​​​​​​​Старша школа по-новому: Первомайський «Лідер» стає флагманом освітньої реформи

11 липня 2025 р. 07:45

11 липня 2025 р. 07:45

В українській освіті — великі зміни . Реформують старшу школу, і це — не просто нові слова в документах. Це про те, як навчатимуться ваші діти у 10-12 класах. Зрозуміти, що таке академічний ліцей, навіщо все це потрібно і що реально зміниться — непросто. Тим більше, коли питань багато, а відповідей — не достатньо. Ми в Гард.City вирішили розібратися разом — на прикладі Первомайського ліцею «Лідер». Саме він став одним із перших амбасадорів змін — і покаже, як виглядатиме старша школа по-новому.

Зміст інтерактивний: натискайте на назву розділу, який вас зацікавив, і ви відразу перейдете на нього.

• «Лідер»: ліцей-амбасадор у Первомайську
• Що розповіли у ліцеї
• Таймінг: як впроваджується освітня реформа в Україні
• Навіщо впроваджується освітня реформа в Україні
• Поширені міфи про реформу освіти
• У чому суть реформи: обирати, що вчити, щоб потім обирати, ким стати
• Що дасть у підсумку реформа освіти

«Лідер»: ліцей-амбасадор у Первомайську

Освітню систему в Україні змінюють — зокрема, оновлюють підхід до навчання в старших класах. У жовтні 2024 року МОН затверджено концепцію реформування, якою має бути нова профільна школа — так званий академічний ліцей. І тепер в окремих закладах освіти уже готуються впроваджувати ці зміни.

До перших 30 шкіл, які спробують нову модель на практиці, потрапив і Первомайський ліцей «Лідер». Він долучився до передпілотного етапу реформи — це означає, що його досвід стане важливим для всіх, хто впроваджуватиме зміни в майбутньому.

Про участь у реалізації проєкту йдеться і у відповіді управління освіти Первомайської міської ради на інформаційний запит редакції:

Фото: Гард.City

«Ліцей «Лідер» із 2021/2022 навчального року бере участь у пілотному проєкті довготермінової реформи освітньої галузі (Нова українська школа). Відповідно з 2025/2026 навчального року ліцей визначений для реалізації пілотного проєкту щодо формування оптимальної мережі академічних ліцеїв».

Запитувала редакція також про те, які у громади плани щодо пілотного проєкту по створенню академічного ліцею? Що взагалі в Первомайській громаді впроваджується у зв’язку з реформою освіти? Як освітянське керівництво роз’яснює зміни, щоб зменшити рівень напруги серед батьків? Яке фінансування передбачене для реалізації реформи в громаді? Як вирішуватиметься питання доїзду учнів до академічних ліцеїв?

Однак наразі управління освіти не готове відповісти на ці запитання, оскільки, цитуємо: «Станом на 21.05.2025 року змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» не внесено, у Верховній Раді України зареєстрували декілька законопроєктів, зокрема №13120 «Про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв». Нового Положення про академічні ліцеї не затверджено. Тож законодавча база щодо функціонування академічних ліцеїв наразі не внормована».

Проте це не зовсім так, адже 29 серпня 2024 року міською радою Первомайська ухвалене рішення «Про затвердження Перспективного плану розвитку мережі закладів освіти Первомайської міської територіальної громади на 2024-2027 роки». План щодо мережі освітніх закладів всієї Миколаївщини, сформований на основі пропозицій міських, сільських та селищних рад, передали на затвердження Миколаївській ОВА. Згідно з цим планом, в області визначені заклади, які в майбутньому надаватимуть старшокласникам профільну освіту.

Як пояснив Сергій Яцковський, національний експерт Проєкту DECIDE, незважаючи на те, що зміни до Закону України «Про повну загальну середню освіту» ще не ухвалені Верховною Радою, чинне законодавство надає повноваження та зобов’язує органи місцевого самоврядування вживати дій для формування нової мережі закладів освіти, у тому числі академічних ліцеїв.

«Відповідно до частини другої статті 32 Закону, рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію або зміну типу закладу освіти ухвалює засновник, тобто місцева рада. Окрім того, згідно з пунктом 5¹ розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, до 1 вересня 2027 року усі заклади загальної середньої освіти мають привести свої установчі документи у відповідність до вимог Закону, що включає і зміну типів закладів освіти (реорганізацію мережі). У сільській місцевості додатково вимагається проведення громадського обговорення проєкту рішення не пізніше ніж за рік до його ухвалення. Отже, ухвалення місцевою радою перспективного плану мережі є не лише правом, а й виконанням вимоги Закону, і це не залежить від темпів проходження відповідних законопроєктів у Верховній Раді», — пояснив експерт.

Що розповіли у ліцеї

Фото: Первомайський ліцей «Лідер»

Із жовтня 2024 року педагогічна команда ліцею проходила навчання за програмою для освітніх управлінців, що включала чотири навчальні модулі. Програма реалізується за підтримки МОН України. У рамках проєкту команда брала участь у Всеукраїнських форумах, де обговорювали переваги та виклики старшої профільної школи.

Участь брали не лише керівники, а й вчителі та учні, що забезпечило багатостороннє бачення змін. Форум у Львові минулого року й цьогорічний у Києві стали платформою для обміну досвідом між школами з різних регіонів.

Наталія Качура Фото: з особистого архіву

«Головна ідея реформи, — розповідає директорка ліцею Наталія Качура, — надати учням право вибирати предмети для формування власної освітньої траєкторії. 10 клас розглядається як адаптаційна ланка, в якій учень має можливість змінити профіль відповідно до своїх інтересів. Такий підхід орієнтований на розвиток компетентностей, необхідних у сучасному світі».

Профілі навчання формуються на основі опитування учнів і батьків, відповідно до потреб та запитів суспільства та із врахуванням кадрового потенціалу. У ліцеї «Лідер» створено кілька профілів: українська філологія, англійська філологія, історико-правовий, біолого-технологічний (він же комп’ютерна інженерія).

Заступниця директорки Вікторія Рябикіна наголосила на важливому аспекті реформи — академічній свободі вчителів. Педагоги можуть розробляти власні програми на основі модельних, що затверджуються міністерством або педрадою, якщо це програми курсів за вибором. «Уже зараз учителі проходять відповідне навчання, — говорить пані Вікторія, — щоб із вересня розпочати практичну роботу щодо створення авторських курсів».

За згодою вчителя програми й матеріали його / її авторства зможуть використовувати вчителі інших шкіл усієї України. Це сприятиме обміну ідеями та посиленню міжшкільної співпраці.

Наразі ЗУ «Про повну загальну середню освіту» передбачає, що в 5-11 (12) класах має бути від 5 до 30 учнів. Для спецкурсів, зокрема міжгалузевих, мінімальна кількість учнів — 8. Водночас розглядаються зміни до законодавства, які конкретизуватимуть вимоги до мережі академічних ліцеїв, зокрема щодо мінімальної кількості учнів на паралелі (не менше 96 осіб) та, відповідно, у старших класах (не менше 24 учнів).

Профільна освіта викликає жвавий інтерес і серед школярів. Учні 9-х класів, які вже обрали профіль для подальшого навчання, діляться своїми очікуваннями та мотивацією:

Денис Базаренко Фото: з особистого архіву

«Я, учень 9-го класу, — говорить Денис Базаренко, — який вже вирішив іти в профільний десятий клас. Скажу, що профільна школа є дуже гарною ідеєю, адже ти можеш більше поглибити свої знання з певних предметів, з якими хочеш пов'язати своє життя. Я збираюся пов'язати своє життя з юридичними професіями, тому обрав історико-правовий клас. Тут зменшується кількість годин з предметів, які не потрібні для моєї майбутньої професії, але базові знання залишаються. Наприклад, усі природничі предмети об'єднані в один курс. Це дуже зручно. На мою думку, в Україні мають бути академічні ліцеї».

Михайло Запорожець Фото: з особистого архіву

«Я ставлюся до профільної школи загалом позитивно, — каже Михайло Запорожець, — тому що кожен має змогу рухатися саме в тому напрямку, який йому подобається. Не потрібно буде вивчати зайві предмети. Наприклад, багато кому не дається математика — це зрозуміло. Але завдяки профільній системі, її буде менше у напрямках, де вона не є основною. Я обрав біолого-технологічний профіль і не планую змінювати своє рішення. Мені подобається біологія, і профільна школа дозволить зосередитися саме на потрібних мені дисциплінах».

Алла Макогоненко Автор: Наталія Клименко

Алла Макогоненко, мати семикласника, зазначає, що профільна освіта відкриває нові горизонти для дітей. «Мій син, — каже пані Алла, — цікавиться програмуванням, тому можливість навчатися на біолого-технологічному профілі є великою перевагою. Впровадження STEM-освіти, курсів робототехніки та розвиток STEM-класів робить навчання більш прикладним і орієнтованим на майбутнє».

Таймінг: як впроваджується освітня реформа в Україні

Реформа освіти в Україні розпочалася у 2017 році із запровадження НУШ. Нова українська школа, за ідеєю МОН, має давати учням не тільки необхідні знання, але й уміння застосовувати ці знання у подальшому житті, як професійному, так і особистому. Після пілотного проєкту, відбувся запуск НУШ у 1-х класах у 2018-му, а у 2022-му нова українська школа стартувала у 5 класах.

1 вересня 2025 року стартує перший етап пілотування НУШ у старшій школі. У ньому візьмуть участь 30 пілотних ліцеїв. Наступного року, 1 вересня 2026, до пілотування долучиться ще понад 100 закладів. А вже 1 вересня 2027 року реформа стартує в усіх 10 класах. Перший випуск учнів, що навчатимуться за новою програмою, відбудеться у 2030 році.

Навіщо впроваджується освітня реформа в Україні

Розберемося, навіщо в Україні працюють над впровадженням реформи. У 2022 році Україна вдруге взяла участь у міжнародному дослідженні якості освіти PISA . Це тестування дає оцінку здатності 15-річних підлітків застосовувати набуті в школі знання і вміння з математики, читання, природничих наук у реальному житті. Результати дослідження, зокрема, показали вплив на рівень учнівської компетентності таких чинників, як тип населеного пункту і тип закладу освіти. Так, учні з великих міст суттєво випереджали школярів із сільської місцевості. Також вищий результат показали учні ліцеїв, гімназій і спеціалізованих шкіл (порівняно із закладами загальної середньої і професійно-технічної освіти). А реформа має на меті якраз надати школярам нові можливості для здобуття якісної освіти, незалежно від того, чи це дитина з великого міста або з села.

Поширені міфи про реформу освіти

Нове й невідоме завжди викликає побоювання. Нагадаємо, представники батьківських комітетів початкових класів 11-ї школи у Первомайську у вересні 2024 року виступили проти зміни мережі закладів освіти . Батьки переймалися тим, що їхнім дітям після завершення 4 класу доведеться змінювати школу, адже академічний ліцей передбачає навчання 10-12 класів, отже 5-9 класи мають обрати інший заклад.

Проте, що більше обізнаності, то менше побоювань. Розвінчуємо найпоширеніші міфи про освітню реформу.

• Закриття шкіл, зокрема сільських. Школи не закриватимуть, натомість школа може змінити тип: замість закладу із 1-11 класами вона стане закладом з 1-9 класами або лише з 10-12 класами (академічним ліцеєм). Рішення про зміну типу закладу ухвалює місцева рада та враховує при цьому багато чинників. У селах функціонуватимуть ліцеї й гімназії, за наявності достатньої кількості учнів.
• Дітям потрібно буде далеко їздити на навчання. Буде забезпечене організоване підвезення учнів шкільними автобусами із супроводом дорослого у межах 10-30 км. За попередньою оцінкою, підвезення знадобиться лише 10% старшокласників.
• Звільнення вчителів: навпаки, оновлені заклади освіти потребуватимуть кваліфікованих вчителів. Проте через трансформацію шкіл може змінитися місце роботи: наприклад, з гімназії вчитель може перейти викладати в академічний ліцей.

У чому суть реформи: обирати, що вчити, щоби потім обирати, ким стати

Багато хто зі школярів хоч раз та й казав: «Навіщо стільки всього вчити, хіба мені у житті все це знадобиться!» Саме про це і є реформа старшої школи: за ідеєю, старшокласники матимуть змогу обирати предмети і профілі навчання, зважаючи на свої схильності й майбутній фах. Потреба у репетиторах має відпасти, адже поглибленні знання старшокласники отримуватимуть у закладі освіти. Після 9 класу учні та учениці зможуть обрати з двох типів закладів: академічний ліцей або заклад професійної (професійно-технічної) чи фахової передвищої освіти. Кожен з цих закладів має свою спрямованість і переваги.

Академічні ліцеї:

• орієнтовані на підготовку до вступу та навчання у закладах вищої освіти;
• вибір профілю навчання (одного, хоча профілі можуть поєднувати кілька галузей; умовно — не просто біологічний, а біотехнологічний): поглиблене вивчення профільних курсів і предметів;
• також можна вибрати додаткові предмети незалежно від профілю (наприклад, вибрати біотехнологічний профіль і додатково вивчати підприємництво і літературу).
  

Заклади професійної (професійно-технічної) або фахової передвищої освіти:

• орієнтовані на здобуття професії та швидший вихід на ринок праці;
• вибір предметів, що пов'язані із майбутньою професією;
• можливість вступити у заклад вищої освіти після закінчення професійного чи фахового коледжу.
  

У програмі будуть вибіркові та обов'язкові предмети. До обов'язкових відносяться базові знання з української мови, історії, математики, природничих наук тощо. Ці предмети вивчатимуть всі учні. Проте протягом 10-12 класів все більше годин буде виділятися на вибіркові предмети. Обов'язкові предмети вивчатимуть у класах, а вибіркові — у змінних групах.

На паралелі академічного ліцею має бути багато учнів, орієнтовно 100, щоб можна було формувати невеликі групи для вивчення профільних предметів. Ліцеї матимуть обладнання для лабораторій, щоб знання з природничих та інших наук не були лише теоретичними. Субвенції на шкільну реформу уряд виділяє щороку, в тому числі фінансування виділяється для обладнання лабораторій і закупівлю шкільних автобусів.

Перший з трьох років опанування навчальної програми, тобто 10-й клас, буде адаптаційним. Дитина зможе визначитися, чи підходить їй обраний профіль, та за бажання змінити його. В 11-12 класах триватиме поглиблене вивчення обраних предметів і курсів.

Більше дізнатися про реформу старшої школи можна на сайті .

Також на інтерактивній мапі можна подивитися, які заклади освіти є у громаді.

Що дасть у підсумку реформа освіти

• Старшокласники зможуть вивчати те, що їм дійсно цікаво і знадобиться у житті;
• в академічних ліцеях буде багато учнів і викладатимуть кваліфіковані вчителі;
• заклади освіти будуть оснащені кабінетами фізики, хімії тощо для практичної роботи;
• учні зі сільської місцевості отримають можливість доступу до якісної освіти.
  

Реформа профільної освіти — це крок до створення гнучкої системи, орієнтованої на особистість учня. Вона дозволяє формувати індивідуальні освітні траєкторії, забезпечує потреби сучасного ринку праці та відкриває українським школярам шлях до якісної сучасної освіти.

Цей матеріал створено у межах проєкту «Abo Edu: Upgrade School», що втілюється Агенцією медійного росту АБО у партнерстві з Швейцарсько-українським проєктом DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», що впроваджується в Україні консорціумом у складі ГО DOCCU та PHZH за підтримки Швейцарії. Погляди, висловлені у матеріалі, не можуть вважатись офіційною позицією партнерів.

Миколаївські