Діалог влади і бізнесу про доступність: безбар’єрність на Первомайщині обіцяна

17 квітня 2025 р. 10:55

17 квітня 2025 р. 10:55

Про це заявив під час зустрічі 16 квітня з представниками бізнесу перший заступник голови Первомайської РВА Олег Юрченко. Такі зустрічі проходять в рамках регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу». Цього разу говорили про створення безбар’єрного простору. Побувала на зустрічі й журналістка Гард.City.

Зустріч у рамках регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу» Автор: Наталія Клименко

На Первомайщині це уже третя зустріч. Цього разу до онлайн-діалогу долучилося більше тридцяти суб’єктів господарювання. Темою для обговорення стало питання створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Йшлося про приведення об'єктів бізнесу до вимог безбар'єрності та про реалізацію проєкту «Безбар'єрні маршрути в населених пунктах». Базувалися на документі Національної стратегії, який включає бачення та напрямки ініціатив для усунення бар’єрів та перепон у різних сферах життя, посилення спроможності та незалежності, розширення можливостей та забезпечення рівних прав для всіх українців.

Що передбачає Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору

Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору розрахована до 2030 року і передбачає усунення бар’єрів у шести основних напрямах:

• Фізична — доступність будівель, транспорту, громадського простору та інших об’єктів для всіх соціальних груп.
• Інформаційна — доступність інформації в різних форматах та з використанням технологій, що враховують потреби людей з порушеннями зору, слуху тощо.
• Цифрова — доступність швидкісного інтернету, можливість отримувати онлайн-послуги, навчання цифрових навичок.
• Суспільна та громадянська — рівні можливості участі всіх людей, їхніх об’єднань та окремих суспільних груп у житті громад і держави.
• Освітня — рівні можливості та вільний доступ до освіти, зокрема освіти протягом життя, створення інклюзивного освітнього середовища.
• Економічна — умови та можливості для працевлаштування, заняття підприємництвом чи самозайнятістю для всіх груп населення.

Про це докладно розповів у своєму виступі завідувач сектору містобудування та архітектури відділу соціально-економічного розвитку територій РВА Олег Гринчак. Акцентував увагу чиновник і на контролі безбар’єрності з боку громадськості.

Олег Гринчак Автор: Наталія Клименко

«Лише ті, хто щодня стикається з бар'єрами у повсякденному житті, та ті, хто вміє їх системно долати, зможуть якісно та вчасно відслідковувати та здійснювати контроль над створенням безбар'єрного простору в Україні», — акцентував чиновник.

РВА: «Це найменше, що ми можемо зробити для тих, хто повертається з війни»

Олег Юрченко Автор: Наталія Клименко

— Питання безбар’єрності, — наголосив перший заступник голови РВА Олег Юрченко, — це не лише вимога часу, це потреба мільйонів українців, зокрема і військових. І це найменше, що ми можемо зробити для тих, хто повертається з війни, хто отримав поранення, захищаючи свої громади. Сьогодні органами самоврядування здійснюється реалізація проєкту «Безбар’єрні маршрути». Це пілотний проєкт, який держава реалізовуватиме на базі п’яти міст. Після його реалізації та здійсненні повного аналізу його ефективності, проєкт буде масштабований на всі регіони України. Сьогодні в районі ми розпочали роботу з органами самоврядування в частині розробки і планування основних безбар’єрних маршрутів по кожному населеному пункту. На первинному етапі уже проведено роботу в напрямку планування маршрутів. Наступним етапом після розробки та затвердження цих маршрутів буде їхня реалізація. Приводитиметься у відповідність до норм ДБН, що були затверджені у 2019 році, дорожньо-транспортна інфраструктура. А також це буде стосуватися й питань застосування та реалізації цих норм усіма суб’єктами господарської діяльності. Йдеться про магазини, банківські установи, аптечні пункти, кіоски. Тому прошу всіх долучитися до цієї роботи та спряти реалізації, для того, щоб могли в зазначені терміни закінчити цю роботу».

— Що таке безбар’єрні маршрути?

— Безбар’єрний маршрут — це визначений громадою конкретний транспортно-пішохідний шлях, який буде максимально доступним та передбачатиме зручні під’їзди та підходи. На ньому перехрестя, переходи, банки, аптеки, школи, дитсадки, кавʼярні, громадський транспорт будуть безбарʼєрними. Зокрема, місця на цьому маршруті облаштують навігаційними знаками та тактильними позначками.

Кожна громада самостійно розроблятиме маршрути та визначатиме, які саме локації об'єднають.

— Як буде фінансуватися?

— Сьогодні, — каже Олег Юрченко, — ведеться підготовча робота. І в першу чергу ми на мапах визначатимемо основні напрямки маршрутів та визначатимемо масштаб завдань. У цих проєктах органами самоврядування визначатимуться й орієнтовні обсяги фінасування. Бо точну цифру зараз ніхто не може назвати. Лише після визначення обсягу ми зможемо залучити необхідні проєктні організації, які пройдуться по кожному напрямку та визначать зону відповідальності. Для прикладу можемо розглянути дороги. Якщо це дорога державного значення, то тоді має фінансувати держава, якщо обласного значення — то це обласний рівень, відповідно комунальні дороги — це органи місцевого самоврядування. Буде розподіл фінансових зобов’язань і тоді реалізація цих проєктів буде здійснюватися відповідно наявності коштів. Але тут же і бізнес має долучитися до вирішення питань безбар’єрності. Бо ж не секрет, що раніше мало хто із підприємців звертав увагу на ці питання. Тому доведеться зараз усе зробити відповідно до норм.

— Чи є попередні дані щодо кількості людей на Первомайщині, які гостро потребують безбар’єрності?

— Сьогодні поки таких даних немає, але кожен орган самоврядування під час розробки планувальної частини маршрутів визначатиме у себе на території кількість людей з інвалідністю. Враховуючи, що сьогодні динаміка, на жаль, щодо людей з інвалідністю іде в сторону зростання, тому десь на якійсь цифрі конкретній ми не можемо зупинитися. Сьогодні вона може бути одна, завтра — інша. Наша робота не залежить від кількості, наша робота повинна мати якість на виході. А кількість — це уже таке поняття. До нас можуть транзитом проїздити люди і їм необхідно буде зупинитися та відвідати певне місце. І наша територія має бути готовою до того, щоб кожен суб’єкт господарської діяльності, об’єкти комунальної та соціальної сфери могли прийняти людину, незалежно від того, де вона проживає.

Органи місцевого самоврядування мають стати прикладом для всіх в плані реалізації цього проєкту.

— Щодо контролю за проєктом, то надії покладаються на громадськість?

— Сфера контролю від ГО потрібна для того, щоб процеси не зупинялися, а реалізовувалися, бо в час війни основні ресурси спрямовуються в першу чергу на військових. Тому такий проєкт може бути недофінансований. Тож тут важливий громадський контроль. Саме громадські лідери нагадуватимуть про це, що є люди, які чекають на безбар’єрність.

— А як щодо співпраці з журналістами?

— Ми цінуємо труд журналістів і не применшуємо їхньої ролі у вирішенні цього питання. Тому розраховуємо на співпрацю й висвітлення етапів проєкту.

Нагадаємо: редакція Гард.City провела дослідження. Журналісти перевірили мікрорайони міста, щоб з'ясувати, наскільки доступною є базова інфраструктура для людей, котрі пересуваються на кріслі колісному, станом на серпень 2024 року.

Миколаївські