вологість:
тиск:
вітер:
Львівщина прощається з дев’ятьма Героями: трагічні історії захисників України
На Львівщині 13 жовтня проходить церемонія прощання з дев’ятьма воїнами, які віддали життя, захищаючи Україну. Серед загиблих — Ярослав Гірний, Володимир Паськів, Андрій Коміренко, Микола Ковалів, Максим Бондаренко, Іван Козак, Василь Сенишин, Богдан Коцюба та Степан Дубіль. Про це повідомляє пресслужба Львівської обласної військової адміністрації.
**Ярослав Гірний**, мешканець Львова, приєднався до захисників Батьківщини у 2023 році. Проходив службу у 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила Сухопутних військ. Загинув 17 жовтня 2024 року у віці 32 років. За мужність нагороджений медаллю “Ветеран війни”, пише Суспільне .
**Володимир Паськів** родом із села Деревляни Кам’янка-Бузької громади Львівського району. Очолював роту у складі 65-ї механізованої бригади. Загинув 4 жовтня поблизу села Преображенка на Запоріжжі. Воїну було 36 років.
**Андрій Коміренко** проживав у селі Стенятин Шептицького району. На службу до ЗСУ мобілізований у 2025 році, виконував обов’язки майстра відділення першої роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 42-ї окремої механізованої бригади. Загинув поблизу села Новопавлівка на Дніпропетровщині.
**Микола Ковалів**, уродженець села Брониця Дрогобицької громади, став на захист країни ще в лютому 2022 року. Служив старшим сержантом-стрільцем-оператором у 63-й окремій механізованій бригаді. Загинув 20 травня 2025 року під час бойового завдання поблизу села Торське на Донеччині. Йому було 43 роки.
**Максим Бондаренко** мешкав у селі Пнікут Яворівського району. Виконував обов’язки розвідника-оператора в розвідувальній роті 81-ї окремої аеромобільної бригади. Загинув 22 серпня 2025 року поблизу Серебрянки на Бахмутському напрямку.
**Іван Козак**, родом із села Пчани Жидачівської громади Стрийського району, помер 11 жовтня в лікарні Стрия. Захиснику було 44 роки.
**Василь Сенишин** походив із села Криниця Миколаївської громади Стрийського району. Долучився до війська у квітні 2024 року, отримав поранення, пройшов тривале лікування та реабілітацію, після чого повернувся до лав захисників. Помер 7 жовтня внаслідок хвороби у віці 47 років.
**Богдан Коцюба**, уродженець села Гірне Грабовецько-Дулібівської громади, командував відділенням у 65-й окремій механізованій бригаді. За бойові заслуги отримав численні відзнаки — медалі “За відвагу”, “За хоробрість в бою”, нагороди “За сумлінну службу”, “За оборону України” та Козацький Хрест. Загинув 4 жовтня на Запорізькому напрямку у віці 27 років.
**Степан Дубіль** мешкав у селі Вовче Турківської громади Самбірського району. Служив водієм-електриком у роті безпілотних авіаційних комплексів 92-ї окремої штурмової бригади. Помер 6 жовтня в населеному пункті Веселе на Харківщині під час виконання службових обов’язків.
Джерело: inlviv.in.ua