Хто крайній за результати НМТ? Діти, батьки, вчителі чи знову мер

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Хто крайній за результати НМТ? Діти, батьки, вчителі чи знову мер

22 липня 2025 р. 19:09

22 липня 2025 р. 19:09

У голосуванні взяли участь 435 осіб . Відповіді розподілились наступним чином:

41% вважають, що винен мер, якому не до освіти
37% покладають провину на вчителів, яким все одно
24% звинувачують лінивих дітей
17% вважають, що причина — байдужі батьки

У коментарях під постом користувачі активно висловлювали свої думки. Більшість з них зійшлися в одному: проблема комплексна, але головною причиною називають віддалене навчання та відсутність належної уваги до освіти з боку місцевої влади.

Evgen Kovalchuk коротко резюмував:
“Віддалене навчання”

STAS. STAS. додав, що відповідальність слід покладати не лише на вчителів:
“Меру все одно що з дітьми, батькам навчати, де їхні діти, а винуваті вчителі !!!!”

Шашки Онлайн категоричний:
“Тільки мер і ніхто інший”

Комарницька ЛЕНА Оленка підтримала тезу про дистанційне навчання:
“Дистанційне навчання”

Лілія пояснила, що успіх залежить не від формату, а від мотивації:
“Якщо діти зацікавлені, в навчанні то вони будуть навчатися. Мої діти без репетиторів відмінники”

Ольга назвала головним винуватцем саме онлайн-формат:
“Вина в цьому онлайн навчання. Діти толком не розуміють теми, а вчителі не можуть з кожним займатися індивідуально”

Vova Voldemar критично висловився і про батьків, і про дітей:
“Якщо батькам начхати як діти вчаться, а діти самі не хочуть вчитися і тим більше саморозвиватися, то ніякий вчитель і тим більше мер не допоможе”

Я нагадує про об’єктивні обставини:
“До чого тут мер, спочатку ковід, потім війна, скільки років не нормального навчання, тому такий результат, не шукайте цапа відбувайла. Той хто хоче вчитися, той вчиться за допомогою інтернета і батьків”

Ludmila Petrova наполягає, що без соціалізації немає прогресу:
“Потрібно, щоб діти ходили до школи. коли дитина соціалізована, вона якось оживає, тягнеться до знань”

Alexander звинуватив усього політичну систему:
“Недолуга влада в країні зруйнувала стару систему освіти і створила хрін знає що, нерідною для більшості дітей мовою”

Лариса Н . :
“Зробили з дітей дурнів. Чим далі тим страшніше. А дурнями та жебраками керувати легше”

Ця хвиля обговорень підкреслює глибину проблеми. У коментарях люди розриваються між звинуваченням влади, вчителів, батьків і дітей. Але спільним залишається одне — розчарування в системі, яка не змогла захистити одне з найцінніших: право дітей на якісну освіту навіть у час війни.