Відновлення після 85 років пустки: цікаві факти про синагогу у Стрию, яку хочуть реставрувати

21 вересня 2026 р. 21:57

21 вересня 2026 р. 21:57

Благодійний фонд «Спадщина.UA» повідомив про ініціативу відновити велику синагогу у Стрию та створити у ній культурний центр. Відповідний меморандум про співпрацю під час Carpathian 8 Summit підписали керівниця фонду Ганна Гаврилів та міський голова Стрия Олег Канівець.

Будівля на сучасній вулиці Міхновського, 5 датується XIX століттям і має статус пам’ятки архітектури місцевого значення. У фонді повідомили , що вже запланували зустріч за участі українських та міжнародних партнерів проєкту.

У міськраді Стрия зазначили , що підтримують ініціативу та готові сприяти її реалізації: « БФ “Спадщина.UA”, як один із ініціаторів, здійснюватиме пошук зовнішнього фінансування, а також управління та координацію проєкту ».

Поки пам’ятка чекає на свою ревіталізацію, ZAXID.NET нагадає, якою була Велика синагога Стрия, як змінювався її вигляд і що відомо про єврейську громаду, для якої вона була головним осередком релігійного та суспільного життя.

Стрийська синагога у стані руїни (фото ZAXID.NET 2019 року)

Мавританський стиль та можлива причетність Юліана Захаревича

Велику синагогу у Стрию спорудили 1817 року . Нині від неї залишилися переважно стіни, які перебувають в аварійному стані. Окремою цікавою деталлю є брама: її металева решітка виконана у формі менори, а нижню частину прикрашають зірки Давида.

Як пише архітекторка та мистецтвознавиця Оксана Бойко у виданні Львівської політехніки «Комплексні наукові дослідження в реставрації пам’яток архітектури», після реконструкції 1858 року синагога набула рис класицистичного стилю .

Після великої пожежі 1886 року синагога отримала нове архітектурне вирішення – з виразними орієнтальними та неомавританськими рисами . Саме такою вона постає на довоєнних фотографіях і листівках. Науковиця зазначає, що цісар Франц Йосиф пожертвував на відбудову стрийського костелу і синагоги 5 тисяч корон. Відбудовою міста у 1886–1887 роках керував український архітектор Сильвестр Гавришкевич, який працював головним інженером Галицького намісництва.

Оксана Бойко висуває цікаву гіпотезу щодо можливої ролі відомого львівського архітектора Юліана Захаревича у цій перебудові: « Зважаючи на те, що в тому самому часі Юліян Захарєвич реставрував в Стрию парафіяльний костел, а також аналізуючи синагоги Західної України в мавританському стилі, можемо твердити, що Захарєвич також провів стилістичну реставрацію Великої синагоги в Стрию . Саме він в перших роках 1870-х реконструював Велику синагогу в Гусятині, після чого її архітектурна стилістика набула мавританських рис. Дещо пізніше, у 1878 році, Захарєвич будує у яскравому мавританському стилі синагогу в Чернівцях ».

«Це брама для Бога»

Велика синагога стояла у найстарішому єврейському кварталі Стрия, неподалік було дуже давнє кладовище, залишки якого можна було побачити ще наприкінці XIX ст.

За свідченням Sefer Stryj, до синагоги вели широкі сходи. Вхід прикрашала висока брама з написом івритом: « Це брама для Бога, праведники пройдуть через неї » .

Особливістю будівлі була жіноча молитовна зона, облаштована у два рівні. Для ортодоксальної громади це було незвично, через що частина хасидів навіть зверталася зі скаргою до рабина Белза.

Залишки оздоб у мавританському стилі (фото Center for Jewish Art)

У Великій синагозі молилися за ашкеназьким обрядом . Велика синагога була не лише головним храмом єврейської громади Стрия, а й місцем молитов окремих професійних та соціальних груп: там згадується спеціальний міньян (в юдаїзмі – кворум з десяти чоловіків старших 13 років, необхідний для суспільної молитви та низки релігійних церемоній) єврейських візників та власників кінних екіпажів Стрия .

Вітражі, канделябри і голубі стіни

Якою була Велика синагога, яка могла вмістити до тисячі віруючих, описує у спогадах письменник єврейського походження, уродженець Стрия Юліан Стрийковський (Песах Штарк).

« Зі стелі звисали, яскраво освітлюючи інтер’єр, багатораменні латунні жирандолі [фігурні свічники або канделябри – ред]. Вдень світло потрапляло всередину крізь великі венеціанські вікна , увінчані вгорі барвистим вітражем . Лавки мали пульпіти для молитовників. Стелю підтримували високі прямокутні колони . У центрі містився белемер – високе підвищення, оточене майстерною огорожею із металевого мережива. На продовгастому столі в суботу читали відповідні уривки з Тори. На східній стіні оксамитова, розшита золотом завіса заслоняла Ковчег Завіту, в якому зберігалися сувої Завіту. На помальованих у голубий колір стінах тяглися довкола розписи, ілюстрації до Старого Завіту. Найбільше запав мені в пам’ять образ Ноєвого ковчега, до якого парами входять леви й ведмеді, а ще жертвопринесення Ісака, Мойсей із кам’яними скрижалями в руках.. », – згадував він.

Після Другої світової війни Велика синагога втратила своє первісне призначення. У радянський період будівлю використовували як склад. У 1980-х роках там демонтували склепінчастий дах. Будівлю планували пристосувати під басейн , однак задум не реалізували. Відсутність даху прискорила руйнування споруди.

Сьогодні від Великої синагоги залишилися стіни, фрагменти архітектурного декору та брама з менорою і зірками Давида.

Бейт га-Мідраш, миква і шпиталь

Велика синагога була частиною цілого єврейського кварталу на площі Божничій, на південь від ринкової площі. Поруч із нею стояв Бейт га-Мідраш – будинок навчання та молитви. Тут вивчали Святе письмо, працювала бібліотека, а приміщення використовували також для молитви. Через це його називали Малою синагогою .

У спогадах про довоєнний Стрий згадуються також миква (ритуальна лазня), єврейський шпиталь та міська різня на площі Торговиця.

Євреї жили у Стрию щонайменше від XVI століття . У 1567 році Стрий отримав привілей, який забороняв євреям селитися в місті. Проте у 1576 році король Стефан Баторій дозволив євреям селитися та купувати нерухомість у місті. Єврейське населення міста займалося торгівлею, ремеслами, виробництвом і продажем алкоголю, збором мит та орендою маєтків.

1689 року євреї отримали дозвіл на будівництво нової дерев’яної синагоги. Вона мала замінити попередню споруду, яка обвалилася. А вже у XIX столітті постала Велика синагога. Документи 1827 року фіксують у Стрию дві синагоги – споруджену 1817-го та іншу, датовану 1821 роком.

За даними Jewish Galicia & Bukovina, у 1880 році в Стрию проживало 5245 євреїв (41,62% від всіх мешканців). У 1910 році єврейське населення міста становило понад 10 тисяч. Напередодні Другої світової війни, у 1939-му, – близько 12 тисяч. Проте Голокост пережили одиниці з них.

• Ганна Гаврилів
• Реставрація
• пам'ятки архітектури
• Архітектура
• Стрий
• Краєзнавство

Львівські