Шахрайство з банківськими картками: схеми 2026 року і як не втратити гроші

02 жовтня 2026 р. 23:33

02 жовтня 2026 р. 23:33

Шахраї у 2026 році рідше «зламують» картки і частіше переконують людей самостійно віддати гроші. За даними Національного банку, у 2025 році збитки від шахрайства з платіжними картками в Україні зросли на 24% і сягнули 1,4 млрд грн. Самих шахрайських операцій стало навіть менше – 256 тисяч, тобто на 5% менше, ніж роком раніше. Але середня сума однієї крадіжки зросла на 30%, до 5 536 грн. Більшість таких випадків стається в інтернеті, а головним способом залишається соціальна інженерія: людина сама називає реквізити картки, пароль чи код з повідомлення.

Нижче – схеми, про які у 2025-2026 роках найчастіше попереджали НБУ, кіберполіція та банки, і що робити, щоб не втратити гроші.

Одне правило, яке рятує від більшості схем

Справжній банк ніколи не просить назвати:

• CVV-код (три цифри на звороті картки) і строк її дії;
• PIN-код картки;
• коди з SMS або пуш-повідомлень для підтвердження операцій;
• логін і пароль від онлайн-банкінгу.

Банк також ніколи не пропонує «перевести гроші на безпечний рахунок». Щоб отримати переказ, достатньо номера картки або IBAN – більше нічого не потрібно. Якщо співрозмовник просить щось із цього списку, це шахрай, хоч би як переконливо він звучав.

Схеми, які працюють у 2026 році

1. «Отримайте виплату від держави»

У Viber, Telegram чи SMS приходить посилання нібито на оформлення соціальної допомоги, компенсації або виплати від міжнародної організації. Сайт виглядає як справжній, але просить номер картки, строк дії та CVV-код – і за кілька хвилин гроші зникають. НБУ називає цю схему однією з найпоширеніших. Пам’ятайте: для отримання державних виплат CVV-код не потрібен ніколи, а частину допомоги взагалі оформлюють лише особисто. Наприклад, заяви на «Зимову підтримку» в сезоні 2026/27 приймають тільки під час особистого звернення до Пенсійного фонду, ЦНАП чи місцевої ради.

2. Дзвінок «зі служби безпеки банку» або «з НБУ»

Вам повідомляють про «підозрілу операцію» чи «спробу оформити кредит на ваше ім’я» і квапливо просять продиктувати код, встановити програму або перевести кошти на «захищений рахунок». Мета – налякати й не дати подумати. Варто знати, що Національний банк не відкриває рахунків громадянам і не телефонує їм щодо їхніх карток. Найкраща реакція – покласти слухавку й самостійно зателефонувати до банку за номером, вказаним на звороті картки або в офіційному застосунку.

3. «Легкий заробіток» та інвестиції в месенджерах

Пропонують заробляти на лайках, відгуках чи «інвестиціях» з гарантованим прибутком. Спершу справді надсилають невеликі виплати, щоб завоювати довіру, а потім просять внести «страховий депозит» чи «оплатити комісію за виведення». Повернути ці гроші майже неможливо.

4. Перевипуск SIM-картки чи eSIM

Виманивши кілька кодів, шахраї оформлюють на ваш номер нову eSIM і починають отримувати замість вас SMS від банку. Тривожний сигнал – телефон раптово показує «Немає мережі» без видимої причини. У такому разі одразу зателефонуйте операторові з іншого телефону та попередьте банк.

5. «Сплячий» номер телефону

Ця схема особливо стосується тих, хто виїхав за кордон і перестав користуватися українською SIM-карткою. Після тривалої неактивності оператор може передати номер іншій людині – а до номера досі прив’язаний ваш банкінг. Якщо ви змінили номер або не користуєтеся старим, оновіть контактний телефон у банку.

6. Продаж і купівля на онлайн-майданчиках

«Покупець» з OLX чи іншого сервісу надсилає посилання на «безпечну доставку» або «отримання оплати», де треба ввести всі дані картки. Насправді для отримання грошей достатньо лише її номера. Продавці житла в оренду та товарів з передоплатою теж часто зникають після першого ж переказу.

7. Фейкові збори, діпфейки і підмінені QR-коди

Штучний інтелект робить шахрайство переконливішим: генерує фото й відео для фейкових зборів на лікування чи потреби військових, а також підробляє голос знайомих людей. Якщо «родич» терміново просить гроші, передзвоніть йому за відомим вам номером – а ще краще домовтеся в сім’ї про кодове слово. Кіберполіція також попереджала про підмінені QR-коди на парковках, у транспорті та на скриньках для пожертв: вони ведуть на фішингові сайти. Перед оплатою завжди перевіряйте адресу сайту.

Як захистити картку заздалегідь

• Увімкніть сповіщення про всі операції – так ви побачите списання одразу.
• Встановіть ліміти на онлайн-платежі та перекази в застосунку банку.
• Для покупок в інтернеті заведіть окрему (віртуальну) картку і тримайте на ній лише потрібну суму.
• Захистіть застосунок банку паролем або біометрією, а пошту – двофакторною автентифікацією.
• Не зберігайте дані картки на маловідомих сайтах.
• Тримайте актуальним номер телефону, прив’язаний до банку.

Що робити, якщо гроші вже списали

Важливий нюанс: якщо ви самі назвали шахраєві CVV-код, пароль чи код підтвердження, закон звільняє банк від відповідальності за такі операції. Повернути гроші в цьому випадку дуже складно, тож найнадійніший захист – не розголошувати ці дані за жодних обставин.

Шахрайські схеми змінюються щомісяця, але всі вони тримаються на поспіху та довірі. Будь-яке повідомлення, яке вимагає діяти «негайно», – привід зупинитися й перевірити інформацію в офіційних джерелах. Простою мовою про банківські картки, перекази та безпеку фінансів регулярно пише фінансовий портал Financity , а підозрілі дзвінки й повідомлення завжди можна перевірити безпосередньо у свого банку.

Львівські