Львів’янка Вікторія Полюга, на лікування якої зібрали 50 мільйонів гривень, розпочала навчання у школі

02 вересня 2026 р. 21:48

02 вересня 2026 р. 21:48

Шестирічна мешканка Львова Вікторія Полюга, історія боротьби якої зі спінальною м’язовою атрофією зворушила тисячі українців, 1 вересня переступила порогу школи як першокласниця. П’ять років тому на найдорожчий у світі укол для дівчинки місто, волонтери, підприємці та небайдужі люди зібрали 50 мільйонів гривень.

Про цю подію повідомила пресслужба Львівської міської ради, пише Суспільне .

**Як виявили хворобу**

До восьмимісячного віку Вікторія розвивалася цілком нормально, без жодних тривожних симптомів. Проте батьки звернули увагу, що дівчинка припинила рухати ніжками. Медики порадили провести генетичне обстеження — і поки родина чекала на результати аналізів, стан дитини різко погіршився: вона втратила здатність сидіти та навіть тримати голівку.

Діагноз підтвердився у лютому 2021 року — спінальна м’язова атрофія, важке генетичне захворювання, що поступово позбавляє людину здатності рухатися, ковтати та дихати. Мати дівчинки, Мар’яна Коцовська, одразу повезла доньку на реабілітацію до Італії, намагаючись загальмувати розвиток хвороби.

“Пам’ятаю той момент, коли ми летіли до Італії, і чоловік передавав мені її на руки. Її тіло було настільком розбалансованим, що вона нагадувала слайм — я навіть не могла відчути її під руками. Їй тоді виповнився лише рік”, — згадує жінка.

**Боротьба за життя та збір коштів**

Врятувати дитину міг лише один укол препарату Zolgensma — найдорожчого лікарського засобу у світі, який застосовують для генної терапії спінальної м’язової атрофії. Ліки не виліковують хворобу повністю, проте здатні зупинити її прогресування. Найважливіша умова — препарат необхідно ввести до досягнення дитиною двох років, і робиться це лише один раз.

Для родини Вікторії розпочалася масштабна благодійна кампанія. До збору 50 мільйонів гривень долучилися підприємці, благодійні фонди, а також мешканці Львова та інших населених пунктів країни. Завдяки спільним зусиллям необхідну суму вдалося зібрати, і в січні 2022 року Вікторії провели генну терапію у США.

**Перший дзвоник для особливої дитини**

1 вересня цього року Вікторія Полюга розпочала навчання в першому класі разом з іншими дітьми.

“Я боялася, що цього дня, коли вона піде до школи, може взагалі не настати — хвороба прогресувала настільки швидко. А тепер вона ходитиме до звичайного класу”, — поділилася Мар’яна Коцовська.

Першою вчителькою дівчинки стала Наталія Козак, яка кілька років тому разом зі своїми тодішніми випускниками також долучалася до збору коштів на лікування Вікторії. Згодом педагог особисто готувала дівчинку до шкільного навчання.

“Вікуся для мене особлива дитина. Вона надзвичайно позитивна і ніколи ні на що не скаржиться. Я намагатимусь дати їй усе найкраще у початковій школі. Їй дуже подобається тут, вона чекала знайомства з однокласниками. На святковій лінійці її очі просто сяяли від щастя”, — розповіла вчителька.

За словами педагога, діти прийняли Вікторію дуже тепло. Мама дівчинки зазначає, що всі її попередні тривоги виявилися безпідставними.

“Я хвилювалася, як однокласники сприймуть її на інвалідному візку, чи витримає вона повноцінні заняття. Але все склалося добре. Діти, які теж готувалися до школи, знайомилися з Вікою, гралися та спілкувалися з нею — жодних бар’єрів між ними не було”, — розповіла Мар’яна Коцовська.

**Навчання та плани на майбутнє**

Дівчинка вчиться за тією ж програмою, що й інші учні класу. Хоча писати їй іноді буває важче, вона навчилася адаптовуватися: коли втомлюється права рука, перекладає ручку в ліву або допомагає собі другою рукою.

Мама Вікторії пройшла спеціальну підготовку, щоб працювати асистентом власної дитини. Вона супроводжуватиме доньку до класу, їдальні та вбиральні, а також перебуватиме поруч на перервах та після завершення занять.

Окрім шкільних занять, дівчинка продовжує регулярні реабілітаційні вправи та відвідує плавання. Вона вже визначилася з майбутньою професією — мріє стати фізичним терапевтом, аби допомагати іншим людям.

“Вона вже каже, що хоче бути фізичним терапевтом. Ми щодня займаємося реабілітацією, і вона навіть сама придумує собі вправи для розтягування ніжки”, — розповіла мама дівчинки.

Найбільшою мрією родини залишається сподівання, що одного дня Вікторія зможе ходити самостійно.

Львівські