Ковальня, мед і хліб за бабусиним рецептом: як Славсько готується до напливу туристів

05 жовтня 2026 р. 15:27

05 жовтня 2026 р. 15:27

У Славській громаді готуються до збільшення кількості туристів після запуску гірського курорту GORO Mountain Resort у 2027 році. Поки інвестор будує велику туристичну інфраструктуру, місцеві підприємці створюють власні пропозиції, щоб познайомити гостей із Бойківським краєм – від ковальських майстер-класів та етномузею до дегустацій меду й хліба за старими родинними рецептами.

Для підтримки такого бізнесу Славська селищна рада спільно з GORO запустила грантово-навчальну програму «Власна справа» . Її мета – допомогти місцевим мешканцям перетворити ідеї та захоплення на реальні проєкти, пов’язані з культурою, ремеслами, гастрономією та туристичними послугами.

Від кузні дідуся до майстерні для туристів

Однією з учасниць програми «Власна справа» стали мешканка Славська Ірина Попович та Юлія Ковальська, які разом із чоловіком Ірини розвивають «Ковальську садибу» та «Ковальську майстерню». Ідею цього простору Ірина плекала із дитинства, адже ковальством займалися її дідусь та батько.

«Цю ідею я носила в серці, мабуть, з дитинства. Тому що я виросла в кузні і в мене дуже приємні відчуття, коли я заходжу до кузні і чую цей запах… Одразу поринаю у спогади з дитинства», – розповідає Ірина Попович.

До участі у «Власній справі» майстерня фактично залишалася лише задумом. Після старту програми Ірина почала облаштовувати приміщення. Дістала ткацький верстат, який близько восьми років лежав без використання. Фінансово допоміг і отриманий у межах програми грант – 200 тис. грн.

Зараз у «Ковальській майстерні» пропонують майстер-класи з ковальства, ткацтва та плетіння. Ірина вважає, що такі заняття можуть стати додатковою туристичною пропозицією для Славська. Люди, які приїжджають у гори, зможуть не лише кататися, гуляти чи відвідувати басейни, а й власноруч щось створити.

«Коли ти сідаєш за станок чи починаєш кувати, ти відволікаєшся дуже сильно. Особливо у теперішній період, коли люди втомлені, особливо ті, які приїжджають зі Східної України» , – пояснює Ірина Попович.

На її думку, Славську ще є куди розвиватися, у селищі загалом бракує локальних активностей.

«В Славську треба і локальної кухні, і локальних ремесел, і того самого ткацтва, гончарства. Тобто всього, що пов’язане з ручною роботою» , – підсумовує Ірина.

Від колекції бойківських речей – до етномузею

Ще одна учасниця програми – мешканка Волосянки Ольга Гриців. Близько 20 років вона збирає вишивку та предмети побуту бойківського краю. Серед найцінніших експонатів – вишита сорочка віком понад 100 років, яку їй подарувала тітка, а також камізелька, вишита тіткою її тітки.

«Я надіюся, що ми будемо відтворювати бойківську культуру і передавати її з покоління в покоління», – розповідає Ольга Гриців.

Після участі у «Власній справі» Ольга зрозуміла, що хоче створити постійний етномузей, куди зможуть приїжджати туристи. На реалізацію задуму вона отримала грант у 150 тис. грн.

«Коли я пішла вчитися на курс «Власна справа», в мене з’явилося більше бажання, більше можливостей, знайомства з цікавими людьми. І це мене ще більше підштовхнуло, щоб я щось робила для нашої Славської територіальної громади, для нашого села, щоб більше дітки і дорослі дізнавалися про культуру, звичаї, традиції нашого Бойківського краю» , – говорить Ольга Гриців.

Карпатський мед як туристичний продукт

Ще один учасник програми – пасічник Роман Фурів. Бджолярством він займається ще зі шкільних років. Перший вулик придбав у 1999 році, коли навчався у дев’ятому класі. Згодом пасіка поступово розрослася.

У Славську Роман має 12 вуликів, ще 62 – в іншому місці, загалом 74. Мед продає переважно постійним клієнтам, а також співпрацює з кількома ресторанами.

До «Власної справи» Роман уже мав досвід у бізнесі – крім бджолярства, займається грибами та торгівлею. На курс він пішов, щоб зрозуміти, які можливості для нього відкриває туристичний напрям.

«Я отримав величезне задоволення, бо побачив зовсім інші напрямки, де я можу розвиватися» , – розповідає пасічник.

Роман отримав грант у 50 тис. грн. За ці гроші планує добудувати терасу біля старовинної хатини, щоб мати змогу приймати більше людей та проводити дегустації чаю з карпатським медом. Мріє відкрити кав’ярню-студію «Чай з медом». Чоловік наголошує, що найбільшим результатом програми для нього стали не самі гроші, а пришвидшення розвитку.

Хліб за бабусиними рецептами

Власну справу за підтримки програми також розвиває Людмила Яромій – власниця хлібної ресторації «Спадок». Вона відновлює рецепти хліба та випічки, які в її родині передавалися від бабусі.

Пекарню жінка облаштувала у хаті, якій майже 100 років. Вона належала бабусі й дідусеві Людмили, потім перейшла її матері у спадок, а згодом і їй. Саме тут Людмила вирішила відтворити традицію випікання хліба.

«У мене бабуся пекла, ощипки пекла, хліби на заквасці» , – розповідає Людмила.

До участі у програмі вона вже мала досвід випікання, однак саме після «Власної справи» почала розвивати це як бізнес. Наразі пекарня тестує різні рецептури. У продажу є класичний та пшеничний хліб, багети, ощипки, а також тестують синабони з різними смаками.

Для розвитку справи пекарня отримала найбільшу грантову підтримку – 284 тис. грн. За ці гроші жінка придбає печі та інвентар, щоб перейти від домашнього виробництва до більших обсягів випікання.

«Участь у програмі дуже надихнула, насправді, і дуже багато навчила, зокрема, як працювати з туристами. Програма «Власна справа» давала не тільки теоретичні знання, а й практичні, що є дуже добре для такої людини, яка тільки починає свою справу» , – говорить Людмила.

Серед планів на майбутнє – розширення асортименту випічки. Зокрема, Людмила хоче випікати хліб із карпатськими грибами, який, за її словами, складно знайти деінде.

Іван Мичко – «Центр активного туризму»

Іван Мичко – ветеран та співзасновник туристичного клубу «Ватра». Карпати стали для нього справою життя. Ще у 2018 році разом із друзями він заснував клуб, який відтоді проводить туристів мальовничими маршрутами Славської громади та знайомить їх із місцями, про які не завжди можна знайти інформацію у звичайних путівниках.

Під час навчання у програмі «Власна справа» Іван представив нову бізнес-ідею – створення «Центру активного туризму». Проєкт має зробити активний відпочинок у громаді доступнішим, урізноманітнити туристичні пропозиції та залучити до них більше людей.

Іван планує розвивати напрям, спираючись на вже набутий досвід туристичного клубу та знання місцевості, щоб пропонувати гостям громади нові формати активного відпочинку.

«Потрібно починати вже»: що підприємцям дала «Власна справа»

Попри різні напрямки роботи, підприємці говорять про спільний результат програми «Власна справа» – вона допомогла перейти від ідеї до конкретних дій.

Ірина Попович наголошує, що для місцевих підприємців особливо важливим є саме поштовх до дії.

«Ти думаєш, що треба спочатку мати ідеальну картинку, а тоді вже про неї розказувати. Але ця ідеальна картинка для перфекціоніста ніколи не настає. Саме проєкт дав поштовх продавати і показувати вже те, що ти маєш. І, як виявляється, ми маємо багато» , – говорить вона.

За її словами, програма також допомогла місцевим підприємцям познайомитися між собою. Люди, які роками жили по сусідству, часто не знали про заняття одне одного. Тепер вони обговорюють спільні ідеї та можуть створювати нові туристичні пропозиції.

За словами в.о. голови Славської громади Олега Даниляка, організатори програми спочатку отримали близько 50 заявок, 26 людей відібрали для навчання, а до захисту дійшли 16 проєктів. Вісім із них отримали грантову підтримку.

Директор із розвитку GORO Mountain Resort Ростислав Михальчук зазначає, що до програми могли долучитися всі охочі. Не всі учасники дійшли до фіналу, однак навчання було корисним і для тих, хто не отримав гранту.

Серед підтриманих проєктів – ковальство, ткацтво, бджільництво та збереження приватних колекцій.

Водночас у GORO кажуть, що після завершення програми співпраця з підприємцями не припиниться.

«Ми намагаємося далі з цими людьми працювати. Навіть ті, хто не отримав прямої фінансової підтримки, отримали шанс навчитися, отримали багато цікавої інформації» , – каже Ростислав Михальчук.

GORO вже починає замовляти продукцію деяких підприємців для власних заходів, а надалі планує створювати партнерські програми, щоб гості курорту могли відвідувати локальні бізнеси.

«Нашому гостю, який буде приїжджати до нас на курорт, не потрібно замикатися лише на курорті. Турист має пізнавати нашу громаду. Відвідування локального бізнесу буде його тут залишати, згодом він розказуватиме своїм друзям і знайомим про цікаві локації, які є в Славській громаді» , – пояснює директор із розвитку GORO.

«Без цього не буде розвитку»: як підприємці бачать економіку Славська

Місцеві підприємці пов’язують розвиток власних справ із майбутнім зростанням туристичного потоку. Водночас вони наголошують, що важливо зберегти те, що відрізняє Славсько від інших гірських курортів.

За словами Ірини Попович, Славсько історично було готове приймати туристів, однак розвиток гірськолижного курорту свого часу змінив структуру місцевого бізнесу. Люди почали переважно облаштовувати житло для гостей, а традиційні ремесла відійшли на другий план. Згодом, через появу Буковеля та зміну кліматичних умов, туристичний потік зменшився, а в селищі почався період застою.

«З приходом інвестора до нас трішки розпочався рух навколо Славська» , – говорить Ірина.

Вона вважає, що майбутнє зростання туристичного потоку може стати можливістю для малого бізнесу. За її словами, мешканці вже бачать зміни в селищі, зокрема, облаштування доріжок та парків.

Пасічник Роман Фурів бачить у зростанні туристичного потоку можливість для розвитку різних місцевих промислів. За його словами, у громаді є багато ресурсів, які можна перетворити на туристичні продукти – від меду до ягід і грибів.

«Мешканці громади мають розвивати те, що вони вміють і те, що їм подобається, головне – рухатися у цьому напрямку. Бо тут, у цій місцевості, є безліч різних промислів. Люди збирають ягоди, гриби – і це можна робити не лише для себе, а й продавати. Кожен на своєму місці може подумати, яку вигоду він може отримати від майбутніх туристів, які сюди приїжджатимуть» , – говорить він.

Роман Фурів наголошує на важливості збереження місцевої автентики. На його думку, туристи їдуть у Славсько не лише за сучасною інфраструктурою, а й за тим, чого не знайдуть у великих курортах. Водночас розвиток туризму, за його словами, має збільшувати доходи місцевих мешканців, але при цьому великий бізнес і громада мають взаємодіяти.

Людмила Яромій також розглядає розвиток курорту як можливість масштабувати власне виробництво. Зараз вона випікає хліб у домашніх умовах, але завдяки гранту планує збільшити потужності та розширити співпрацю з місцевими закладами.

Ольга Гриців вважає прихід інвестора важливим для розвитку регіону.

«Насправді, коли зайшов до нас інвестор GORO, наш регіон почав розвиватися» , – каже вона.

Чого очікує громада від GORO

Для Славської селищної ради розвиток малого бізнесу є частиною підготовки громади до майбутнього туристичного потоку. Олег Даниляк каже, що GORO має стати не лише великим платником податків, а й магнітом для всієї території.

«Хочемо, щоб це був не просто курорт-оазис, а ціла Славська дестинація, щоб туристу дійсно було цікаво в нашій громаді. Ми хочемо, щоб місцевий бізнес розвивався в напрямку історичної та культурної спадщини. Ми хочемо показати бойківську культуру. Вона цікава, вона самодостатня» , – зазначає в.о. голови.

У громаді оцінюють нинішній туристичний потік приблизно у 300 тис. людей на рік, хоча точно порахувати його складно. Після запуску першої черги GORO Mountain Resort інвестор декларує можливість залучення близько мільйона туристів на рік.

Для громади це означатиме не лише більше туристів, а й потребу в розвитку доріг, каналізації, очисних споруд та іншої необхідної інфраструктури. За словами Даниляка, окремо громада працює над дорожньою інфраструктурою в межах проєкту «Мале Карпатське коло», а також шукає фінансування для інших інфраструктурних проєктів.

Важливим питанням залишається і зайнятість. GORO декларує створення до 2030 року близько 6 тис. робочих місць.

«Це неймовірно велика кількість робочих місць, яка тут з’явиться. Ми дуже хочемо, щоб здебільшого місцеві працювали. Але ми розуміємо, що без додаткової робочої сили, яка буде приїжджати сюди працювати, ми також не справимося» , – зазначає Олег Даниляк.

Громада також намагається втримати молодь. Кілька років діє програма підтримки студентів, які навчаються за туристичними та інженерними спеціальностями. Окремо працює молодіжний центр, а GORO започаткував програму підтримки молодих спортсменів «GORO сходження».

Ще один напрям – безбар’єрність. У громаді розробляють кілька безбар’єрних туристичних маршрутів та намагаються враховувати доступність у нових архітектурних рішеннях.

Курорт і громада як одна туристична дестинація

У GORO наголошують, що підтримка місцевого бізнесу є частиною стратегії розвитку самого курорту. Компанія не хоче, щоб туристичний комплекс існував окремо від навколишніх сіл.

«Для нас важливо бути не просто курортом за парканом. Для нас важливо, щоб громада жила і розвивалася синхронно з курортом» , – наголошує Ростислав Михальчук.

У компанії хочуть показувати туристам локальні традиції та історії, зокрема іноземним гостям.

«Дуже важливо згадувати своє коріння, дуже важливо згадувати те, чим жила наша земля раніше. Ми орієнтуємося на досвід закордонних курортів і побачили, що в Європі це теж дуже актуально, дуже популярно. Це цікаво і для іноземних туристів, і особливо для гостей з різних куточків України, які відкриють для себе Славську дестинацію, місцеві традиції та природу» , – розповідає Михальчук.

За його словами, у майбутньому гості курорту зможуть відвідувати локальні бізнеси, купувати місцеві продукти, знайомитися з ремеслами та культурою громади.

«Туристична дестинація з гірським курортом не може існувати без зв’язку з громадою, без зв’язку з локальними традиціями, локальними історіями, які притаманні цьому регіону» , – наголошує директор із розвитку GORO.

Таким чином, у Славській громаді готуються до зміни масштабу туризму: розвивають інфраструктуру та місцевий бізнес і водночас намагаються зберегти культурні особливості території, які можуть стати частиною туристичної пропозиції.

• Партнерські матеріали
• Goro Mountain Resort

Львівські