У Львові триває виставка Олега Капустяка «Нащадок героїв»

14 вересня 2026 р. 12:24

14 вересня 2026 р. 12:24

У палаці Лозинського триває виставка Олега Капустяка «Нащадок героїв», де можна побачити скульптури від 1990-х до найновішої серії «Мапи».

До виставки варто підходити без очікування побачити звичну скульптуру – завершену людську фігуру, яку можна обійти з усіх боків. Тут майже нічого не завершене: тіла обриваються, голови лише проступають із матеріалу, замість обличчя можуть залишатися різкі сліди різця. Спочатку здається, що перед тобою уламки чогось більшого. А потім стає зрозуміло: саме уламок і є завершеною роботою.

Лише важливі новини – підписуйся на наш WhatsApp-канал

У палаці Лозинського, що є підрозділом Львівської національної галереї мистецтв, зібрали твори Капустяка, створені від 1990-х років до сьогодні. Це не зовсім ретроспектива, але можливість побачити роботи різних періодів і те, як спільна тема переходить з однієї скульптури в іншу.

Найбільше у них відчувається давнина. Не конкретна античність і не буквальне цитування музейних статуй, а наше уявлення про минуле, яке ніколи не доходить до нас цілим. Від античних героїв залишаються торси без рук, фрагменти голів, уламки рельєфів. Ми дивимося на них у музеях і подумки добудовуємо те, чого вже немає.

Капустяк ніби перевертає цей процес: його скульптури не зруйнував час – він від початку створює їх такими.

Саме тому паралель з «Одіссеєю» Крістофера Нолана, про яку на відкритті говорив головний зберігач фондів галереї Михайло Кобрин, не видається випадковою. І там, і тут сучасність повертається до давнього образу героя.

Тільки герой Капустяка зовсім не монументальний. У нього немає ідеального тіла античної статуї. Він грубий, надщерблений, часто без обличчя. Матеріал не маскується: видно, де він оброблений, а де залишився майже первісним. Місцями здається, що фігура не вирізана з каменю чи дерева, а лише почала з нього виходити й зупинилася на півдорозі.

Капустяк не створює героя, якого треба поставити на постамент. Його цікавить те, що від героя залишається.

Чому «Нащадок героїв»

Назва виставки спочатку звучить урочисто й трохи пафосно, поки не дізнаєшся її походження.

Перший герой цієї серії з’явився у Капустяка ще у 2005 році. Згодом виникла назва «Ірод». Грецьке ім'я Herodes перекладають як «нащадок героя» або «нащадок героїв».

Від цього експозиція читається інакше. Перед нами вже не герої у класичному сенсі, а ті, хто приходить після них.

«Мої герої існують як фрагменти фігур чи торсів. Вони спеціально грубо тесані, щоб вказати на контраст незакінченого чи тимчасового образу, який у часі отримує точно інше життя», – пояснює сам Капустяк.

У залі важливо дивитися не лише на фігуру, а й на її поверхню. Сліди інструментів не прибрані, матеріал не доведений до гладкості. Те, що академічна скульптура могла б приховати як проміжний етап, Капустяк залишає на видноті.

Тому біля його робіт хочеться підійти ближче. З відстані бачиш людську фігуру, а зблизька – дерево, камінь чи інший матеріал, його тріщини, нерівності та сліди рук автора.

Ця недосконалість працює краще за ідеальність.

Від людини до міста

Поруч із фрагментованими тілами з’являється нова серія «Мапи» – роботи, біля яких я затрималася найдовше.

Одна з них – об’ємна мапа міста. Це не карта, за якою можна знайти потрібну вулицю, а радше зображення певного організму. Лінії й контури змушують шукати знайомий простір, хоча буквально прочитати його неможливо.

Тут виникає рима з попередніми роботами Капустяка: спочатку перед нами фрагмент людини, з якого ми намагаємося відновити ціле, тепер – фрагмент міста, за яким уявляємо життя всередині нього.

Партнер проєкту Культура – компанія blago – прагне допомагати мешканцям відчувати себе людиною, яка живе в сучасному місті, де все під руками та миттєво доступне. Компанія існує, щоб розвивати технології, які будуть покращувати майбутнє міського життя. Компанія blago – будує міста третього покоління!

Мапа зазвичай має давати точність: ось будинок, дорога, кордон. У Капустяка вона нічого остаточно не пояснює, залишаючи простір для пам’яті.

Сьогодні такі роботи неминуче сприймаються інакше, ніж кілька років тому. Для українця карта – це не просто географія, а територія, кордон, втрачений дім, місце, до якого можна або неможливо повернутися. Навіть без прямого пояснення художника уникнути цієї асоціації важко.

Довідка: Олег Капустяк народився у 1962 році у Львові. У 1985 році закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва, нині це Львівська національна академія мистецтв. З 1989 року є членом Національної спілки художників України. Його роботи зберігаються у Львівській національній галереї мистецтв, Національному художньому музеї України та інших музейних і приватних колекціях.

Виставку «Нащадок героїв» можна побачити у палаці Лозинського до 1 листопада.

• Олег Капустяк
• Львівська галерея мистецтв
• Скульптура
• Мистецтво
• Виставки
• Культура
• Фото

Львівські