Дрогобич першим в Україні повністю оцифрував дані кладовищ громади

03 листопада 2026 р. 01:09

03 листопада 2026 р. 01:09

У Дрогобицькій громаді презентували результати масштабного проєкту з оцифрування місць поховань. Створено комплексну цифрову мапу всіх 55 кладовищ, що перебувають на балансі КП «СМУ», і це перший подібний проєкт такого масштабу в Україні.

Презентація відбулася у Дрогобицькій міській раді за участі місцевих та регіональних медіа. Напрацювання представили заступник директора КП «СМУ» Андрій Янів та розробник сервісу memoriamap.com.ua, стебничанин і ветеран російсько-української війни Олег Лехуш .

За словами Андрія Яніва, до впорядкування кладовищ підійшли комплексно. Робота охоплює чотири ключові напрями: виготовлення технічної документації на кладовища, оцифрування даних про поховання, благоустрій територій та розробку проєктів колумбаріїв для поховання урн із прахом. Уже 92 родини скористалися послугами кремації, тож у громаді готуються до зростання попиту на такі місця поховань.

Безпосередньо оцифруванням займався Олег Лехуш. Він наголосив, що раніше облік поховань вівся переважно в паперових журналах, а єдиної системи не існувало. Тепер усі дані зведені в одну електронну базу, що дозволяє систематизувати інформацію та зберегти її для наступних поколінь.

У межах проєкту опрацювали дані 55 кладовищ загальною площею 109 гектарів, що орієнтовно відповідає 150 футбольним полям. До цифрового реєстру внесено відомості про 69 002 могили та 80 778 осіб . Для цього зробили понад 70 тисяч фотографій і провели аерофотозйомку кожного кладовища за допомогою дрона.

Кожне кладовище тепер відображене на цифровій карті з чітко визначеними межами та секторами. Це значно полегшує пошук місць поховань і впорядковує інформацію, яка раніше була розпорошена в різних паперових документах. Однією з найбільших труднощів стали пошкоджені або стерті написи на надгробках. У таких випадках дані відновлювали за допомогою місцевих мешканців, які допомагали ідентифікувати поховання.

Зібраний масив інформації дав змогу провести й історико-демографічний аналіз. Найдавніший читабельний запис у базі датується 1792 роком. За статистикою, щороку на кладовищах громади здійснюють близько 1600 поховань. Також проаналізовано тривалість життя в різних населених пунктах: найвищий середній показник — близько 75 років — зафіксовано у селах Селець, Бистриця та Воля Якубова, тоді як середній показник по громаді становить 66 років.

Окремо дослідили найпоширеніші чоловічі та жіночі імена, а також корінні прізвища мешканців населених пунктів громади. За оцінкою розробника, точність сформованої цифрової бази становить близько 98%, а робота над її вдосконаленням триватиме.

Серед наступних кроків — інтеграція пошуку поховань на офіційному сайті Дрогобицької міської ради, встановлення інформаційних стендів на кладовищах та створення CRM-системи для обліку вільних місць.

Міський голова Дрогобича Тарас Кучма під час презентації підкреслив значення проєкту для громади та роль молодих фахівців у його реалізації.

Це титанічна праця. Я вже бачу, як змінюються наші кладовища. Ми повинні зробити так, щоб місця поховань наших рідних не були гнітючими чи занедбаними, а ставали місцями пам’яті та пошани. Бо кладовище — це не просто місце поховання. Це наша пам’ять

У Дрогобицькій громаді наголошують, що створення цифрової мапи кладовищ — це не лише сучасний інструмент обліку та управління, а й спосіб зберегти імена, історії та пам’ять про людей, які формували історію громади.

Львівські