Львів під загрозою: іранські ракети — фейк, який розповсюджують онлайн - Львівські

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Львів під загрозою: іранські ракети — фейк, який розповсюджують онлайн

05 листопада 2026 р. 11:24

05 листопада 2026 р. 11:24

Зміст

Фейковий скриншот про загрозу Ірану українським містам

У соціальних мережах з’явився підроблений знімок екрана, який нібито був зроблений під час ефіру іранського телеканалу. На скріншоті Львів позначений як потенційна ціль ракетного удару. Така інформація швидко розповсюдилася у Telegram‑каналах, які додавали до зображення карту Європи з позначеними Києвом, Львовом і Одесою, стверджуючи, що Іран погрожує атакою у випадку дій США.

Як з’явився фейк

Підробка була створена шляхом маніпуляції реальним кадром з іранського телебачення. Автори підмінили зображення, додали позначки міст і підписали його як «погроза Ірану». Після публікації в кількох популярних Telegram‑каналах скріншот набрав тисячі переглядів і викликав хвилю тривоги серед користувачів.

Що показував оригінальний ефір

У справжньому випуску іранського телеканалу, який транслювався в той же час, не було жодних згадок про можливі ракетні удари по Україні. На екрані демонстрували інше зображення, пов’язане з внутрішньою темою програми, і жодних геополітичних заяв щодо України не було. Таким чином, підробка повністю спотворила контекст і створила хибне враження про загрозу.

Реакція Центру протидії дезінформації

За даними Центру протидії дезінформації, фейк був швидко виявлений і спростований. У центрі наголошують, що подібні матеріали мають на меті посіяти паніку серед українців, використовуючи страх перед зовнішньою агресією. Фахівці закликають користувачів перевіряти джерела інформації та не піддаватися емоційним реакціям на підозрілі повідомлення.

Наслідки та рекомендації

Поширення підроблених матеріалів підвищує рівень соціальної напруги і може впливати на громадську думку, особливо під час військового конфлікту. Важливо розвивати медіаграмотність, вчасно перевіряти факти і користуватися офіційними джерелами. Окрім того, платформи соціальних мереж мають посилити модерацію контенту, що містить потенційно небезпечну дезінформацію.

Дата виявлення фейку – початок березня 2024 року.
Джерело підробки – анонімний користувач у Telegram‑каналі.
Оригінальний ефір іранського телеканалу не містив жодних згадок про Україну.
Центр протидії дезінформації спростував скріншот і попередив про його ціль.
Рекомендації: перевіряти інформацію, користуватися офіційними джерелами, підвищувати медіаграмотність.

Підробка скриншоту була спрямована на створення штучної загрози та посилення тривоги серед населення, проте швидка реакція фахівців допомогла запобігти її широкому впливу.