим, щирим. Дуже прикро, що така ціна за нашу незалежність”, — розповіла мати загиблого.

Цього року Україна відзначає 35-у річницю проголошення незалежності держави.

Львівські