30 років кам’яним скульптурам у парку Олеського замку

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

30 років кам’яним скульптурам у парку Олеського замку

06 листопада 2026 р. 09:26

06 листопада 2026 р. 09:26

Галерея під кронами дерев

Якщо вам доводилося прогулюватися доріжками парку біля підніжжя Олеського замку, то ви не могли не звернути увагу на кам’яні скульптури, що гармонійно вписуються в ландшафт музею-заповідника. Цьогоріч виповнюється 30 років від дня їх створення.

Про це пише Четверта студія .

«Ця унікальна галерея просто неба з’явилася завдяки відомому симпозіуму скульпторів «Неоліт-96», який проходив на території замку в 1996 році.

Організував та очолив цей захід львівський скульптор Володимир Ропецький. Упродовж майже двох місяців майстри з різних міст створювали композиції спеціально для паркового простору. Серед учасників були добре знані скульптори, зокрема Олег Капустяк, Олександр Дяченко та Володимир Протас», – розповідає Валентина Токарська, науковий співробітник відділу «Музей-заповідник «Олеський замок» Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького.

Паркова зона площею понад 13 гектарів, розпланована ще за часів Бориса Возницького як пейзажний парк, стала для учасників «Неоліту-96» природною майстернею. Концепція симпозіуму полягала у взаємодії архаїки та модерну: монументальні, часом навмисно огрублені або делікатно заокруглені скульптури ніби проростають із землі, змінюючи сприйняття простору залежно від пори року й освітлення.

За три десятиліття поверхня каменю вкрилася природною патиною, завдяки чому твори остаточно злилися з навколишнім середовищем. Сьогодні цей комплекс є не лише пам’яткою художнього експерименту 1990-х років, а й невіддільною частиною музейно-паркового ансамблю.

Запрошуємо відвідати музей-заповідник, прогулятися стежками його парку й відкрити для себе знайомий замковий краєвид крізь оптику української пластики кінця XX століття.