Історія прикордонника Назара з Львівщини, який пройшов Бахмут і мріє про мир

18 листопада 2026 р. 00:08

18 листопада 2026 р. 00:08


Прикордонник Назар родом із Львівщини пройшов важкі бої за Бахмут, отримав поранення, але після лікування повернувся до служби. Попри пережите, він мріє лише про одне – звичайне мирне життя.

Після закінчення школи у 2019 році Назар вступив до Української академії друкарства у Львові на спеціальність «Менеджмент». Проте вже за півтора року вирішив змінити своє майбутнє: перевівся на заочну форму навчання та обрав військову службу.

У березні 2021 року, щойно досягнувши повноліття, він приєднався до лав Державної прикордонної служби України. Навчання не полишив і у 2023 році здобув диплом бакалавра.

Бойове хрещення Назар отримав у лютому 2023 року під час оборони Бахмута. Його підрозділ тримав оборону в багатоповерховому будинку безпосередньо на лінії зіткнення. Будівля постійно перебувала під прицілом ворожого снайпера з тепловізійним прицілом, навколо не вщухали обстріли.

«Спочатку був просто шок: усюди постріли, вибухи. Ми замінували підходи до будівлі розтяжками, щоб почути, якщо ворог підбереться впритул. Близько п’ятої ранку побратим визирнув у вікно з тепловізором і в останню мить відхилився. Просто на моїх очах у стіну поруч із ним влучило близько десяти куль. А вже за п’ятнадцять хвилин під нами одна за одною спрацювали дві розтяжки. Ми зрозуміли: росіяни пішли на штурм», – пригадує Назар.

Під щільним вогнем прикордонники почали відходити до сусіднього будинку. На сходовому майданчику вони раптово зіткнулися з групою противника, бійці якої були переодягнені в українську форму. Коли ті не змогли підтвердити, що є своїми, відкрили вогонь по прикордонниках, зав’язався бій.

Найнебезпечнішою залишалася відкрита ділянка між будинками, яку противник тримав під щільним вогневим контролем. Двом групам українських військових вдалося перебігти, але коли настала черга групи Назара, поруч розірвалася ворожа міна. Уламками поранило його товариша.

Назар кинувся надавати побратиму першу допомогу, наклав турнікет, але в цей момент поруч вибухнула друга міна. Його врятувало те, що поряд був вхід у підвал – він упав туди, майже не маючи сил рухатися, думаючи лише про те, як вижити.

Поранених змогли витягнути лише надвечір. Евакуація відбувалася під прикриттям вогню побратимів та військовослужбовців Збройних Сил України. Через постійні обстріли техніка не могла під’їхати до позицій, тож Назара несли на ношах близько двох кілометрів під безперервним мінометним вогнем.

Попереду були тривале лікування та реабілітація. Однак пережите не стало для Назара завершенням військової служби. Нині він продовжує виконувати завдання у відділенні інспекторів прикордонної служби «Мостиська».

Після війни Назар мріє повернутися до спокійного життя: поїхати у відпустку, подорожувати країною без обмежень і тривог, бачити людей, які вільно гуляють, планують майбутнє та радіють кожному дню. Для нього, як і для багатьох захисників, звичайні речі після фронту набули особливої цінності.

Історія прикордонника Назара з Львівщини, який пройшов Бахмут і мріє про мир

Джерело: golossokal.com.ua