«Я не могла покинути тварин»: засновниця ГО «Дім котів» на Житомирщині, що з'явився у 2022 році

20 листопада 2024 р. 12:24

20 листопада 2024 р. 12:24

Продовжуємо збирати історії про те, як люди рятують тварин під час війни. 236 котів і 5 собак: стільки тварин наразі живуть у «Домі котів», збудованому у 2022 році. Про історію створення притулку, його мешканців, їхні сумні історії й порятунок, про те, завдяки кому це строкате товариство виживає під час війни і як можна підтримати котиків, розповіла Гард.City Вікторія Іщенко, засновниця ГО «Дім котів».

Чому пишемо про Житомирщину, а не про Миколаївщину? Це, як то кажуть, випадкова невипадковість. Наразі авторка статті досліджує тему зоозахисту в Україні. Вже опубліковані статті про прихистки для вивірок і для птахів, котрі утримують волонтери з Київщини, а також про пані Оксану із Первомайська, яка самотужки опікується десятками тварин. Такого притулку на Первомайщині немає, тож досвід людей може бути корисним нашій громаді.

А випадковість полягала в тому, що під час серфінгу Мережею журналістка побачила публікацію на одному з новинних сайтів про те, що «Дім котів» дуже потребує підтримки. Спочатку відправила котикам невеличкий донат на поїсти. А тоді знайшла інстаграм притулку і надіслала запит на інтерв’ю. Пані Вікторія радо погодилася, оскільки прихисток наразі переживає скрутні часи, і будь-яка підтримка важлива, в тому числі інформаційна. Від себе додам, що також важливо, аби люди читали історії тварин і, можливо, ставали добрішими.

«Кидали тварин в мішках через паркан, приносили коробки з кошенятами чи цуценятами»

Насамперед прошу розповісти про прихисток, його мешканців і команду, яка ними опікується. Вікторія починає свою розповідь так:

— У нас є притулок, в якому мешкають 236 котів і 5 собак. Територіально ми розташовані у невеличкому містечку Радомишль Житомирської області.

Раніше з нами була моя донька, однак вона вже 2 роки як переїхала, але старається допомагати фінансово та інформаційно.

— Як все почалося, коли був створений притулок?

— Тваринам я допомагала завжди. Спочатку коти мешкали біля мого гаража, там у них були встановлені будки, де вони зимували. Малечу ховала в гараж. Взимку кип'ятила воду та наливала в пляшки, щоб їх зігріти. Лікувала, стерилізувала та намагалась прилаштувати. У 2019 році померла моя бабуся і лишила мені будиночок. Тоді і прийшла ідея створити притулок. Спочатку котів я перенесла в будинок, там все для них облаштувала. І, звісно, місцеві почали мені зносити тварин з усіх усюд. Кидали в мішках через паркан, приносили коробки з кошенятами чи цуценятами.

І у 2021-му я вирішила будувати притулок. На щастя, мої рідні мене підтримали, батьки, чоловік та донька почали допомагати, взяли кредит.

Дім котів збудували у 2022 році Автор: Вікторія Іщенко

«Коли російські війська перекрили житомирську трасу, було складно з харчуванням, але покинути тварин навіть не думала»

— У 2022 році ми закінчили будівництво. А в кінці зареєструвались офіційно.

— Не страшно було відкривати притулок у той час, коли чимало людей виїздили з країни?

— Ні, не страшно. Тварин було на той момент вже багато і покинути я їх не могла, навіть не думала про це. На початку вторгнення російські війська перекрили житомирську трасу, було геть складно з харчуванням. Але, на щастя, їх швидко відігнали.

Тому побудували дві кімнати для них з виходом у вольєр, щоб було сонечко та свіже повітря.

У вольєрі на сонечку Автор: Вікторія Іщенко

«Більшість тварин були скалічені людьми»

— Як вплинуло повномасштабне вторгнення на вашу діяльність?

— Після початку повномасштабного вторгнення кількість тварин зросла.

За весь час існування притулку було дуже багато тварин, більшість із них були скалічені людьми. Одну собаку обгорнули дротом та викинули на швидкості з автівки. Її вдалось врятувати, ампутували їй лапку та довго лікували.

Також є коти, які втратили лапи, потрапивши в капкани, які розставили люди. Є тварини, обстріляні кулями з повітряної рушниці, з вибитими очима.

Багато тварин постраждали через людей Автор: Вікторія Іщенко

Є котик, якому людина вибила щелепу. Його теж довго лікували, частини нижньої щелепи у нього немає, але він себе чудово почуває, гарно їсть та живе своє котяче життя.

На жаль, історії тварин геть невеселі.

«Притулок існує на власний кошт і пожертви людей»

— Де берете кошти на утримання, хто допомагає? Чи є підтримка від місцевої влади, держави, міжнародних організацій?

— Існує притулок виключно на власні кошти та на пожертви небайдужих людей. Також притулку допомагають українські благодійні фонди. Із початком повномасштабки ми отримали допомогу від закордонних донорів з Америки та Данії.

Цей рік допомога від благодійних фондів різко зменшилась, закордонні донори теж скоротили допомогу фондам. Так що виживати дедалі тяжче.

Тварин стає все більше Автор: Вікторія Іщенко

Тільки на їжу в місяць треба більше ніж 40 000 грн. Плюс наповнювач, планові операції, лікування, стерилізації, опалення, виходить кругленька сума. Усі власні кошти йдуть на тварин та ще й доводиться постійно просити допомоги по всіх фондах та у людей.

Доводиться просити підтримки у людей Автор: Вікторія Іщенко

Як допомогти тваринам: надсилайте корм, наповнювач, пелюшки

— Допомогти нам можна фінансово або прислати на пошту сухі та вологі корми, деревний наповнювач, пелюшки, простирадла та дряпки за адресою: Житомирська область, м. Радомишль, Нова пошта 1, Іщенко Вікторія.

• Приватбанк: 5169 3351 0068 1879, ПБ ГО Дім котів.
• PayPal [email protected]
• Банка моно: https://send.monobank.ua/jar/6DwbNrfDcE .

Живе своє котяче життя у Домі котів Автор: Вікторія Іщенко

Нагадуємо, на сайті Гард.City є спецтема, присвячена тваринам. Тут ви можете обрати котика або песика, взяти собі улюбленця та порятувати хоча б одне пухнасте життя: https://thegard.city/themes/929/mi-vidpovidalni-za-tih-kogo-priruchili . А також прочитати історії про тварин і людей, котрі про них дбають.

Раніше ми писали про первомайських котиків і не тільки.

Миколаївські