Львівщина прощається з дев’ятьма Героями: життєві шляхи захисників, які віддали життя за Україну

21 жовтня 2026 р. 11:44

21 жовтня 2026 р. 11:44

21 жовтня на Львівщині відбудеться церемонія прощання з дев’ятьма воїнами, які загинули, захищаючи Україну на фронті та виконуючи бойові завдання. Про це повідомила пресслужба Львівської обласної військової адміністрації.

Серед загиблих — Володимир Беднарчук, Володимир Мазур, Ігор Хомин, Євгеній Гловацький, Микола Павлюстей, Назар Шацкіх, Михайло Ільків, Юрій Польовий та Володимир Курило, пише Суспільне .

**Володимир Беднарчук**, уродженець Бродів Золочівського району, служив стрільцем 1-го мотопіхотного відділення у складі 160-ї окремої механізованої бригади. Отримавши важке поранення під час виконання бойового завдання, він помер 14 жовтня у запорізькій лікарні. Захиснику було 56 років.

**Володимир Мазур** мешкав у селищі Щирець Львівського району. Чоловік обіймав посаду номера обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підтримки в 107-й окремій бригаді Сил територіальної оборони. Він загинув поблизу Оріхуватки Краматорського району Донеччини у віці 47 років.

**Ігор Хомин**, мешканець Львова, пішов захищати державу одразу після початку повномасштабної війни. Служив у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. На момент загибелі йому було 52 роки.

Його земляк **Євгеній Гловацький** став на захист України у 2025 році, несучи службу у 27-му прикордонному загоні імені героїв Карпатської Січі. Воїн загинув 15 жовтня у віці 52 років.

**Микола Павлюстей**, уродженець Львова, приєднався до оборони країни у 2026 році та служив у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади. Він загинув 22 травня 2026 року, не доживши до 34-річчя.

**Назар Шацкіх**, також львів’янин, боронив Україну від перших днів повномасштабного вторгнення у складі 1-ї Галицько-Волинської радіотехнічної бригади Повітряних сил. Воїн загинув 29 листопада 2024 року у 40-річному віці. За мужність його посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня, медаллю «За оборону України», медаллю «Хрест пошани» та Комбатантським хрестом — почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ.

**Михайло Ільків** родом із села Луки Рудківської громади Самбірського району. Він виконував обов’язки гранатометника 2-го штурмового відділення 210-го окремого штурмового полку. Чоловік загинув 10 жовтня поблизу селища Олексієво-Дружківка на Донеччині у віці 48 років.

**Юрій Польовий**, родом зі Стрийщини (селище Журавно), з перших днів війни добровільно пішов служити у 80-ту окрему десантно-штурмову Галицьку бригаду. Тривалий час числився зниклим безвісти — зрештою з’ясувалося, що воїн загинув 6 січня 2025 року поблизу села Руське Порічне на території Росії. Йому було 44 роки.

**Володимир Курило** родом зі Стрия, проживав у селі Довголука Грабовецько-Дулібівської громади. Чоловік мав бойовий досвід ще з часів АТО, а з початком повномасштабного вторгнення знову став до лав ЗСУ — спершу в 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила, а згодом у 146-му окремому ремонтно-відновлювальному полку, де командував евакуаційним відділенням. Захисник загинув 19 жовтня в автомобільній аварії у віці 53 років.

Львівські