У Львові на Голосківському цвинтарі ексгумують солдатів Війська Польського, загиблих 1939 року

26 серпня 2026 р. 12:22

26 серпня 2026 р. 12:22

У Львові на території старого Голосківського цвинтаря, поблизу вул. Круглої, розпочали ексгумацію останків військовослужбовців Війська Польського, які загинули у боях за місто у вересні 1939 року. Роботи стартували 25 серпня і триватимуть до 1 жовтня. За попередніми оцінками істориків, на цій ділянці може бути поховано близько 120 солдатів . Виявлені останки планують перепоховати на цвинтарі в Мостиськах.

Пошукові та ексгумаційні роботи виконують спільні експедиційні групи українського Товариства пошуку жертв війни «Памʼять», Інституту національної пам’яті Польщі та Українського інституту національної пам’яті. До робіт залучено близько 30 фахівців з української та польської сторін. Частина території, де проводять розкопки, належить Львівській міській раді, інша — релігійній громаді, що розташована поруч. Місто відповідає за підготовку ділянки, безпеку та охорону громадського порядку.

Під час брифінгу керуючий справами виконавчого комітету Львівської міської ради Євген Бойко повідомив, що це вже другий етап пошуково-ексгумаційних робіт: перший відбувся 2025 року на території колишнього цвинтаря на Збоїщах. Він наголосив, що усі роботи на Голосківському цвинтарі проводять на підставі дозволів Міністерства культури України і в межах чинних процедур, а також є важливим жестом у відносинах між Україною та Польщею та сприяють дослідженню спільної історії. За словами посадовця, Львівська міська рада надала повне сприяння організації процесу, включно з підготовкою території протягом останніх двох тижнів.

Представниця Інституту національної пам’яті Польщі Домініка Сєміньска зазначила, що польська сторона задоволена умовами проведення робіт в Україні та отримала всі необхідні дозволи. Вона висловила сподівання, що вдасться віднайти останки усіх похованих військових і здійснити їхнє перепоховання на цвинтарі в Мостиськах.

Керівник Товариства пошуку жертв війни «Памʼять» Любомир Горбач розповів, що поховання на старому Голосківському цвинтарі є індивідуальними. Вони розташовані у три ряди, орієнтовно по 40 могил у кожному, довжиною близько 45 метрів. За його словами, те, що кожен солдат має окрему могилу, свідчить про те, що люди, які здійснювали поховання, мали час і можливість копати індивідуальні захоронення. Не виключено, що тіла можуть перебувати в домовинах. Зі свідчень відомо, що німецька адміністрація, яка перебувала тоді на цих пагорбах, дозволяла місцевим мешканцям, зокрема полоненим польським воякам, забирати тіла загиблих та ховати їх на цвинтарях.

Серед похованих військових були не лише поляки, а й українці та представники інших національностей, які служили або були мобілізовані до Війська Польського. Під час попередніх розкопок у Львові пошуковці знаходили ідентифікатори з українськими прізвищами та вказаним віросповіданням — православним або греко-католицьким, а також особисті речі, зокрема дзеркальце з портретом Івана Франка. Це, за словами Любомира Горбача, підтверджує участь українців у спільній боротьбі разом з поляками та іншими народами проти нацистської Німеччини та Радянського Союзу.

Про подальшу ідентифікацію віднайдених останків розповів представник Інституту національної пам’яті Польщі Томаш Тшаска. Він зазначив, що фахівці збиратимуть кістковий матеріал та інші речі, пов’язані із загиблими, після чого кожен комплект останків помістять в окрему домовину та передадуть на дослідження. Для встановлення особи застосовуватимуть ДНК-аналіз. Інститут має базу близько 5 тисяч генетичних зразків, сформовану на основі віднайдених останків і даних від родичів загиблих, та використовує систему CODIS, що дозволяє проводити ідентифікацію навіть у складних випадках.

Ексгумацію на Голосківському цвинтарі проводять згідно з дозволами Міністерства культури України, рішень Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війн, політичних репресій та учасників антитерористичної операції, а також за погодженням Українського інституту національної пам’яті. Підставою стали звернення ГО «Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять» і офіційні листи польської сторони.

Перші дослідження на території старого Голосківського цвинтаря Польський інститут національної пам’яті розпочав ще у 2010 році. У 2019 році пошукові роботи продовжили вже разом з Товариством «Пам’ять» та Львівським Дитячим Гуфцем «Барць» Польського Гарцерства в Західних Регіонах України. Тоді вдалося остаточно окреслити межі військового кладовища, після чого українська сторона підготувала і подала до Державної міжвідомчої комісії в Києві документи для проведення ексгумації польською стороною.

Наступним кроком після досліджень мала стати ексгумація, однак процес затягнувся і його вдалося активізувати лише після поступового відновлення українсько-польського діалогу щодо історичної пам’яті. У 2024 році Товариство «Пам’ять» звернулося до Міністерства культури України з ініціативою відновити роботи, пов’язані зі збереженням польських військових поховань 1939 року у Львові. Після офіційного звернення польських інституцій у 2025 році проєкт перейшов до практичної реалізації.

Перший етап ексгумації та перепоховання солдатів Війська Польського, загиблих під час оборони Львова 1939 року, відбувся у серпні 2025 року на території колишнього цвинтаря на Збоїщах. Спільна українсько-польська експедиція тривала понад чотири тижні, в результаті чого було знайдено останки 34 вояків. Нинішні роботи на старому Голосківському цвинтарі є продовженням цього багаторічного спільного проєкту з вшанування пам’яті полеглих військових.

Відео з місця робіт:

Львівські