28 серпня Львів проведе в останню дорогу воїнів Віктора Щербину, Вадима Качмара та Андрія Березяка

27 серпня 2026 р. 21:16

27 серпня 2026 р. 21:16

У п’ятницю, 28 серпня, у Львові відбудеться прощання з трьома військовослужбовцями, які загинули, захищаючи Україну від російських окупантів, – Віктором Щербиною , Вадимом Качмарем та Андрієм Березяком . Міська влада закликає львів’ян і гостей міста долучитися до церемонії та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.

Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Приблизно о 11:30 на площі Ринок запланована загальноміська церемонія прощання. Поховання воїнів відбудеться на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 на вулиці Пасічній.

Андрій Березяк (21.03.1980 — 15.07.2026) був львів’янином. Навчався у гімназії №1 Шептицької міської ради, згодом закінчив Національний університет «Львівська політехніка» за спеціальністю «Якість, стандартизація та сертифікація», здобувши кваліфікацію магістра з управління якістю. Працював заступником завідувача випробувальної лабораторії у державному підприємстві «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем».

Рідні згадують Андрія як добру, щиру, відповідальну та турботливу людину, відданого сім’янина, для якого особливе значення мала донька. Він любив готувати та піклуватися про близьких. У 2023 році став на захист України, воював на Донецькому напрямку у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сухопутних військ Збройних Сил України. Був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, почесними нагрудними знаками Головнокомандувача Збройних Сил України «Хрест хоробрих» та «Золотий хрест», відзнаками Міністерства оборони України «За поранення» та «Захиснику України», а також медаллю «Незламному захиснику України». У Андрія Березяка залишилися дружина, донька, батьки, брат, хрещена та інші рідні.

Вадим Качмар (27.11.1979 — 03.08.2026) також був уродженцем Львова. Навчався у середній загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №49 міста Львова, згодом здобув вищу освіту у Львівському торговельно-економічному університеті. Працював водієм-кур’єром з доставки будівельних матеріалів у товаристві з обмеженою відповідальністю «Мережа магазинів „Дніпро-М“».

За спогадами рідних, Вадим був доброю, життєрадісною, освіченою та товариською людиною. Захоплювався спортом, особливо легкою атлетикою, мав звання кандидата в майстри спорту, займався бігом і неодноразово здобував призові місця на змаганнях. Любив навчатися, цікавився математикою та фізикою, брав участь у предметних олімпіадах. У 2024 році став до лав захисників України, боронив її територіальну цілісність і суверенітет на Донецькому напрямку у складі 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи Сухопутних військ Збройних Сил України. У Вадима Качмара залишилися мати, брат, сестра та інші рідні.

Віктор Щербина (22.06.1979 — 19.08.2026) родом із села Добровілля Дніпропетровської області. Навчався у Добровільській гімназії Дубовиківської сільської ради Синельниківського району, а згодом здобув професію водія у закладі професійно-технічної освіти Дніпропетровської області. Проходив строкову військову службу, працював водієм на приватних підприємствах.

Рідні розповідають, що Віктор був надзвичайно добрим, щирим і життєрадісним, вирізнявся відкритістю, почуттям гумору та готовністю завжди допомогти. Його характеризують як відповідального, надійного, працьовитого та майстровитого чоловіка, який мав «золоті руки». Він любив природу, подорожі, риболовлю, музику й танці, цінував спілкування з рідними та друзями.

З початком повномасштабного вторгнення Росії Віктор став на захист України. Служив на Запорізькому та Донецькому напрямках у складі 23-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест», медалями «За стійкість та відвагу», «За оборону рідної держави», а також медаллю «За поранення» – відомчою відзнакою Міністерства оборони України. У Віктора Щербини залишилися дружина, син і донька.

Львівські