Сіль і приватні інтереси

29 вересня 2026 р. 17:37

29 вересня 2026 р. 17:37

Дрогобицька солеварня на Львівщині – найстаріше постійно діюче підприємство в Україні та одне з найдавніших у Східній Європі. Тут понад 700 років виварюють сіль за стародавньою технологією, а сама солеварня стала популярною локацією серед туристів. Нині підприємство вруге готують до приватизації через потребу в інвестиціях. Водночас навколо солеварні виник скандал – виявилося, що гроші за екскурсії на території державної солеварні отримує ФОП.

Відтак Фонд держмайна анонсував аудит підприємства, та ані деталі його проведення, ані попередніх результатів публічно не оголошували. На початку вересня ФДМУ також змінив керівника Дрогобицької солеварні. Нового директора обрали без відкритого конкурсу, а прізвище з’явилося у декларації кандидата ще до офіційного призначення.

Чому держава готує історичне підприємство до продажу, навіщо Дрогобич просить передати його у власність громади та хто заробляє на туристах солеварні – розбирався ZAXID.NET.

Передбачення замість чека: хто заробляє на екскурсіях по солеварні?

Першим на діяльність ФОПа на території солеварні звернув увагу голова Фонду державного майна Дмитро Наталуха. За його словами, у серпні він без попередження приїхав на підприємство як звичайний турист, оплатив екскурсію, каву із сіллю та сувеніри, але після трьох безготівкових розрахунків йому не видали фіскальних чеків. Коли посадовець попросив чек, йому видали папірець із написом «Скажіть “Так!” своїй мрії».

Замість чеку за оплату екскурсії на солеварні директору ФДМУ видали папірець з передбаченням / Фото з фейсбуку Володимира Наталухи

Знайомий Наталухи окремо попросив саме фіскальний документ. Після цього оплату провели через інший касовий апарат, а продавцем у чеку виявилося не державне підприємство, а ФОП Гаркуша Любов Остапівна . Фото отриманих документів голова ФДМУ опублікував у фейсбуці. Такий же фіскальний чек отримала і журналістка ZAXID.NET, коли купувала сіль на підприємстві у вересні. Щоправда, їй його вимагати не довелося.

За підрахунками Дмитра Наталухи, лише екскурсії можуть приносити 2,5–4,5 млн грн на рік. Він виходив із вартості квитка – 150 грн, орієнтовної кількості туристів – понад 9,4 тис. відвідувачів у першому півріччі 2025 року, за даними Львівської ОВА. Водночас це приаблизна оцінка, скільки грошей отримали підприємиця та солеварня від екскурсій, має з’ясувати аудит.

ZAXID.NET звернувся до чинного на той час керівника підприємства Олега Петренка з проханням прокоментувати, чому на території солеварні працює ФОП та скільки ж отримала солеварня від туристів за два роки співпраці з приватною підприємицею.

«Ми є туристично цікавим об’єктом, тому уклали договір про організацію доступу до території. Фізична особа-підприємець проводить екскурсії та перераховує підприємству певну суму з кожного квитка», – розповів Олег Петренко.

За його словами, основна діяльність солеварні – видобування, виробництво та оптова реалізація солі, а відповідного КВЕДу для проведення екскурсій підприємство не має. Власних екскурсоводів у штаті також немає, тому туристичний напрям передали ФОПу.

Однак відсутність окремого КВЕДу не означає, що підприємство не могло проводити екскурсії самостійно. КВЕД не є дозволом чи забороною на діяльність, а за потреби підприємство могло зареєструвати додатковий вид діяльності. Питання полягає у тому, чому туристичний напрям без відкритого відбору передали приватній підприємиці та наскільки вигідними для державного підприємства є умови цієї співпраці.

Водночас Олег Петренко наполягає, що співпраця з ФОП не завдає солеварні збитків, а навпаки дає додатковий дохід. Однак він не назвав, яку частину вартості квитка отримує підприємство та скільки заробило на екскурсіях упродовж останніх років. Директор пообіцяв надати розрахунки згодом, після того, як їх підготує бухгалтерія, але у документі, який зрештою отримав ZAXID.NET, залишилися порожніми всі графи із сумами доходів від екскурсій, торгівлі та використання торговельної марки.

Щодо невидачі фіскального чека під час візиту голови ФДМУ Дмитра Наталухи Петренко заявив, що не знає обставин цього випадку. «Мене запевнили, що всі чеки проведені як фіскальні. Наскільки мені повідомили, саме тоді виникли якісь проблеми», – сказав він.

Які саме проблеми виникли та чому фіскальний чек видали лише після окремої вимоги, колишній директор не пояснив.

Як приватна підприємиця опинилася на солеварні?

ФОП Гаркуша Любов Остапівна зареєстрована у Бориславі Дрогобицького району 24 вересня 2024 року. Її основний вид діяльності – роздрібна торгівля у неспеціалізованих магазинах. Серед додаткових КВЕДів є торгівля продуктами й напоями, ресторанна діяльність, обслуговування напоями, організація відпочинку та послуги бронювання. Підприємиця працює на третій групі єдиного податку зі ставкою 5% і не зареєстрована платником ПДВ. У 2026 році ця група дозволяє отримувати до 10,1 млн грн доходу на рік.

За словами Олега Петренка, Любов Гаркуша сама звернулася до солеварні з пропозицією співпраці. Конкурсу чи іншого відкритого відбору підприємців не проводили.

«Якщо до нас приходить ФОП і хоче купувати продукцію, ми працюємо. Якби були інші звернення, а я комусь не давав доступу, тоді можна було б говорити про антиконкурентні відносини», – пояснив колишній директор.

Він повідомив, що з підприємицею уклали кілька договорів: про проведення екскурсій і доступ туристів на територію, про придбання солі для роздрібного продажу, а також про використання торгової марки солеварні. Підприємство продає сіль ФОПу оптом, після чого та реалізує її у крамниці на території комплексу.

Олег Петренко стверджував, що підприємиця вкладала власні гроші у покращення на території солеварні. Які саме роботи вона профінансувала, скільки вони коштували та чи зараховували ці витрати у взаєморозрахунках із державним підприємством, він відмовився уточнити.

Петренко також обіцяв редакції надати копії угод, які укладено із ФОПом, а згодом передумав і відмовився це робити, пояснивши це тим, що вже не є директором підприємства. Коментувати умови співпраці із солеварнею відмовилася і сама приватна підприємиця – Любов Гаркуша. Під час телефонної розмови вона повідомила ZAXID.NET, що перебуває у лікарні й не може спілкуватися.

Хто і як обрав нового керівника солеварні?

Паралельно з розголосом про те, що на території солеварні працює ФОП, Фонд держмайна змінив керівника підприємства. 3 вересня виконувачем обов’язків директора ТОВ «Дрогобицька солеварня» призначили Андрія Негадова .

Публічно призначення називали результатом конкурсного відбору. Однак у відповіді на запит ZAXID.NET Фонд пояснив, що під час воєнного стану конкурсний відбір керівників державних підприємств не проводиться. Повноцінний конкурс для посадовців, призначених у цей період, мають провести протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Натомість ФДМУ використав портал «Кадровий резерв» і внутрішню робочу групу. Вакансію керівника солеварні опублікували 23 березня 2026 року, документи, як йдеться у відповіді на запит, подали 10 претендентів. 17 серпня робоча група розглянула кандидатів, серед яких був і тодішній директор Олег Петренко, та рекомендувала керівництву Фонду кандидатуру Андрія Негадова.

Тобто йдеться не про відкритий конкурс із оприлюдненими оцінками кандидатів, а про кадровий відбір робочою групою Фонду. У відповіді на запит ФДМУ не навів порівняльних оцінок претендентів, не пояснив, за якими конкретними перевагами обрали Негадова.

При цьому сам Олег Петренко, який очолював підприємство з лютого 2021 року, розповів нам, що його кандидатуру нібито узагалі не розглядали.

21 серпня, за два тижні до офіційного призначення, Андрій Негадов подав декларацію кандидата на посаду керівника солеварні. У ній він вказав місцем проживання Івано-Франківськ. За 2025 рік Негадов задекларував 2,235 млн грн зарплати у ПрАТ «Авіакомпанія “Українські вертольоти”», 20 тис. грн доходу за сумісництвом у ТОВ «Чернівецький завод прокатних валків», автомобіль Chevrolet Volt 2013 року, 60 тис. доларів і 200 тис. грн готівкою. Нерухомості та корпоративних прав у декларації немає.

На фейсбук-сторінці солеварні після призначення Андрія Негадова повідомили, що новий керівник має юридичну й економічну освіту та ступінь магістра державного управління. Негадов був адвокатом: свідоцтво отримав у 2008 році, а у березні 2026 року зупинив право на адвокатську діяльність за власною заявою. У відкритих реєстрах також збереглися дані, що він очолював ліквідовану Державну інспекцію з контролю за цінами у Херсонській області.

Ще до призначення Андрія Негадова, місцева громада виступала проти зміни керівника , вони навіть звернулися з відповідним проханням до прем’єр-міністра Сергія Корецького та Фонду держмайна. Водночас у міській раді не вважають це конфліктом інтересів, хоча тодішній директор солеварні – Олег Петренко одночасно є депутатом Дрогобицької міської ради.

«Нехай самі розбираються»: позиція мерії та конфлікт інтересів

Міський голова Дрогобича Тарас Кучма сказав ZAXID.NET, що не знав, хто саме проводить екскурсії та торгує на території солеварні.

«Я поняття не маю, бо це державне підприємство. Вони там укладали договори й самі керують цим процесом. Нехай між собою розбираються, який там ФОП», – сказав Кучма.

За його словами, місто хотіло залучити до туристичної діяльності власні інформаційні центри, однак їх нібито не допустили до роботи на території підприємства. Тарас Кучма назвав заяву голови Фонду держмайна Дмитра Наталухи маніпулятивною та припустив, що аудит міг бути пов’язаний із наміром ФДМУ змінити керівника.

Битва за 9 топок: чому Дрогобич вимагає передати солеварню громаді

Після оголошення підготовки підприємства до приватизації Дрогобицька міська рада звернулася до керівництва держави з проханням передати солеварню у комунальну власність. До слова, Дмитро Наталуха своєю чергою пов’язував активізацію міста з кадровим відбором.

Однак, як наголосив нам Тарас Кучма, місто порушувало питання передачі солеварні задовго до нинішньої зміни керівника. Ще у 2016-2018 роках тодішній народний депутат Богдан Матківський порушував питання передачі солеварні на рівні Верховної Ради. Місто пояснювало свою позицію незадовільним станом комплексу і заявляло, що готове взяти відповідальність за його збереження та розвиток.

«Ми благали передати нам підприємство, тому що воно занепадає і перебуває в жахливому стані. Ми були готові взяти на себе відповідальність, навіть викупити його», – сказав Кучма.

Тарас Кучма наполягає, що передача солеварні громаді є не особистою ініціативою міського голови чи окремих посадовців.

«Це маніпуляція. Ми 10 років воюємо за солеварню. Це наша душа. На гербі Дрогобича – дев’ять топок солі. Ми постійно боремося за те, щоб солеварню передали місту», – сказав Тарас Кучма.

Кучма також розкритикував спосіб, у який голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха перевіряв роботу солеварні. На думку мера, оприлюднені Наталухою чеки насамперед засвідчили проблеми з управлінням підприємством, відповідальність за яке несе сам Фонд.

Міський голова також запевнив, що громада готова взяти на себе відповідальність за підприємство, зберегти виробництво та залучити інвестиції. За його словами, концепції розвитку території готували фахівці Львівської політехніки, а підтримати проєкт готові канадські партнери.

Водночас Тарас Кучма не назвав потенційних інвесторів, конкретної моделі управління, джерел фінансування та розрахованої вартості відновлення комплексу. За його оцінкою, ремонт аварійних будівель потребує десятки мільйонів гривень. За даними міськради, сім із дев’яти пам’яток місцевого значення на території солеварні перебувають в аварійному стані.

Продаж готують, але умов ще не оголосили: чи відбудеться приватизація солеварні

В останні роки підприємство готують до приватизації. Зокрема, у червні 2026 року державне підприємство «Солевиварювальний Дрогобицький завод» перетворили на ТОВ «Дрогобицька солеварня». Єдиним власником товариства залишається держава в особі Фонду державного майна. У серпні ФДМУ включив 100% державної частки підприємства до переліку об’єктів малої приватизації. Дату аукціону та стартову ціну наразі не оголошували.

Статутний капітал новоствореного товариства становить 47,627 млн грн. У 2025 році підприємство отримало 34,4 млн грн виторгу та 849,2 тис. грн чистого прибутку. Вартість його активів на кінець року становила майже 59,9 млн грн.

Водночас один раз процес приватизації уже зупиняли, зокрема восени 2024 року підприємство почали готувати до продажу, а вже на початку 2025 року процес зупинили, зокрема через зміну органу приватизації та суспільний резонанс.

У кого солеварня купує деревину?

Деревина є основним паливом для традиційного виробництва солі: ропу випарюють у чанах, які нагрівають дровами. Як свідчать дані Prozorro, у 2026 році солеварня принаймні тричі закуповувала деревину у постачальників, які не є державними чи комунальними лісгоспами, тобто фактично у посередників, що могло вплинути на ціну сировини.

ZAXID.NET попросив нового керівника солеварні Андрія Негадова пояснити, як підприємство обирало постачальників і чому не здійснювало закупівлі, приміром у ДП «Ліси України». Він пообіцяв відповісти згодом. Якщо редакція отримає відповідь, ми доповнимо статттю.

Публикация от Дрогобицька солеварня Сіль з 1390 року (@drohobych.saltworks)

Утім, у суперечці про те, кому має належати солеварня і хто заробляє на туристах, легко загубити стан самого комплексу. На його території розташовані дев’ять споруд, які мають статус пам’яток місцевого значення. Це частина історичної солеварні, збереження якої потребує окремих витрат, незалежно від того, залишиться підприємство державним, перейде громаді чи матиме приватного власника. За даними міськради, під час інвентаризацій 2013 та 2017 років сім із дев’яти споруд оцінили як такі, що перебувають у незадовільному чи аварійному стані.

Солеварня також сусідить із двома дерев’яними церквами, одна з яких – церква Святого Юра – входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Отже, майбутньому власнику дістанеться не лише діюче виробництво й туристична локація, а й комплекс, збереження якого потребує значних вкладень.

• Львів
• Дмитро Наталуха
• Тарас Кучма
• Олег Петренко
• Фонд держмайна
• Підприємництво
• Дрогобич
• заводи

Львівські