Схема «затримати й мобілізувати за день» дала збій

11 листопада 2026 р. 10:51

11 листопада 2026 р. 10:51

Верховний Суд нагадав правила автоматичного продовження відстрочки

Чоловік мав відстрочку через догляд за хворою дружиною, але її строк у документах закінчився, тож його мобілізували за один день: Верховний Суд нагадав про автоматичне продовження відстрочки без повторного подання документів за умови збереження підстав.

Уся країна живе в умовах загальної мобілізації та воєнного стану, які неодноразово продовжуються указами Президента України. Для громадян, які мають право на відстрочку, вкрай важливе питання, що відбувається з їхньою відстрочкою, коли один період мобілізації завершується і починається наступний?

Про це пише Четверта студія з посиланням на Судово-юридичну газету.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі № 520/33584/25, яка дає відповідь на це запитання.

Чоловіка, який роками доглядав за хворою дружиною та мав офіційно оформлену відстрочку, працівники ТЦК затримали на вулиці на другий день після формального завершення дати в електронному документі. За лічені години його зняли з обліку в одному районі, поставили в іншому, на наступний день провели через ВЛК та видали наказ про мобілізацію.

Суди першої та апеляційної інстанції відмовили йому в позові, виходячи з того, що нової заяви про відстрочку чоловік не подав, а отже, підстав перешкоджати призову не було. Проте 21 жовтня Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду скасував рішення попередніх інстанцій, направивши справу на новий розгляд.

Блискавична мобілізація: хронологія затримання та «прискорена ВЛК»

Історія розпочалася в серпні 2025 року. Позивач мав оформлену відстрочку від призову на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відстрочка була офіційно оформлена довідкою ТЦК і діяла до 7 серпня 2025 року.

Проте 9 серпня 2025 року — через два дні після спливу дати, вказаної в документах, — чоловіка на вулиці затримали представники ТЦК та СП і доставили до приміщення ТЦК для уточнення облікових даних.

На наступний день, за твердженням позивача, його протиправно зняли з обліку в районному ТЦК за місцем проживання і перевели на облік до іншого ТЦК. Того ж дня чоловік пройшов медичний огляд ВЛК, за результатами якого його визнали придатним до служби.

Тієї ж доби начальник ТЦК видав наказ про призов позивача за мобілізацією та направлення його до навчального центру військової частини.

Позивач у позові наголошував, що він мав при собі оригінали документів про догляд, проте працівники ТЦК взагалі відмовилися перевіряти підстави для відстрочки, а проведення ВЛК менш ніж за добу викликало сумніви щодо повноти медичного огляду та дотримання вимог Положення № 402.

Помилка нижчих судів: нечинна редакція Порядку № 560

Харківський окружний адміністративний суд рішенням, з яким погодився Другий апеляційний адміністративний суд у постанові повністю відмовив у задоволенні позову.

Суд зазначив, що в електронному документі позивача дата відстрочки закінчилася 7 серпня 2025 року. Станом на 10 серпня 2025 року нової заяви про надання відстрочки з пакетом документів за пунктом 58 Порядку № 560 позивач не подавав.

Отже, на думку судів, ТЦК не мав підстав вважати, що чоловік на дату призову мав належно оформлену відстрочку.

Адвокат позивача вказав на помилку суддів: суди застосували застарілу редакцію Порядку № 560.

Правовідносини виникли 10 серпня 2025 року. А ще 9 травня 2025 року набрала чинності постанова КМУ № 519 від 6 травня 2025 року, яка істотно доповнила пункт 60 Порядку № 560.

Нова норма чітко встановила: якщо відстрочка вже була офіційно оформлена, то у разі продовження строку мобілізації районний ТЦК продовжує її без повторного подання військовозобов’язаним документів — за умови, що законні підстави зберігаються.

Тобто завершення дати в електронному документі ще не означало, що чоловік автоматично втратив право на відстрочку.

Рішення Верховного Суду: ТЦК зобов’язаний перевіряти, а не мобілізувати наосліп

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду погодилася з доводами касаційної скарги щодо необхідності застосування чинної редакції Порядку № 560 та скасувала рішення судів першої й апеляційної інстанцій.

Верховний Суд зазначив, що за редакцією пункту 60 Порядку № 560, чинною на дату призову, обов’язок щодо продовження раніше наданої відстрочки без повторного подання документів покладався на ТЦК за умови збереження законних підстав. Тому відсутність оновленої дати в системі сама собою не доводила, що чоловік втратив право на відстрочку.

Необхідність дослідження збереження підстав. Завершення дати в електронному документі не означає автоматичного припинення самого матеріального права. Нижчі суди були зобов’язані перевірити, чи зберігалися підстави для догляду за хворою дружиною після 7 серпня 2025 року і чи взагалі ТЦК здійснював відповідну перевірку.

Відсутність рішення про скасування відстрочки. У матеріалах справи немає жодного рішення комісії ТЦК про скасування раніше наданої відстрочки чи про відмову в її продовженні, а також доказів припинення обставин, які були підставою для її надання.

Принцип офіційного з’ясування обставин. Адміністративний суд не має бути пасивним спостерігачем. Згідно зі статтею 9 КАС України суд повинен був дослідити необхідні докази та за потреби витребувати їх із власної ініціативи, а не обмежуватися констатацією відсутності нової заяви про відстрочку.

Водночас Верховний Суд не встановив остаточно, чи зберігалися у чоловіка законні підстави для відстрочки на дату мобілізації. Саме тому справу не було вирішено по суті касаційною інстанцією.

Тож, постанова Верховного Суду у справі № 520/33584/25 стала важливою правовою позицією в судовій практиці щодо мобілізації.

Якщо відстрочка була оформлена в установленому порядку, то за правилами, чинними на дату спірного призову, при черговому продовженні мобілізації людина не мусила щоразу збирати новий пакет документів та звертатися до ТЦК, якщо законні підстави зберігалися.

Самого факту закінчення дати в електронному документі недостатньо для висновку, що громадянин втратив право на відстрочку. Необхідно встановити, чи зберігалися законні підстави та чи виконав ТЦК свій обов’язок щодо її продовження.

Отже, остаточне питання законності мобілізації чоловіка ще належить вирішити. Але Верховний Суд уже відкинув підхід, за яким сама відсутність нової заяви та завершення дати в електронному документі дозволяють не перевіряти раніше оформлену відстрочку.

Коментарі

Позначки: відстрочка , військові , ЗСУ

Львівські