Садовий не може затверджувати генеральний план Сокільників

12 листопада 2026 р. 23:17

12 листопада 2026 р. 23:17

Децентралізація на практиці: п’ять запитань про права громад

Хто має право вирішувати, де будувати школи, дитячі садки та дороги? Чи може сусіднє місто впливати на генеральний план іншої громади? І що робити мешканцям, якщо вони не погоджуються з рішеннями місцевої влади? На прикладі суперечки між Львовом та Сокільниками розбираємо п’ять ключових питань про повноваження територіальних громад та принципи децентралізації в Україні.

Про це пише Високий замок, інформує Четверта студія .

Реформа децентралізації суттєво змінила систему управління українськими громадами. Сільські, селищні та міські ради отримали ширші можливості самостійно планувати розвиток територій, управляти комунальним майном, розвивати інфраструктуру та визначати місцеві пріоритети.

Однак разом із повноваженнями зросла й відповідальність. Адже рішення однієї громади нерідко впливають на сусідні населені пункти, особливо у великих міських агломераціях.

Показовою стала ситуація навколо Сокільників, які межують зі Львовом. Наприкінці 2024 року місцева рада затвердила генеральний план розвитку населеного пункту до 2044 року. Документ передбачає нові освітні заклади, дороги, інженерні мережі та інші інфраструктурні об’єкти.

Водночас Львівська міська рада оскаржує рішення сусідів у судовому порядку, порушуючи питання дотримання процедури погодження містобудівної документації.

Ця суперечка привернула увагу до ширшої проблеми: хто насправді визначає майбутнє територіальної громади?

1. Хто має право затверджувати генеральний план населеного пункту?

Законодавство України визначає, що рішення про розроблення та затвердження генерального плану ухвалює відповідна сільська, селищна або міська рада.
Саме вона представляє інтереси територіальної громади та відповідає за довгострокове просторове планування населеного пункту.

Генеральний план визначає перспективне функціональне використання територій, розміщення житлової та громадської забудови, транспортної інфраструктури, інженерних мереж, зелених зон і соціальних об’єктів.

У випадку Сокільників відповідні повноваження належать Сокільницькій сільській раді.
Це означає, що Львівська міська рада не може самостійно затверджувати генеральний план Сокільників або ухвалювати містобудівні рішення замість органів самоврядування сусідньої громади.

Водночас право затверджувати документ не означає можливості ігнорувати законодавчі процедури, державні інтереси чи права суміжних територій.

Таким чином, децентралізація гарантує громадам самостійність у межах визначених законом повноважень, але не звільняє їх від дотримання загальнодержавних вимог.

2. Хто відповідає за школи, дитячі садки, дороги та іншу інфраструктуру?

Одним із ключових результатів децентралізації стало розширення можливостей місцевої влади у сфері соціально-економічного розвитку.

Сільські, селищні та міські ради разом зі своїми виконавчими органами в межах повноважень планують розвиток комунальної інфраструктури, управляють закладами освіти, організовують фінансування місцевих програм та вирішують питання благоустрою.

Зокрема, органи місцевого самоврядування відповідають за розвиток мережі комунальних закладів освіти. Водночас будівництво окремих об’єктів може здійснюватися за участю держави, інвесторів або в межах міжмуніципального співробітництва.

У Сокільниках генеральним планом передбачено п’ять шкіл та одинадцять нових дитячих садків. Крім того, документ містить перспективні рішення щодо дорожньої мережі, водопостачання, каналізації та інших інфраструктурних об’єктів.

Проте важливо розрізняти планування та реалізацію.

Наявність школи чи садочка у генеральному плані ще не означає, що об’єкт уже профінансований або його будівництво розпочнеться найближчим часом.
Для реалізації необхідні земельні ділянки, проєктна документація, кошти та відповідні управлінські рішення.

Саме місцева влада має визначати черговість таких проєктів, враховуючи потреби населення та фінансові можливості громади.

3. Чи повинна громада враховувати інтереси сусідів?

Так. Самостійність територіальної громади не означає, що вона може ухвалювати рішення без урахування їхнього можливого впливу на сусідні території.
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає узгодження проєктів генеральних планів з органами місцевого самоврядування, які представляють інтереси суміжних територіальних громад.

Це особливо важливо, коли йдеться про дороги, транспортні розв’язки, водопостачання, каналізацію, екологічні питання або обмеження використання територій поблизу стратегічних об’єктів.

Наприклад, розвиток Сокільників може впливати на транспортне навантаження у Львові, а робота інженерних мереж одного населеного пункту — залежати від інфраструктури іншого.

Саме тому законодавство передбачає механізми узгодження інтересів.

Однак тут існує принципова відмінність: врахування позиції сусідньої громади не тотожне передачі їй права самостійно визначати майбутнє іншої території.

Суміжна громада може подавати зауваження, порушувати питання про можливі порушення та захищати свої права у встановленому законом порядку.
Водночас сам факт незгоди сусідів не означає автоматичної незаконності містобудівного рішення. Вирішальне значення мають конкретні законодавчі вимоги та обставини їх дотримання.

4. Хто вирішує суперечки між територіальними громадами?

Коли громади не можуть досягти порозуміння, одним із механізмів вирішення спору стає звернення до суду.
Суд перевіряє законність оскаржуваних рішень і дій, зокрема дотримання передбачених законодавством процедур та повноважень відповідних органів.

Прикладом є судова суперечка між Львівською міською радою та Сокільницькою сільською радою щодо рішення про затвердження містобудівної документації.

У квітні 2026 року Верховний Суд розглянув касаційну скаргу Львівської міської ради та визнав наявність у неї права звернутися до адміністративного суду для захисту інтересів своєї громади. Справу було направлено на продовження розгляду.

Водночас це рішення не означало визнання генерального плану Сокільників незаконним.
Таким чином, необхідно розрізняти право однієї громади оскаржувати рішення іншої та встановлення судом факту порушення законодавства.

5. Як мешканці можуть впливати на рішення місцевої влади?

Децентралізація передбачає не лише ширші повноваження місцевих рад, а й можливість мешканців безпосередньо впливати на розвиток своїх громад.

Одним із важливих механізмів є громадське обговорення містобудівної документації.

Під час розроблення генерального плану органи місцевого самоврядування повинні забезпечувати інформування громадськості та передбачені законодавством процедури участі жителів.

Мешканці можуть ознайомлюватися з оприлюдненими матеріалами, подавати пропозиції та зауваження, брати участь у громадських слуханнях, а також звертатися до депутатів і посадових осіб.

Окрім цього, залежно від законодавства та статуту громади, можуть застосовуватися місцеві ініціативи, електронні петиції, громадські консультації та інші інструменти участі.

Особливе значення така участь має під час планування шкіл, дитячих садків, доріг, громадських просторів та інженерної інфраструктури.

Адже саме мешканці найкраще знають повсякденні проблеми своїх населених пунктів: де бракує тротуарів, у яких районах потрібні нові освітні заклади та які транспортні маршрути є незручними.

Коментарі

Позначки: Андрій Садовий , Львів , Львівська міська рада , Любомир Зубач , Сокільники

Львівські