Сусідські війни на дачі: бджоли, шини і поліція

19 квітня 2025 р. 08:21

19 квітня 2025 р. 08:21

До редакції ЮжкаNews.City завітала мешканка Південноукраїнська Марина Андреєва. Вона розповіла про конфлікти, які виникають у неї з сусідкою по дачі. Останній випадок з автомобільними шинами був коротко описаний у рубриці правопорушень. Відвідувачка зауважила, що насправді все відбувалося не так, і, схоже, обидві сторони зайшли у глухий кут. Виснажливі чвари тривають вже не один місяць. Аби підтвердити правдивість своїх слів, жінка принесла папку з документами. Що відбувається між сусідами – у матеріалі.

Бджоли стали тригером

Марина розповіла, що вона родом із Вознесенська. У Південноукраїнську проживає 11 років після того, як знайшла тут свою другу половинку. Наразі з чоловіком Андрієм винаймають квартиру. Виховують спільну дитину десяти років. У травні 2024 року подружжя взяло нічийну ділянку в дачному кооперативі «Протон». Там і познайомилися із сусідкою – Надією Митрофанівною. Спочатку було все добре. З новою знайомою, здавалося, порозумілися.

– Ми не маємо коштів, щоб купити доглянуту ділянку, тому взяли безкоштовно закинуту – у вкрай занедбаному стані. Коли приїхали розчищати її, познайомилися з сусідкою. Вона така приємна бабуся була. Пригощала нас сливами.

За словами Марини, перший конфлікт стався, коли вони з чоловіком восени завезли на ділянку бджіл. Як пояснила співрозмовниця, вулики на дачі будуть лише в осінньо-зимовий період: з вересня по квітень. В активній фазі, коли бджоли збиратимуть нектар, власники вивезуть їх у інше місце. Сусіди письмово погодилися з такими умовами. Крім Надії Митрофанівни.

– Щоб уникнути конфлікту, ми підняли огорожу на 20 сантиметрів і перенесли вулики в інший бік – подалі від бабусиної ділянки. У мне є документи на пасіку, всі дозволи. Вона сказала, що документи підробні. Справа навіть дійшла до міської влади. Сусідка поскаржилася міському голові на нас. Приїжджала комісія в листопаді.

Співрозмовниця показала акт обстеження робочої групи. Згідно з документом, під час інспекції були присутні: начальниця відділу екології О.О. Комарніцька, завідувач сектору екології Л.В. Колесник, головний спеціаліст відділу сприяння підприємницькій діяльності А.В. Шумська, державний ветеринарний інспектор з Вознесенська О.Ю. Буц, голова правління СОТ «Протон» Д.О. Кальсин. А також непримиримі власниці обох ділянок.

Робоча група зафіксувала 16 бджолиних сімей і 11 пустих вуликів. Комахи були у сплячці. Навколо земельної ділянки встановлена сітчаста огорожа для підвищення рівня льоту бджіл. Тобто, порушень не виявили. Про це є офіційна відповідь Надії Митрофанівні, підписана міським головою Валерієм Онуфрієнком.

Недоторканна суміжна стіна

Наприкінці березня нинішнього року (саме цей випадок був описаний в рубриці «Кримінальна хроніка») між сусідками спалахнув новий конфлікт, але вже не через бджіл. Сварка сталася за суміжну стіну. Зі слів Марини, діло було так.

– Ми склали автомобільні скати під стіною, яка розділяє нашу ділянку із сусідчиною. Син бабусі зайшов на нашу територію і відкинув їх. Моя десятилітня дитина злякалася. Я викликала поліцію, щоб вона пояснила: не можна себе так поводити. Однак правоохоронці не зафіксували факт проникнення, бо немає паркану. У мене є відеофіксація цього випадку, адже ми встановили відеонагляд, коли бабуся погрожувала потравити бджіл. Вона забороняє нам ставити будь-що під стіною, навіть з нашого боку.

Я нічого не хочу!

За журналістськими стандартами, коли є конфлікт, право висловитися мають обидві сторони. Ми зателефонували Надії Митрофанівні і поспілкувалися з нею. Зі слів 70-річної жінки, у Південноукраїнську вона мешкає не одне десятиліття. Сюди приїхали, коли чоловіка перевели по службі. Тут виростили двійко дітей. Старенька бідкається, що чоловіка вже шість років як немає, а сама вона почувається не дуже добре після інсульту.

– Мене ніхто не питав, чи я не проти, щоб вони привезли бджіл. У мене є листи з Миколаєва і з Києва – з Верховної Ради. Я туди написала. Мені відповіли, що вона має вивезти бджіл з першого квітня по вересень. Вже квітень, а вона не поспішає. Я ж була і в мера нашого. Кажу, ну для чого мені ці бджоли, я ж після інсульту! Під стіною стояла наша черепиця. Вона вимагала, щоб ми її забрали. Ми це зробили. А я їй у відповідь: чому ти поскладала там скати? А якщо їх хтось підпалить, а мене не буде на дачі. Це страшне, що буде робитися. Воно мені треба? Я не знаю, що вона хоче. Я нічого не хочу. Вона ж писала на мене дві заяви у поліцію. Мені теж пропонували, але я відмовилася писати на неї. Але треба написати на гарячу лінію, нехай приїдуть!

Як припинити конфлікт?

Ми поставили питання обом сторонам конфлікту: «Що треба, аби припинити ці сусідські війни?».

Марина Андреєва: – Я просто хочу, щоб вона мене не займала більше. Щоб розуміла, що може понести адміністративне покарання за свої дії. Наразі я не знаю, чого ще очікувати від неї. Учора – бджоли, сьогодні – скати, а далі що? Хочу спокійно приїхати на дачу і провести там час. Не чекати якогось нового конфлікту. Тим паче, що я жодних законів не порушую.

Надія Митрофанівна: – Мені кажуть: помиріться з нею. Як я з нею помирюся? Навіть говорити з нею не хочу! Подзвонила мерові і сказала: «Чого це вона кидається на мене, на пожилу жінку? Мені ж не 25 років!» Він сказав: «Я чотирнадцятого вийду з відпустки і тоді розберуся». Я ж у нього була раніше на прийомі, то чого мені не подзвонити? В принципі, мене влаштує, якщо вони заберуть скати від забору і не триматимуть бджіл на дачі у літній період.

Зрозуміло, що ні правоохоронці, ні посадові особи не в змозі вплинути на людей, якщо вони мають неприязні стосунки. Можливо, у такому випадку варто залучити посередника – медіатора? Це спеціально підготовлений нейтральний та незалежний фахівець, який допомагає сторонам конфлікту (спору) у його врегулюванні. У процесі медіації рішення приймаються людьми самостійно і спрямовані на задоволення їхніх глибинних потреб та інтересів.

Миколаївські