У Жовкві відбулося засідання вченої ради ЛНГМ імені Б. Г. Возницького

05 вересня 2026 р. 17:59

05 вересня 2026 р. 17:59

фото

Другого вересня у Жовківському замку відбулося засідання Вченої ради Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького під головуванням генерального директора інституції Тараса Возняка.

Про це повідомив сектор комунікації та зв’язків з громадськістю ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького, пише Четверта студія .

Порядок денний наукового зібрання охопив низку важливих тем, головною з яких стала презентація фундаментальних академічних праць Бориса Шенгери та Тараса Возняка: «Барокова скульптура Галичини XVII–XVIII століть у колекції замку у Жовкві» та «Скульптура XIV–XVII століть з колекції замку в Олеську».

Відкриваючи засідання, Тарас Возняк підкреслив, що після кількох років наполегливої праці вдалося видрукувати каталоги, які мають для Галереї виняткове значення.

За його словами, подібної системної роботи з каталогізації наразі не здійснює жоден інший музейний заклад України.

Перший том авторства Бориса Шенгери, присвячений українській сакральній та світській скульптурі XVIII століття, побачив світ ще 2020 року. Нині ця серія поповнилася двома новими томами, а дослідження триватимуть і далі — у планах створення ще двох видань, присвячених пластиці та її творцям.

«Я пишаюся тим, що, по суті, ми продовжуємо працю колишнього головного зберігача фондів ЛНГМ Ігоря Михайловича Хомина. Свого часу він видавав такі каталоги завдяки підтримці польських партнерів. Ми ж робимо це власним коштом, дбаючи про бездоганну якість кожного видання. Поява подібних праць засвідчує, що наша академічна діяльність не припиняється ні на мить», — наголосив генеральний директор.

Співавтор каталогів Борис Шенгера, окреслюючи шлях підготовки книг, процитував давню латинську мудрість: «Якщо вищі сили приречуть тебе на найсуворіші кари, нехай вони не засилають тебе на каторгу… Нехай вони змусять тебе писати словники та каталоги. Бо ця праця містить усі можливі муки». Попри колосальну напругу, кропітке вивчення творів зі збірок Галереї принесло неоціненні відкриття: у багатьох випадках уточнено походження пам’яток та повернено із забуття імена справжніх майстрів. Як зазначив дослідник, атрибуція має не лише наукову вагу, а й прямий вплив на цінність колекції, адже твори з доведеним авторством завжди цінуються вище за спадщину анонімних авторів.

Прикметно, що дослідження «Барокова скульптура Галичини XVII–XVIII століть у колекції замку у Жовкві» створювалося синхронно з підготовкою замкової експозиції, тоді як праця «Скульптура XIV–XVII століть з колекції замку в Олеську» своєю появою випереджає відкриття оновленої виставки в Олеському замку.

Ще однією вагомою подією Вченої ради стала презентація каталогу «Софонісба Анґвісола. Портрет молодої патриціанки. Процес реставрації». Видання містить статтю Тараса Возняка про феномен славетної італійки в контексті європейського маньєризму, а також ґрунтовну розвідку провідної зберігачки фондів Музею книги Соломії Вівчар, яка проаналізувала життєвий шлях, ренесансне середовище та художні особливості представленого твору. Окремий розділ каталогу склали нотатки реставраторки Лілії Волкової, де детально описано всі етапи розкриття шедевра, що нині експонується у Палаці Потоцьких. У своїй доповіді Соломія Вівчар також зупинилася на біографії Анґвісоли, її вихованні, наставниках та службі при дворі іспанського монарха Філіпа ІІ, нагадавши, що мисткиня прожила яскраве й довге життя, відійшовши у вічність у 96-річному віці в Палермо.

Зі звітом про виставкову діяльність інституції у 2026 році членів ради ознайомив головний зберігач фондів Михайло Кобрин.

За його даними, від початку року Галерея розгорнула 21 новий проєкт, а ще вісім виставок успішно перейшли з попереднього, 2025 року. Серед них — знакові експозиції «Володимир Дідушицький. In memoriam», «Порцелянова симфонія», «Іспанський Львів» та персональна виставка Андрія Сагайдаковського.

Нинішній сезон відкрився експозиціями Наталії Проданчук і Петра Сипняка; шанувальники мистецтва мали й мають нагоду оглянути твори Валерія Шматька, Єви Царук, Мирослава Отковича, Михайла Поживанова, Любомира Медвідя та багатьох інших українських а також польських майстрів.

Колектив Львівської національної галереї мистецтв продовжує тримати науковий і культурний стрій, невтомно реставруючи, вивчаючи та повертаючи в культурний обіг безцінні перлини давнього й сучасного мистецтва.

Коментарі

Позначки: Жовква , Тарас Возняк

Львівські