Понад 1700 випускників НУК отримали дипломи після років дистанційки, пандемії та війни

05 липня 2025 р. 11:56

05 липня 2025 р. 11:56

3 липня в Національному університеті кораблебудування понад 1700 студентів отримали дипломи бакалаврів та фахових молодших бакалаврів. Цьогорічний випуск став першим, який повністю здобував освіту в умовах дистанційного та змішаного навчання, спричиненого пандемією та повномасштабною війною.

На заході побували студенти кафедри журналістики, реклами та PR-технологій вишу, які спільно з викладчкою кафедри Наталією Клименко підготували матеріал для Гард.City.

Фото: студенти кафедри журналістики, реклами та PR-технологій НУК

Свято сили духу та знань

3 липня. Головна сцена Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова. У присутності адміністрації, викладачів, батьків та гостей проходить урочиста церемонія вручення дипломів бакалаврам і фаховим молодшим бакалаврам. Цьогорічний випускний захід вирізняється особливим символізмом. І не лише тому, що завершені чотири важких роки навчання, а й тому, що це випуск студентів, які долали виклики пандемії COVID-19, карантинних обмежень і повномасштабного вторгнення. Проте всі вони вистояли — і гідно завершили свій шлях у стінах університету. Про це говорять ректор та викладачі.

«Ми вклали в них серце»: ректор Євген Трушляков

Євген Трушляков Фото: студенти кафедри журналістики, реклами та PR-технологій НУК

— Пане Євгене, що ви відчуваєте у день випуску цього незвичайного курсу?

— Складно передати словами. Це поєднання гордості, хвилювання, полегшення та, звичайно, радості. Адже ми бачимо результат — більше ніж 1700 випускників, які змогли пройти через чотири роки, наповнені викликами. Це і пандемія, і повномасштабна війна, і сирени, й укриття. Але ці молоді люди витримали. І найголовніше — не втратили жаги до знань.

— Якою була роль університету в їхньому шляху?

— Ми створювали не лише умови для навчання, а й простір підтримки. І викладачі, і адміністрація докладали зусиль, щоб навчання продовжувалося попри всі обставини. Більше того — ми адаптували програми, освоїли нові цифрові інструменти, впровадили нові курси. Це був спільний марафон: викладач і студент разом на одній дистанції.

— Що вирізняє цей випуск з-поміж інших?

— Це перший повністю «цифровий» випуск — студенти починали з карантину, продовжили під обстрілами, і завершили в умовах тривог. Але вони не зламались. Це покоління має неймовірний емоційний та інтелектуальний імунітет. І я впевнений — вони змінюватимуть країну.

«Вони змушували нас тримати планку»: Євген Беркунський, викладач ННІ КНУП

Євген Беркунський ліворуч Фото: студенти кафедри журналістики, реклами та PR-технологій НУК

— Що було найпомітнішим у цьому курсі студентів?

— Їхня щирість до навчання. Вони справді хотіли вчитися. Іноді ставили такі глибокі технічні питання, що я, зізнаюсь, сам сідав вчити нове. Це мотивує. Вони не просто слухали лекції, а хотіли розуміти, як це працює на практиці.

— А які труднощі були у викладанні?

— Безперечно — онлайн. Пояснити алгоритм або складну концепцію через екран набагато важче. Але водночас ми побачили, що студенти здатні бути дисциплінованими й відповідальними, навіть сидячи вдома. А ще було цікаво працювати з тими, хто вже мав практичний досвід, як, наприклад, Олег Зайцев, який спочатку закінчив курси розробників, а потім прийшов до нас і блискуче закінчив навчання.

— Що б ви побажали своїм студентам зараз?

— Бути голодними до знань. Не зупинятись. Успіх — це завжди розвиток. І вірити в себе. Навіть у найважчі часи.

Серед студентів, якими викладач особливо пишається — Олег Зайцев, який спершу закінчив курси компанії Geeks4Less, отримав кваліфікацію Java-розробника, а потім здобув вищу освіту в НУК.

— Такі приклади — про професійну зрілість і мотивацію, — підкреслив викладач.

«Вони стали справжньою командою» — Олег Бобина, директор ННГІ

Олег Бобина Фото: студенти кафедри журналістики, реклами та PR-технологій НУК

— Пане Олеже, що ви згадуєте про перші курси цього набору?

— Було непросто. Їх треба було «зібрати», об’єднати. Онлайн-заняття не сприяють командному духу. Але з часом вони подружилися, стали колективом. Це була перемога — і для них, і для нас.

— Чи бачите ви в них готовність до реального світу?

— Безумовно. Вони пережили те, чого не знало жодне покоління студентів до них. Якщо витримали цю дистанцію — витримають і життя. Я бажаю їм одного — не втрачати людяність. Бо знання — це сила, але людяність — це якість, яка робить фахівця справжнім професіоналом.

Голоси студентів: що залишиться в серці назавжди

Випускники з вдячністю згадували роки навчання, підтримку викладачів і дух взаємодопомоги, який панував навіть у найскладніші періоди. Особливе місце у спогадах студентів займають живі комунікації з науково-педагогічним колективом, високий рівень підготовки, мотивація до саморозвитку та прагнення залишатися частиною наукової спільноти.

— Я відчуваю полегшення, — говорить випускник Валерій Новицький. — Нарешті свобода. Найбільше запам’ятались живі розмови з викладачами. Це не просто знання, це підтримка. Мене надихала ідея: отримати диплом і йти далі. Планую магістратуру, тут же, у НУК. Раджу майбутнім студентам — не уникайте очного навчання. Дистанційка — це зручно, але втрачається атмосфера, емоції.

— Це були найважчі чотири роки, — коментує випускниця Катерина Самитовська. — але й найцінніші. Ми вчилися під обстрілами, онлайн, в укриттях, але ми зробили це. Мене надихали гарні оцінки, стипендії і справжня дружба зі студентами та викладачами. Після диплому — на магістратуру. А ще — порада майбутнім студентам: обирайте спеціальність за покликом душі, тільки тоді навчання буде в радість.

1700 історій — одна мета: майбутнє сильної України

Понад 1700 випускників НУК сьогодні тримають у руках дипломи — символ не лише академічного досягнення, а й життєвої витримки. Це покоління вчилося в умовах, яких не знали попередні курси. Вони пройшли крізь пандемію, війну, тривоги — і залишилися людьми.

— Це свято не лише для студентів, а й для їхніх батьків, викладачів, рідних. Вони пройшли шлях разом. І я вірю, що кожен з них зробить свій внесок у розбудову незалежної, сильної України, — підсумував ректор Євген Трушляков.

Миколаївські