26 серпня Львів проведе в останню дорогу воїнів Юрія Бикова та Богдана Дробчака

26 серпня 2026 р. 00:21

26 серпня 2026 р. 00:21

У середу, 26 серпня, у Львові відбудеться міська церемонія прощання з військовослужбовцями Юрієм Биковим та Богданом Дробчаком , які загинули, захищаючи Україну від російських окупантів. Міська влада просить львів’ян долучитися до вшанування пам’яті загиблих та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.

Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Орієнтовно об 11:30 на площі Ринок проведуть загальноміську церемонію прощання. Після цього Юрія Бикова поховають на Голосківському кладовищі на вул. Миколайчука, а Богдана Дробчака — на полі почесних поховань №87 Личаківського кладовища на вул. Пасічній.

Юрій Биков (21.06.1993 — 21.08.2026) був львів’янином. Навчався у середній загальноосвітній школі №96 МЖК-1, згодом здобув фах монтажника гіпсокартонних конструкцій у Державному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва». Працював у приватних будівельних компаніях.

Рідні згадують Юрія як добру, щиру та відкриту людину. Він любив подорожувати, активно займався велоспортом і брав участь у змаганнях, представляючи Львів. У 2024 році став до лав захисників України. Служив у складі 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, обороняючи територіальну цілісність та суверенітет держави на Донецькому і Курському напрямках. У Юрія Бикова залишилися мати, брат, син та інші рідні.

Богдан Дробчак (20.08.1981 — 04.08.2026) також родом зі Львова. Він навчався у середній загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №91, а вищу освіту здобув у Національному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «Виробництво електронних засобів», отримавши кваліфікацію інженера в галузі електроніки та телекомунікацій. Згодом продовжив навчання в Інституті адміністрування, державного управління та професійного розвитку, де здобув кваліфікацію інженера-електрика за спеціальністю «Електричні системи і мережі». Також закінчив військову кафедру.

Професійний шлях Богдана був пов’язаний з енергетикою: він працював інженером-енергетиком у ПрАТ «Львівобленерго», а згодом — у державному підприємстві «Міжнародний аеропорт „Львів“ імені Данила Галицького».

За спогадами рідних, Богдан вирізнявся справедливістю, мудрістю та сильним характером, мав добрий гумор, був відповідальним і рішучим. Він був люблячим чоловіком і турботливим батьком, надійною опорою для родини, дбав про близьких, багато часу проводив із синами, з якими любив майструвати.

Богдан Дробчак був учасником Антитерористичної операції. З початком повномасштабного вторгнення Росії знову став на захист України. Служив у складі 125-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, де боровся за територіальну цілісність та суверенітет держави на Південно-Слобожанському та Донецькому напрямках.

За службу та участь у бойових діях він був відзначений низкою нагород: відзнакою «За участь в антитерористичній операції», відзнакою Міністерства оборони України «Хрест Сил територіальної оборони», медаллю Міністерства оборони України «Захиснику України», медаллю «За участь в боях „Бахмутський рубіж“» та орденом «Честь і слава». У Богдана Дробчака залишилися дружина, двоє синів, батьки та дві сестри.

Львівські