Парад шовінізму. І Львівська обласна рада тут ні до чого

29 жовтня 2026 р. 09:40

29 жовтня 2026 р. 09:40

Рішення Львівської облради про проголошення Року УПА і Шухевича спричинило таку бурхливу реакцію в Польщі та розрив співпраці

Паоад шовінізму. І Львівська обласна рада тут ні до чого

Для тих, хто справді думає, що саме рішення Львівської облради про проголошення Року УПА і Шухевича спричинило таку бурхливу реакцію в Польщі та розрив співпраці з боку польських місцевих рад.

Про це пише екс-голова ЛОР Олег Панькевич, інформує Четверта студія .

Нагадаю кілька історій із зовсім недавнього минулого, які свідчать про багаторічну, системну політику, у якій беруть участь зокрема польські місцеві ради, зокрема ті, які першими оголосили про «розрив співпраці».

1. Офіційна війна з могилами (Підкарпатський сеймик). Регіон, який сьогодні ставить ультиматуми Львівщині, має довгу історію «боротьби з українськими могилами». Саме на території Підкарпаття у квітні 2017 року місцева рада ґміни Стубно офіційно схвалила й руками шовіністів під наглядом поліції демонтувала український пам’ятник на цвинтарі в Грушовичах. Влада воєводства тоді повністю підтримала цей крок. А у Верхраті, Радружі, Монастирі місцева влада роками закривала очі на регулярне плюндрування українських військових поховань. Справи закривали за «неможливістю встановити винних». Руйнувати наші могили там стало «нормою».

2. Узаконення монументів ненависті (Підкарпаття, ґміна Яроцин). У липні 2024 року місцева рада ґміни Яроцин офіційно ухвалила рішення виділити землю й відкрити скандальний монумент «Волинська різанина» в Домоставі. Це відомий пам’ятник, в центрі якого зображено тіло немовляти, нанизане на вила всередині українського Тризуба.

3. Перейменування вулиць. Перемишль, який одним із перших «заморозив відносини». Тут місцеві депутати голосували за перейменування вулиці українського греко-католицького єпископа, блаженного священномученика Йосафата Коциловського. При цьому міська влада роками крізь пальці дивилася на агресивні антиукраїнські марші в місті та напади на традиційну українську релігійну ходу до військового цвинтаря в Пикуличах.

4. Демонстративне ігнорування вандалізму (Люблінський сеймик). Люблінські депутати першими одностайно проголосували за повний розрив угоди, що діяла понад 20 років. При цьому вони «забули», як на території їхнього ж воєводства в урочищі Білосток вандали регулярно й безкарно нівечили братську могилу українців. Чи ухвалив Люблінський сеймик бодай якусь заяву на захист законних могил чи засудження вандалізму на своїй землі? Ні. Вони мовчали.

Тому давайте дивитися в корінь: рішення Львівської облради – це лише черговий зручний привід. Не було б його, знайшли б інший. Ми бачимо системний, послідовний наступ на українську історичну пам’ять, і очевидно цей тиск продовжуватиметься. Дивно, що польські політики не усвідомлюють, що такі дії – це шлях в нікуди! Спроби диктувати нам, яких героїв шанувати, дуже нагадують кремлівські методи. Росія теж починала свою агресію з псевдоісторичних лекцій та вимог переписати нашу ідентичність.

Звісно, розрив цих угод між органами самоврядування України і Польщі – подія прикра. Ініціаторам потрібно чітко розуміти: зараз йде велика війна, і в такий критичний час не можна розривати та послаблювати Україну.

Україна має підтримати свою історичну науку, популяризувати її в Європі і світі. А представникам органів місцевого самоврядування України та Польщі, можливо за допомоги дипломатичних структур , потрібно негайно ініціювати зустрічі й круглі столи. Проблеми треба вирішувати віч-на-віч за столом переговорів, створювати спільні майданчики, а не спілкуватися мовою демаршів.

На фото: зруйнований памятник українцям у Грушовичах

Коментарі

Позначки: Львівська обласна рада , Олег Панькевич

Львівські