«За свій дім не треба вмирати. Треба битися»: Герой України Микола Чобану про війну і рекрутинг

02 червня 2025 р. 00:52

02 червня 2025 р. 00:52

Ви коли-небудь замислювалися, що стоїть за успішними операціями ЗСУ? Майор Микола Чобану, який пройшов шлях від солдата до Героя України, служив у 40-й окремій артилерійській бригаді імені Великого князя Вітовта та добре знає, що таке відповідальність — зокрема за життя людей. Десять років війни — це досвід, який формує його погляд на те, як Україна має протистояти ворогу.

У 2023 році Миколі Чобану присвоїли звання Героя України із врученням ордена «Золота Зірка» Фото: з особистого архіву

Від майстра виробничого навчання до майора

У 2015 році 21-річний інженер-механізатор сільського господарства Микола Чобану працював майстром виробничого навчання у Врадіївському аграрному ліцеї. Часткова мобілізація під час АТО змінила його життя назавжди.

«Після року служби була піврічна перерва, а потім я зрозумів — моє місце тут», — згадує офіцер. Підписав контракт і продовжив службу у 40-й окремій артилерійській бригаді.

Коли у 2023 році йому присвоїли звання Героя України, Чобану був на позиціях. Командир бригади скинув посилання на Указ Президента, потім особисто подзвонив привітати.

«Я не міг в це повірити. Для мене це було щось неймовірне», — каже майор.

Навчання. Ще до початку повномасштабної війни Фото: з особистого архіву Миколи Чобану

Що мотивує залишатися

У Миколи двоє дітей — син і донька. На початку війни, коли він перебував на Харківщині, бої йшли у Вознесенську, наблизилися майже впритул до його домівки у Первомайську, де залишалася сім'я.

«І противник досі на нашій землі. Моя родина, домівка — для мене це вагомо. До цих пір залишаюся в лавах Збройних Сил для того, щоб ми нарешті перемогли», — пояснює він свою мотивацію.

Фото: з особистого архіву Миколи Чобану

Що відрізняє 40-ву бригаду

«Наша частина досить молода — сформована 10 років тому, але за цей час має певні традиції та досягнення», — розповідає Чобану.

У бригаді цінується збереження життя особового складу. Ставка робиться на молодих, але досвідчених офіцерів — середній вік командирів дивізіонів 30 років. Велика увага приділяється сержантському складу та їхньому навчанню.

«У нас немає радянських наративів — досить молода і бойова бригада», — підкреслює майор.

Кого шукають і як відбирають

Бойовий досвід — один з пріоритетів відбору, але головне — щоб новобранець розумів, навіщо йде, і мав постійне бажання навчатися та вдосконалюватися.

«У бригаді є достатньо солдат, сержантів та офіцерів з бойовим досвідом, які спроможні передати його новобранцям», — каже Микола Чобану.

Молода людина без бойового досвіду теж може піти служити до бригади — головне мотивація та бажання вчитися.

Фото: з особистого архіву

Творча робота з людьми

«Найскладніше в рекрутингу — це творча кропітка робота, яка потребує уваги та часу. Потрібно з людьми розмовляти, розказувати», — пояснює майор.

У бригаді не проводять заходи примусової мобілізації. Завдання — відібрати мотивованих бійців, а не примусово забрати людину і дати їй зброю.

Мотивація у всіх різна, але сходиться до одного: вигнати ворога з української землі та закінчити війну перемогою.

Боротьба з фейками та стереотипами

Найболючіше для майора — поширена в інформаційному просторі російська пропаганда про те, що «командування некомпетентне», всіх кидають «на м'ясо», а головне — що вступивши до лав ЗСУ, обов'язково загинеш.

«Коли це чую, мене починає розривати зсередини. Я завжди своїм хлопцям говорив і доводив досвідом: за свій дім не потрібно вмирати. За нього потрібно боротися, битися і вбивати того, хто на нього зазіхає», — каже Чобану.

Тим часом росія витрачає мільярди доларів на інформаційну війну, намагаючись підірвати віру українців у перемогу. Її мета — посіяти страх, розгубленість і зневіру, аби деморалізувати суспільство зсередини.

Як змінилася війна

За 10 років війна кардинально трансформувалася. Якщо в 2015-2016-му році противник активно наступав колонами, то зараз проводить штурми на виснаження — по одному-два бійці постійно тримають українську піхоту в тонусі тиждень, а потім кидають бронегрупу.

Прогресують ударні БпЛА та високоточна зброя. Противник не стоїть на місці.

«Потрібні фахівці, які можуть розвиватися, в яких є ініціатива щось змінювати. Не тільки стрільці в окопах», — підкреслює майор.

Про згуртованість

Микола Чобану згадує початок повномасштабного вторгнення, коли не тільки військові, але й місцеве населення Харкова, Баштанки, Вознесенська та інших міст вступало в бій з ворогом.

«Тільки завдяки згуртованості та патріотизму населення ми встояли. Противник витрачає мільярди на пропаганду, але тільки нам жити на цій землі. За нас ніхто боротися не буде так, як робимо це ми», — каже він.

Заклик до дії

«Я закликаю всіх, хто ще не вступив на захист своєї держави, бути тим, хто пише історію України, а не тим, хто її читає. Ми — ті, які пишуть новітню історію сучасної України», — звертається Герой України до всіх, хто прочитає цю статтю.

Від авторки: у розмові з майором Миколою Чобану відчувається те, чого часто не вистачає в публічному дискурсі — спокійна впевненість людини, яка знає ціну життю і смерті. Його слова про те, що за Батьківщину треба жити, а не помирати, — це не пафос, а досвід офіцера, який десять років тримає відповідальність за своїх людей. І саме такий досвід сьогодні найбільше потрібен Україні.

Фото: 40 ОАБр

Якщо ви зважитеся поповнити ряди ЗСУ, вступити до складу саме 40-ї окремої артилерійської бригади імені Великого князя Вітовта, телефонуйте до рекрутингового центру бригади за номером: +38 (073) 222-70-40 .

Миколаївські