Голос полонених: мирна акція в Южноукраїнську на підтримку героїв. Фото

17 жовтня 2024 р. 12:56

17 жовтня 2024 р. 12:56

Мирна акція-нагадування на підтримку військовополонених та безвісти зниклих захисників вперше відбулася в Южноукраїнську минулої суботи, 12 жовтня. На площі біля «Фокстроту» зібралися рідні, друзі та небайдужі містяни з прапорами, плакатами, світлинами військовополонених та зниклих воїнів.

Декілька десятків людей приєдналися до акції, висловлюючи солідарність із тими, хто залишається в полоні або вважається безвісти зниклим. Учасники та учасниці закликали не забувати про героїв, які ризикують своїм життям заради свободи країни, і наполягали на активізації зусиль влади щодо їх визволення. Під час заходу збиралися підписи для звернення до Верховної Ради України з проханням сприяти поверненню військових додому та активізувати переговори щодо їх обміну.

Слово перед присутніми тримала мама морського піхотинця Микити Граждана, який вже 30 місяців перебуває у ворожому полоні. Пані Майя запропонувала проводити такі акції у нашому місті щотижня, адже про захисників потрібно кричати – не мовчати!

Пані Майя поділилася з ЮжкоюNews.City історією свого сина. У полоні Микита з 12 квітня 2022 року. Разом із побратимами він боронив Маріуполь. Уже третій свій день народження (наразі хлопцю 22 роки) молодий захисник зустрічає у неволі, розповіла мати.

Автор: Анна Бойко

Жінка постійно бере участь у таких акціях під Офісом президента, пише звернення, подає запити. І ці зусилля не є марними, адже за два з половиною роки Майя Олександрівна отримала два листи від сина. Багато хто навіть цього не має, ділиться мама захисника.

- Перший лист у 2022 році був повністю під диктовку. Пам’ятаю дослівно: «Здравствуйте, мои дорогие папа и мама. Я нахожусь в плену российской федерации, жду обмена. Жив, здоров, медицина есть». Листування ведеться лише російською мовою, бо інакше не пропускають.

Другий лист пані Майя отримала вже електронною поштою та поділилася ним із читачами ЮжкиNews.City.

«Дорогая, мать, у меня все хорошо. Я жив, здоров, не болею. Как твои дела? Что нового? Очень скучаю по вас! Получал от вас письмо. Как ваше с папой здоровье и положение? Прошу вас держаться вместе, заботиться друг о друге! Я каждый день о вас вспоминаю и думаю, надеюсь, что в скором времени попаду на обмен и вернусь домой. Поздравляю со всеми прошедшими праздниками. Бабушкам, тётям, дядям, друзьям от меня привет. Очень люблю вас и жду в ответ письмо. Расскажи, как вы, что с работой? Сестре привет. Мама, прошу, ответь как есть и ничего не утаивай, ибо я очень за вас переживаю!!! С любовью ваш сын».

Автор: Анна Бойко

А ще у січні, на святвечір, один звільнений з полону воїн, який був в одній камері з сином пані Майї, передав їй звістку.

- Сказав, син тримається, займається спортом більше за інших, усіх підтримує. Каже: нам по 40-50 років, а ваш – молодий, але підтримує всіх. Сила духу, міць. Ви його достойно виховали, – розповіла Майя Граждан.

Організаторки акції наголосили на важливості збереження суспільної уваги до цієї теми та запросили всіх охочих долучатися до подальших ініціатив, спрямованих на допомогу військовополоненим та їхнім родинам. Трагічні історії сімей захисників не залишили байдужими присутніх, а хвилина мовчання стала символічним нагадуванням про тих, кого ще не повернули додому.

Раніше ми писали про те, бойова медикиня з Южноукраїнська шість місяців була в російському полоні.

Миколаївські