Начальник штабу штурмового полку Олег Лотоцький: «Найскладніше на війні — ухвалити правильне рішення»

18 жовтня 2026 р. 16:32

18 жовтня 2026 р. 16:32

**Підполковник зі Львівщини розповів, як змінювалася війна з часів АТО, що мотивує бійців у 2026 році та як колишні “відмовники” стали досвідченими воїнами**

Олег Лотоцький, якого товариші по службі знають під позивним “Фараон”, родом із Бродів на Львівщині. Сьогодні він обіймає посаду начальника штабу 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла. Військовий шлях розпочав ще у 2013 році, вступивши до Національної академії сухопутних військ, і з того часу жодного разу не повертався до цивільного життя, пише Суспільне .

В інтерв’ю Суспільному офіцер поділився спогадами про формування полку, дружбу з легендарним Дмитром Коцюбайлом, а також розповів, як трансформувалася війна за останні роки та що утримує бійців у строю.

## Дружба з Да Вінчі та формування полку

За словами Лотоцького, з Дмитром Коцюбайлом він познайомився у 2018 році під час бойових завдань на Торецькому напрямку. Представив їх один одному полковник, Герой України Валерій Гудзь. Відтоді побратими працювали разом на різних ділянках фронту аж до початку повномасштабного вторгнення.

“Героїчним, який виконував сміливо свою роботу під час бойових завдань на різних напрямках, на різних засобах вогневого впливу”, — такими словами підполковник описав пам’ять про свого побратима.

## Обов’язки начальника штабу

Посаду начальника штабу Лотоцький вперше обійняв ще у 24-й бригаді, де починав службу в механізованому батальйоні. Згодом, накопичивши значний досвід у різних структурах, він перейшов на аналогічну посаду в першій тактичній групі, де працює й донині.

За його словами, функції начальника штабу з часом суттєво змінилися: якщо раніше переважали бюрократичні завдання, то тепер основний акцент — на технологічних процесах і плануванні кожного етапу операції, від початку до кінця.

“В начальника штабу — це організаційний процес. Це, як то кажуть, всі процеси запустити, прийняти з цього процесу правильне рішення і спланувати правильний бій, а потім — виконати це завдання”, — пояснив військовий.

Найбільшим викликом у підготовці до бойових дій він називає саме ухвалення правильного рішення, адже кожна ділянка фронту має свою специфіку — від характеру дій противника до погодних умов та рельєфу місцевості.

## Харків, Бахмут, Куп’янськ та Добропілля

Серед найскладніших операцій, у яких довелося брати участь, Лотоцький згадав Харківську операцію, яку особисто очолював Дмитро Коцюбайл, а також битви за Бахмут і Куп’янськ. Окремо офіцер виділив бої поблизу Добропілля минулого року, коли підрозділ займався ліквідацією російського прориву.

Під час тих боїв стався епізод, який підполковник вважає прикладом справжнього героїзму. Невелика група з трьох бійців тривалий час утримувала позиції, не допускаючи підкріплення противника до його підрозділів. В одному з боїв у воїна закінчилися боєприпаси, і він переміг у рукопашній сутичці за допомогою ножа.

“Він досі працює, викладається наповну. Він зараз — головний сержант батальйону і навчає людей”, — розповів Лотоцький про подальшу долю героя.

## Від патріотизму до системної підтримки

На запитання про мотивацію військових у 2026 році офіцер відповів, що початковий патріотичний порив 2014-2022 років нині доповнюється системною роботою колективів, які супроводжують бійця від моменту вступу до підрозділу і аж до першого бою.

За словами підполковника, мотивація особового складу напряму залежить від командирів усіх рівнів. “Найкращий психолог — це саме командир”, — переконаний він.

## Шлях “відмовників” до нагород

Лотоцький також прокоментував заяви комбата Дмитра Філатова з 2024 року про те, що на початку повномасштабної війни полк значною мірою формувався з так званих “відмовників” — бійців з інших підрозділів, які відмовлялися виконувати бойові завдання.

За словами начальника штабу, причиною такої поведінки найчастіше була недостатня підготовка або виснаження через тривале перебування на передовій без ротацій. Завдяки системному навчанню та забезпеченню багато з цих воїнів згодом стали досвідченими бійцями, нагородженими відзнаками “За мужність” третього ступеня.

## Колишні засуджені у лавах полку

Підполковник підтвердив, що в полку служать і військовослужбовці, мобілізовані за законом, який дозволяє певним категоріям засуджених добровільно вступати до лав ЗСУ. Вони проходять однакову з усіма підготовку та служать на різних посадах — штурмовиками, операторами дронів та в інших спеціальностях.

## Полонені росіяни: гроші як головний мотив

Лотоцький має значний досвід спілкування з полоненими військовослужбовцями армії РФ. За його спостереженнями, приблизно 90% з них мотивовані фінансовою винагородою. Серед полонених трапляються дуже різні люди — від малоосвічених до фахівців із кількома вищими освітами, які мали стабільну роботу та дохід до війни. Частину з них, за словами офіцера, поставили перед вибором: армія або тюремне ув’язнення.

## Війна, що змінюється щодня

Пройшовши шлях від АТО через ООС до повномасштабного вторгнення, Лотоцький зауважив кардинальну зміну темпів трансформації бойових дій: якщо раніше ситуація на фронті змінювалася раз на рік, потім раз на півроку чи місяць, то тепер — щодня.

Попри всі випробування, офіцер не шкодує про обраний шлях: “Я не жалію ні на хвилину за всі події, що я провів велику частину часу на фронті”.

На завершення розмови підполковник поділився своїм баченням перемоги — це мирне життя та менші втрати серед побратимів, яких він назвав “цвітом нації”. А мрія Олега Лотоцького — бачити Україну великою, незалежною державою в кордонах 1991 року.

Львівські