Без рідних, але не самотній: громада попрощалася із захисником Михайлом Клязьміним

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Без рідних, але не самотній: громада попрощалася із захисником Михайлом Клязьміним

29 жовтня 2024 р. 15:22

29 жовтня 2024 р. 15:22

Знову південноукраїнці схилили голови в скорботі перед світлою пам’яттю ще одного з наших земляків, чиє життя обірвалося на захисті рідної землі. У центрі міста 29 жовтня люди прощалися з молодшим сержантом Михайлом Клязьміним. Так сталося, що воїн залишився без родини, проте поряд із ним стояла громада, яка ніколи не забуде його подвигу. Йому назавжди залишиться 36 років.

Михайло Клязьмін народився в місті Южноукраїнськ. Середню освіту здобув у школі №3, після чого навчався в Южноукраїнському професійному ліцеї. У цей час разом із сім’єю переїхав до села Панкратове. По закінченню навчання проходив строкову військову службу в лавах Збройних сил України. Згодом працював за наймом на різних підприємствах громади та України.

Нелегка доля спіткала Михайла. З життя пішли його батьки та рідні брати. Михайло залишився зовсім один, проте випробування долі не зламали його. Він був добрим та чуйним до людей, небайдужим до чужих проблем. Про це розповіла ведуча церемонії Ірина Полишвайко.

Автор: Анна Бойко

На військову службу Михайла було призвано 15 серпня 2024 року за мобілізацією. На жаль, механіку-водію 1-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти військової частини А4052 Михайлу Клязьміну довелося служити недовго. Унаслідок штурмових дій з боку противника на позиції в районі оборони населеного пункту Калинів Курської області під час бойового завдання Михайло загинув. Це трапилося 11 жовтня 2024 року.

Зі словами вдячності та скорботи до присутніх звернулися заступниця міського голови Марія Дроздова та начальник першого відділу Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковник Вадим Нечай.

Хоча поруч із Михайлом не було близьких родичів, на площу до Палацу культури «Енергетик» прийшло попрощатися чимало мешканців громади. Люди, не стримуючи сліз, несли квіти до труни загиблого захисника. Після церемонії прощання з усіма військовими почестями траурна процесія продовжилася на міському кладовищі, де Михайло Клязьмін знайшов вічний спочинок на Алеї Слави поруч із побратимами.

Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в нашій пам’яті!