У Львові завершили реставрацію історичного пам’ятника стрільцям УГА на Збоїщах

30 жовтня 2026 р. 14:33

30 жовтня 2026 р. 14:33

У неділю, 1 листопада, у день проголошення Західноукраїнської Народної Республіки, львів’яни відзначать завершення масштабної реставрації пам’ятника на могилі вояків Української Галицької Армії. О 14:00 біля оновленого меморіалу відбудеться церемонія покладання квітів, спільна молитва та виконання стрілецьких пісень за участі пластунів та Національної академічної чоловічої хорової капели “Дударик”.

**Історія боротьби за пам’ять**, пише ЛМР .

Пам’ятник у мікрорайоні Збоїща має унікальну та драматичну історію. Його спорудили ще у 1921 році, проте зробити це довелося таємно — польська влада того часу не дозволяла встановлювати подібні монументи. Збір коштів проводили під виглядом ремонту місцевої церкви, а ініціаторами виступили товариство “Просвіта”, церковна громада та українська молодь.

Найбільші випробування пам’ятник пережив за радянських часів. Наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років, коли розбудовувався мікрорайон, кладовище на Збоїщах офіційно закрили, а історичні надгробки, включно з обеліском стрільцям УГА, знищили. Втім, місцеві мешканці не дозволили знищити пам’ять повністю: вони зібрали останки загиблих воїнів для окремого поховання, а одна з родин роками переховувала автентичні металеві елементи пам’ятника — гарматні стрільна.

Навесні 1990 року студенти Львівського медичного інституту разом з місцевою громадою відшукали останки стрільців та урочисто їх перепоховали. Того ж року пам’ятник відновили, спираючись на збережені фотографії та використовуючи автентичні кам’яні фрагменти.

**Символіка монумента**

За словами архітектора та краєзнавця Івана Щурка, який розробив програму нинішньої реставрації, пам’ятник має глибокий символічний зміст. Це майже чотириметрова піраміда-обеліск з ламаного вапняку, увінчана двораменним хрестом. Форма споруди втілює непохитність духу та піднесення душі загиблого воїна до Небес.

“Вмуровані гарматні стрільна, які залишилися після боїв, нагадують, що ця могила є нашим місцем сили. Кам’яні “сліпі” ліхтарі на кутах постаменту втілюють образ незгасимої лампади й нагадують фортечні башти або почесну варту, яка вічно береже спокій полеглих за волю України”, — пояснив Щурко.

За архівними даними, на цьому місці поховано шестеро українських воїнів. Більшість із них загинули в боях із польською армією 11–14 листопада 1918 року неподалік сучасного перетину вулиць Мазепи та Промислової. Серед встановлених імен — стрільці Іван Костельницький та Степан Малайне з Городка, хоча за свідченнями місцевих мешканців, кількість похованих могла бути більшою.

**Що зробили під час нинішньої реставрації**

Роботи з відновлення монумента виконала команда художника-реставратора Сергія Сірого. Фахівці очистили та відреставрували кам’яний обеліск, а також облаштували прилеглу територію: замостили нові доріжки та площу для проведення заходів, провели санітарну обрізку дерев, оновили систему освітлення та встановили інформаційний стенд з історією пам’ятника.

“Цієї неділі, 1 листопада о 14:00, у річницю проголошення ЗУНР, тут відбудеться вшанування полеглих: запрошуємо на спільну молитву та виконання стрілецьких пісень”, — повідомив керуючий справами виконавчого комітету Львівської міської ради Євген Бойко.

На реставраційні роботи та благоустрій території місто виділило близько 400 тисяч гривень. Окремі фрагменти старих бетонних елементів пам’ятника тепер зберігаються в лапідарії — символічній могилі ліворуч від центральної каплиці на території колишнього цвинтаря. Від минулого року пам’ятник перебуває на балансі Шевченківської районної адміністрації.

Варто додати, що раніше на території цього ж колишнього цвинтаря на Збоїщах проводили дослідження та ексгумацію поховань польських військових, які загинули під час оборони Львова у вересні 1939 року.

Львівські