12 вересня Львів попрощається з воїнами Віталієм Бехарським, Андрієм Сідляром та Романом Мигалем

11 вересня 2026 р. 21:47

11 вересня 2026 р. 21:47

У суботу, 12 вересня, у Львові відбудеться міська церемонія прощання з військовослужбовцями Віталієм Бехарським , Андрієм Сідляром та Романом Мигалем , які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Міська влада закликає львів’ян і гостей міста долучитися до прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.

Прощання з Андрієм Сідляром розпочнеться о 09:30 у храмі Всіх Святих Українського Народу (вул. С. Петлюри, 32). Чин похорону трьох воїнів відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, після чого, орієнтовно об 11:30, на площі Ринок пройде загальноміська церемонія прощання.

Віталія Бехарського та Андрія Сідляра поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна). Романа Мигаля спочиватиме на кладовищі у селі Сокільники Львівської області.

Віталій Бехарський (13.06.1975 — 06.10.2025) був львів’янином. Навчався у ліцеї «Сихівський» Львівської міської ради, далі — у відокремленому структурному підрозділі «Львівський фаховий коледж харчових технологій та бізнесу Національного університету харчових технологій». Згодом здобув вищу освіту в Національному університеті «Львівська політехніка» та закінчив військову кафедру. Працював у сфері торгівлі, мав власну справу. За спогадами рідних, був добрим, щирим, відповідальним і турботливим, захоплювався футболом та нумізматикою.

У 2024 році Віталій став до лав захисників України. Він обороняв територіальну цілісність і суверенітет держави на Донецькому напрямку у складі 155-ї окремої механізованої бригади імені Анни Київської Сухопутних військ Збройних Сил України. У загиблого залишилися батьки, двоє синів, дружина та інші рідні.

Андрій Сідляр (31.07.1971 — 11.12.2025) народився в селі Побужани Львівської області. Навчався у середній загальноосвітній школі №72 Львова, опанував професію столяра з виготовлення художніх меблів у державному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва». Проходив строкову військову службу.

У мирному житті працював водієм у 30-й державній пожежно-рятувальній частині (Сихівський РВ ГУ ДСНС України у Львівській області), згодом — заступником завідувача господарства у вищому приватному навчальному закладі «Львівський медичний фаховий коледж «Монада», пізніше — різноробочим при парафії Всіх Святих Українського Народу УГКЦ у Львові. Рідні згадують його як творчу, відкриту, щиру та різнобічно обдаровану людину, яка любила природу, риболовлю, катання на велосипеді та активний відпочинок.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії Андрій став на захист України. Він воював на Донецькому напрямку у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» Сухопутних військ Збройних Сил України. За службу був нагороджений медаллю «Ветеран війни». У нього залишилися дружина, донька, син та родина.

Роман Мигаль (16.09.1978 — 10.09.2026) родом із села Сокільники Львівської області. Навчався у середній загальноосвітній школі №32 Львова, а згодом — у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Рідні характеризують його як добру, турботливу, оптимістичну, відповідальну та товариську людину, яка легко знаходила спільну мову з оточенням і мала багато друзів.

Роман проходив службу у підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України, пізніше продовжив військову кар’єру у Західному територіальному управлінні Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. З 2014 року брав участь в обороні України на Донецькому, Луганському та Південно-Слобожанському напрямках у складі 3-го спеціального відділу Військової служби правопорядку ЗСУ.

За службу Роман Мигаль був відзначений нагородами: «За участь в антитерористичній операції», почесною відзнакою «Хрест — Завжди вірний», відомчою відзнакою Міністерства оборони України — медаллю «Ветеран служби» та відзнакою «За службу державі». У нього залишилися батьки, сестра, дружина, дві доньки та родина.

Львівські