Коли блискавка влучає: історія з Первомайська, пояснення науковців і поради рятувальників

30 травня 2025 р. 09:44

30 травня 2025 р. 09:44

Перший весняний грім у середині травня 2025-го у Первомайську обернувся шоком і зіпсованою технікою. Удар блискавки — просто в дім або зовсім поруч — залишив без побутової техніки родину, налякав мешканців і навіть «обпік» кота. Як працює блискавка, чому не врятують сучасні пристрої захисту і що робити, якщо гроза застала вас вдома чи надворі — пояснюємо разом із фізиком і даними європейських досліджень.

Як блискавка влучила в будинок і зіпсувала техніку: досвід жительки Первомайська

18 травня, під час першої грози весняного сезону, у приватному секторі Первомайська блискавка влучила в будинок або зовсім поряд. У результаті — згоріла побутова техніка , постраждала електропроводка, а мешканці пережили справжній шок.

Олена саме готувала обід. Кухня розташована на першому поверсі двоповерхового приватного будинку. «Стояла біля газової плити, чоловік — біля мийки, мив руки. Як шарахнуло! Я з переляку відскочила. Звук такий, що вуха заклало. Світло одразу зникло. Подумала: приліт, — розповідає вона. — Чоловік відскочив від раковини, присів у шоці. Він перший здогадався, що це блискавка. Вода тече, боялися закрити».

Електрика з’явилася за кілька хвилин, але багато приладів уже не працювали. «Все, що було на зарядці — згоріло: ліхтарик, оприскувач. Згорів телевізор на першому поверсі. У спальні невеличкий телевізор начебто спочатку вцілів, але потім, згодом, він теж перестав працювати» , — додає жінка. Зі стіни вилетіла пластикова панель розетки, згорів електролічильник (спочатку він іскрив).

Про те, що в цей час було в будинку поряд, Олена розповіла зі слів своєї сусідки. Та саме дрімала, коли пролунав удар. Жінка лежала на ліжку, в руках у неї був пульт від телевізора, на ній — кіт. За її словами, між нею і котом з’явилося щось схоже на вогняну кулю, після чого вона кілька секунд не могла поворухнутись. Тваринка підскочила і втекла, техніка вийшла з ладу. Через кілька днів виявилося, що лічильник показав стрибок у 500 кВт. Сусідка згодом прослідкувала: будь-яке увімкнення в розетку примушувало лічильник крутитися з шаленою швидкістю.

І ще одне: за добу у кота на животику місцями облізла шерсть. «Таке враження, — каже Олена, — що тварині робили лазерну епіляцію. Хоча почувається він нормально, активний, їсть».

До речі, у будинку Олени пристрої захисного відключення встановлені на обох поверхах. Однак вони не допомогли. «Ставили для захисту техніки, а в результаті — нічого не врятувало», — каже первомайчанка.

Цей випадок — не поодинокий. Того ж дня люди повідомляли про схожі проблеми: згоріли телевізори, роутери, зарядні пристрої. Перший весняний грім виявився не лише гучним, а й дорогим.

Того ж день Олена звернулася до «Миколаївобленерго» на гарячу лінію. Приїхав спеціаліст, щоб зафіксувати факт надзвичайної ситуації. Наступного дня з організації знову відвідали — замінили лічильник.

Автор: BrinWeins

Коли небо розривається: що відбувається під час удару блискавки

Редакція вирішила дізнатися більше про блискавку як фізичне явище. Нашим експертом став Сергій Васильович Назімов — вчитель фізики з багаторічним досвідом.

«Блискавка — це не просто спалах у небі. Це газовий електричний розряд надвисокої напруги, — пояснює фізик. — У момент розряду виникають сильні електромагнітні поля, які можуть наводити струми в будь-чому, що проводить: у проводах, деревах, навіть у тракторах».

За словами Сергія Васильовича, були випадки, коли блискавка влучала поруч із технікою: «У Баштанському районі років 10–15 тому блискавка вдарила поруч із комбайнами — все заглохло. Струм пішов по металевих частинах, і техніка зупинилася».

А якщо блискавка влучає в будівлю або електромережу, можуть виникати небезпечні стрибки напруги: «На одній фазі — різке зростання до тисячі вольт, на іншій — спад. Це й призводить до аварій і відключень».

Щодо захисту, пан Сергій пояснює: «Заземлення в розетках розраховане на звичайні струми — 220 вольт. А блискавка — це інше. Вона летить прямо з неба по повітрю. Тут потрібен справжній громовідвід — товстий металевий дріт, який тягнеться з даху й занурюється глибоко в землю». Водночас він наголошує: таку систему мають проєктувати грамотні інженери. «Бо якщо зробити загини в дроті, наприклад, під дахом, при ударі блискавки в цих місцях може статися розрив. Це має проєктуватися спеціалістами, бо інакше — дарма витрачені гроші: блискавковідвід просто не спрацює». А така робота — недешева, тож перед тим як ставити захист, варто все добре зважити.

При цьому фізик підкреслює: «На великих будівлях — школах, багатоповерхівках, хмарочосах — блискавковідводи обов’язково мають бути. Це не просто бажано, а необхідно. У таких місцях ризик більший, і захист справді працює».

Довідково. Справжній блискавковідвід — це товстий металевий дріт або стрижень, який встановлюється на найвищій точці будівлі й тягнеться до землі без різких вигинів. Його головна мета — перехопити електричний розряд і безпечно спрямувати струм у ґрунт через спеціальний заземлювальний контур. Таким чином енергія блискавки не потрапляє у внутрішню електромережу будинку, а розсіюється в землі.

Сергій Васильович також згадує про один із способів убезпечити себе — страхування. «Є така послуга — страхування від удару блискавки. Людина щороку сплачує певну суму, скажімо, 200-500 гривень, і в разі, якщо стихія пошкодить майно, отримає компенсацію», — каже він. Але додає, що більшість українців цим не користуються: «Бо ж ніхто не знає, чи вдарить блискавка саме в їхній дім. А платити треба щороку. Тож багато хто думає: навіщо витрачати, якщо, може, нічого й не станеться».

Особливо небезпечно опинитися на відкритих висотах під час грози. «Я от збираюся на Говерлу, — каже фізик. — І читаю: за останні роки там було кілька смертей від блискавки. Люди йдуть на вершину і не розраховують, що на такій висоті ризик у рази більший».

Його висновок простий, але промовистий: «З природою не посперечаєшся. Це як плювати проти вітру. Тому — або страхувати себе, або бути готовим до ризику».

Автор: @Nordseher

Україна — серед лідерів Європи за смертями від блискавки

Вчені з Європейської лабораторії з вивчення сильних штормів (ESSL) провели масштабне дослідження, у якому зібрали статистику смертей від блискавок по всій Європі за 20 років — з 2001 по 2020. Результати оприлюднили у звіті Lightning Fatalities in Europe, і серед усіх країн ситуація в Україні вражає. Ось головні факти, які вдалося з’ясувати:

• В Україні зафіксовано 194 смерті від блискавки за період з 2001 по 2020 рік. Це ставить ашу країну на третє місце в Європі після Туреччини (287 випадків) і Росії (199 випадків).
• Можлива недооцінка статистики: через відсутність даних у медіа, реальна кількість жертв може бути на 12-17% вищою.
• Найбільше смертей припадає на період із травня по серпень — сезон найбільшої грозової активності.
• 77,8% загиблих в Україні — чоловіки, що відповідає світовій тенденції.
• У країнах Південно-Східної Європи, включно з Україною, більшість смертей сталася під час роботи на відкритому повітрі (городи, ферми, будівництво).

Високий рівень смертності в Україні пояснюється:

• ігноруванням правил безпеки під час грози,
• слабкою системою оповіщення,
• великим відсотком людей, що працюють просто неба.

Що робити під час грози: поради від рятувальників

У приміщенні:

• Не виходьте з дому, зачиніть вікна, двері, димарі — щоб уникнути протягів, які можуть притягувати кульову блискавку.
• Не вмикайте електроприлади, телевізори, зарядки — від'єднайте їх від мережі.
• Не користуйтеся водопроводом, не торкайтеся до металевих конструкцій — вони можуть проводити струм.
• Не паліть піч — дим має високу електропровідність.

На відкритому повітрі:

• Уникайте відкритих місць, підвищень, води, металевих огорож, поодиноких дерев.
• Не ховайтеся під високими деревами, особливо соснами, дубами, тополями.
• Якщо немає укриття — сядьте навпочіпки, ноги разом, голову до колін. Не лягайте на землю.
• У лісі — станьте серед низькорослих дерев, не ближче ніж за 30 м до високих.
• На велосипеді або мотоциклі — злізьте, відійдіть на 30 м і перечекайте грозу.
• У машині — залишайтесь усередині, зачиніть вікна, не рухайтеся.

Особливо:

• Не займайтеся спортом на відкритому повітрі.
• Якщо зустріли кульову блискавку — не рухайтесь, не тікайте, не торкайтесь.

Миколаївські