У Станилі попрощалися з воїном Василем Габчаком

25 жовтня 2026 р. 15:11

25 жовтня 2026 р. 15:11

Вічна пам’ять

У погідну осінню днину неділі, 25 жовтня, вся Станиля проводила в останню дорогу полеглого Захисника Василя Габчака.

Про це пише Трускавецька міська рада, інформує Четверта студія .

Після панахиди, яку в рідній хаті покійного відслужив парох греко-католицької церкви святих Йоакима і Анни о. Михайло Балко, на родинному обійсті полеглого Героя отець виголосив прощальне слово.

Тут світлої пам’яті Василь попрощався з дружиною, з котрою у шлюбі прожив 23 роки, з донькою, зятем та онучком Максимком, з родиною близькою та далекою, з племінниками, похресниками, односельчанами, друзями, футболістами, таксистами, колегами з Трускавецького міського центру зайнятості, де пропрацював понад двадцять років, з усією Станилею, з родичами та друзями з Уличного, Сторони, Трускавця.

Після цього траурна процесія пройшла вулицями Станилі спочатку до церкви, а потім – на місце вічного спочинку Героя.

Світлої пам`яті Габчак Василь Васильович народився 7 січня 1973 року в с. Станиля біля Трускавця. Зростаючи в простій, але люблячій родині, Василь завжди цінував ту любов і підтримку, яку давали йому батьки.

З дитинства Василь відзначався старанністю та енергійністю. Після закінчення СЗШ №2-гімназії м. Трускавця здобув технічну освіту за спеціальністю електрозварник 4-го розряду. Під час служби в армії в Харкові, де він отримав фах стрільця-кулеметника, навчився не лише дисципліни, а й братерства. Василь Габчак завжди був готовий прийти на допомогу, умів підтримати й підбадьорити тих, хто потребував цього найбільше.

Сім’ю просто обожнював, вона для Василя була святим даром, його опорою, натхненням, всесвітом. Василь щиро піклувався про свою родину, завжди знаходячи час для спільних моментів радості. Він завжди намагався проводити з ними час, адже родина була його світлом.

Василь мав неперевершене почуття гумору. Любив жартувати, розважати гостей, проводити свята в колі рідних і друзів. На свята у його домі панувала радість, сміх і щастя, завжди було відчуття єдності та любові, адже він вмів створити атмосферу тепла і затишку.

Коли розпочалась війна, Василь став на захист своєї родини та Батьківщини. 17 березня 2022 року вступив до Національної гвардії України, ставши частиною 2-ї роти 2-го батальйону 14-ї бригади «Червона калина».

Його позивний «Дядя Вася» – символ поваги і підтримки серед побратимів. Він ділився своєю мудрістю та енергією, підтримуючи інших у важкі часи, і за час служби здобув безліч друзів, які стали йому надійними братами. Кожен день на фронті був боротьбою не лише з ворогом, але й за моральну витривалість, і Василь завжди прагнув залишатися сильним для своєї сім’ї, навіть на відстані.

Воюючи на самому нулі в Запоріжжі, біля села Роботино, він проявив безстрашність і рішучість. Це місце стало ареною жорстоких боїв, де захисники України щоденно боролися за свою землю і свободу. Василь брав участь у бойових операціях, які потребували максимального зосередження і мужності. Він ризикував власним життям, щоб захистити своїх побратимів та цивільних, і його героїзм надихав інших.

На жаль, 4 вересня 2023 року його життя обірвалося. Спочатку він вважався зниклим безвісти, але у 2026 році тіло Героя вдалося повернути.

Поховали Героя Василя Габчака сьогодні з усіма почестями, з військовим оркестром, щоб у такий спосіб подякувати йому за ту велику жертву любові, яку він носив у серці все своє життя і яку поклав на вівтар Вітчизни, захищаючи нашу свободу та незалежність.

Вічна і світла пам’ять захисникові Василеві Габчаку та всім, хто віддав життя за Україну…

Коментарі

Позначки: захисник , прощання , Станиля , Трускавець , Трускавецька міська рада

Львівські