Великодні прислів’я: як українці говорили про свято

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Великодні прислів’я: як українці говорили про свято

16 квітня 2025 р. 14:37

16 квітня 2025 р. 14:37

«Раз у рік Великдень», — казали в народі. Одне з найсвітліших свят української культури — ще й одне з найбагатших на прислів’я та приказки. У добірці для рубрики «Файна українська» на Гард.City — найяскравіші народні вислови, які розкривають атмосферу Великодня, його глибину, традиції. І гумор, як без нього.

Про Великдень: мудро, влучно і з гумором

Не я б'ю — верба б'є, за тиждень Великдень — так приговорюють у Вербну неділю, б'ючи когось вербовими гілочками.
День свят, а тиждень заходу — значить, до свята готуються довго, цілий тиждень.
Шити-білити: завтра Великдень — перед Великоднем, пов’язаним з весною, прибирали хату, подвір’я, було багато роботи.
Не щодень — Великдень — значить, не кожен день буває святковим і радісним.
Не кожний день Великдень, а хліб не паска — не кожного дня свято чи щастя, філософське.
Коли не прийду до церкви, то все паски святять — з гумором про людину, що приходить до церкви лише на Великдень.
Дороге яєчко — к Великому дню — крашанки та писанки обов'язковий атрибут Великодня. Тут говориться, що все в цьому житті має бути вчасно.
Де ще той Великдень, a він уже з крашанками носиться — про хвалька, або такого, що все робить не в пору.
Їж ковбаску, поки Паска — на Великдень готували багато м'ясних страв. І знову ж — про те, що все має бути вчасно.
Байдуже паски, аби порося — для тих, хто полюбляє м'ясні страви.
Добра паска, як є ковбаска — після Великого посту їдять м'ясні страви.
Рохкай, пацю, рохкай, іще не Великдень — про звичай робити ковбаси та інші м’ясні наїдки на Великдень.
Без нашого Гриця паска не святиться — хтось має звичку завжди втрутитися, ніде не обійдеться без нього.
Поживитися, як Сірко паскою — зовсім не поживитися, бо паскою собак не годують .
Годі з болота паску спекти — паску печуть не з аби-чого, а з найкращого пшеничного борошна. Так говорять, коли з негодящого хочуть отримати щось гарне.
Якби то можна бути через зиму — котом, через літо — пастухом, а на Великдень — попом — про тих, хто хоче жити без клопоту.
Віддасть на Рахманський Великдень — значить, не віддасть ніколи. За народними віруваннями, рахмани — легендарний (таємний) народ.
Зелене Різдво, а білий Великдень — практично прогноз погоди. У народі зауважували, що як на Різдво немає снігу, то на Великдень буде, бо зима мусить своє взяти.