Міські луки проти спеки: як зміна клімату повинна змінити підхід до озеленення

31 липня 2025 р. 20:48

31 липня 2025 р. 20:48

Зелені насадження — це не лише про дерева та кущі. Ба більше, міські газони та зелені зони — не просто елемент декору урбаністичної інфраструктури, а справжня екосистема. Чому це саме так, а не інакше, і прості та, на перший погляд, ефективні підходи до благоустрою вже не працюють, а викосити та збутись клопоту – насправді шкода, а не «господарський підхід», розбираємось у матеріалі на Гард.City.

У чому проблема?

Упродовж останніх кількох десятиліть клімат європейського континенту невпинно теплішає. За прогнозами науковців, межа лісостепу та степу в Україні зміститься на 150-200 кілометрів упродовж наступних 10-15 років.

Відповідно, спекотніше стає і в українських містах. У них, закутих в асфальт і бетон, єдиними оазами-джерелами кисню є газони, парки та сквери. Які щовесни та щоліта прокидаються під звуки, дуже подібні на дзижчання «шахедів». Це мотокоси, які в руках комунальників перетворюють трав'яний покрив у голу землю. Подекуди тримери «голять» і без того відкриті ділянки з гравієм, на яких ледь-ледь проклюнулась молода травичка. Натомість лишається хіба пилюка. І щоранку доводиться після безсонної від тривог ночі слухати ще й дзижчання коси та вдихати пилюку з вихлопними газами замість свіжого повітря. Надто, якщо людина страждає хронічними захворюваннями дихальних шляхів.

Традиційне біління бордюрів та ялинок — ще один радянський рудимент у благоустрої міста Автор: Юлія Савва

Тотальному косінню трави, як і білуванню бордюрів та ялинок, ми «завдячуємо» радянській традиції. Взагалі традиція викошування міських газонів сягає 18-19 століття, коли це стало популярним в Англії. Однак так звані «англійські газони», рівненькі під лінієчку, були прерогативою заможних британців і ознакою статусу. Адже вимагали тривалої та кропіткої роботи і ретельного догляду. А от радянська система благоустрою, схильна все спрощувати та примітізувати, уніфікувала цю практику. Однакові підходи стали застосовувати до газонів біля житлових будинків, промислових зон і парків.

Більше — у радянських реаліях будь-яка висока трава вважалася «заростями бур'янів», які слід знищити. Тодішні ідеї «культурності», «порядку», «чистоти» мали на меті створювати відчуття візуального контролю над природою, тобто траву косили як елемент благоустрою, а не з екологічних міркувань. Ці ідеї стали частиною нормативної документації, а отже і вимогою до облаштування міських просторів. У спадок врешті такі підходи дістались і Україні.

На центральній площі Первомайська у липні пекуча спека Автор: Юлія Савва

Отже, констатуємо два витоки проблеми:

• звичка сприймати «дику» траву як ознаку занедбаності;
• відсутність сучасного ставлення у комунальних служб, де зазвичай керуються застарілими нормами, а не екологічними чи естетичними міркуваннями.

Але чи дійсно це аж так необхідно – викошувати нанівець траву, та ще й робити це регулярно, кілька разів упродовж весни, літа й осені? Чи не раціональніше рухатись у протилежному напрямку та, навпаки, збагачувати природну рослинність і робити міський простір більш екологічним? Розбираємося.

Яке рішення?

Інна Тимченко Фото: з особистого архіву

Європейські міста вже доволі давно стали на шлях сталого розвитку, наслідують цей досвід і в Україні. Річ у тім, що висока трава допомагає охолоджувати місто, зберігати вологу та захищати ґрунт від перегрівання. Детальніше про цей, здавалося б, очевидний факт, розповідає Інна Тимченко , експертка з питань екоосвіти, оцінки впливу на довкілля НЕЦУ. І наводить живі приклади своїх слів.

«Перше і головне — це те, що рослини дійсно захищають верхній шар ґрунту. На фото ви можете бачити наші заміри температури на поверхні землі, коли там була трава, і коли потім вже її скосили. Різниця в 15 градусів. Коли ми штучно оголюємо ґрунт, ми самі погіршуємо його стан. Бо окрім посушливої погоди в нашому регіоні характерні ще й сильні вітри. Тож ерозія ґрунту відбувається стрімко. Водночас, коли ґрунт вкритий трав'янистою рослинністю, вона його захищає від надмірного висушення, обвітрення та ерозії. Ті нечисленні опади, які є в наших місцях, на ділянках, вкритих травою, газоном тощо, більш рівномірно розподіляються і проникають в ґрунт завдяки рослинності. А от ділянки з оголеним ґрунтом, навпаки, цієї вологи, якої і так не дуже багато, отримати не можуть, бо вона швидко випаровується, максимум, розподіляється по поверхні, що звісно ж, недостатньо для нормального зволоження», – розповідає екологиня.

Загалом, варіантів облаштування зелених зон та газонів у міському просторі може бути кілька:

• Мавританські газони — популярний варіант, що поєднує злакові трави з різнокольоровими польовими квітами. Вони виглядають дуже ефектно та потребують лише одного-двох скошувань на рік. Проте важливо обирати суміші, які включають невибагливі до поливу та ґрунту рослини. Раз на два роки квіти доведеться досівати, бо злаки швидко витісняють квітучих сусідів з ділянки.
• Голландські луки — цей стиль передбачає створення структурованих композицій, що імітують природні луки. Вони часто включають цибулинні рослини, що квітують ранньою весною, а потім поступаються місцем однорічним і багаторічним квітам. Рослини обирають таким чином, що періоди цвітіння тривають каскадом одне за одним упродовж кількох місяців. І ділянка доволі довго лишається квітучою.

У Києві висадили декоративні луки Фото: Олександр Возний / Facebook / Суспільне

Що по грошах?

Квітучий газон — це не лише про красу та екологічність, а й про ефективне використання бюджетних коштів. За підрахунками Любові Колосової , експертки з екології та озеленення вінницького комунального підприємства «Інститут розвитку міста», облаштування однієї сотки (100 м²) луки з урахуванням підготовки ґрунту, зняття дернини та посіву коштує приблизно 1 500 грн.

Для порівняння, закласти квітник з багаторічних рослин на тій же площі стане місту приблизно в 40 000 грн. Вартість може варіюватись залежно від типу сумішей насіння, щільності посіву, а також кількості й діаметра висаджених багаторічних квітів. Різниця, як бачимо, відчутна.

А ще луку чи квітучий польовий газон не треба щотижня косити, поливати чи регулярно замінювати рослини. Ця маленька екосистема живе за власним циклом і щороку відновлюється самосівом. В умовах обмежених бюджетів міст в реаліях воєнного часу такий підхід не лише екологічно доцільний, а й економічно виправданий.

У Первомайську, 2025 Автор: Юлія Савва

Як це працює?

Дослідження в Європі показали, що навіть невеликі зелені зони (0,5-2 га) здатні знизити температуру повітря в районі на 1-3°C порівняно з безтравними ділянками, і при цьому підвищують вологість на 2-8%.

Українців точно здивують «бур’яни» на вулицях Берліна. Насправді це спеціально висаджені понад 50 природних ділянок біорізноманіття із місцевих лугових рослин, на що місто витратило понад 1,5 млн євро. В результаті стало не лише гарно, а й вдалося відновити популяції 300 видів диких бджіл, з яких понад половина під загрозою зникнення. В Лондоні 7 із 10 районів впровадили ініціативи зі збереження диких квітів. У Варшаві покіс відкладають до завершення цвітіння, аби рослина встигла пройти весь цикл росту та дати насіння. А в Гамбурзі взагалі висадили різнотрав’я на дахах автобусних зупинок.

Берлін Фото: vidnova.info Автор: Екосенс

В Україні теж є успішні приклади. У Вінниці фахівці КП «Інститут розвитку міст» ще у 2023 році запустили проєкт «Луки Вінниці» і висіяли лугові ділянки.

У Львові ГО «Плато» в співпраці з місцевими адміністраціями ще з 2021 року почала зменшення частоти косіння та облаштуванням ділянок різнотрав’я в парках. На основі досліджень і постійної роботи в цьому напрямку експерти ГО впорядкували посібник «Різнотрав’я поруч».

У Києві за 2023-2024 роки створені 39 ділянок, де повністю відмовились від косіння, та ще 17 ділянок, де висаджують луки. Навесні 2025 року в столиці квітли вже 43 декоративні луки. Кількість ділянок, де не косять траву в столиці, збільшилась з 65 минулого року до 76 цьогоріч. Їх загальна площа понад 200 га.

Полтава також долучається до цього тренду: 2025 року місто висаджує стійкі до спеки міські луки на п’яти пілотних локаціях.

Навесні 2025 року до цієї хвилі приєдналося й Запоріжжя, де ініціативу з висівання різнотрав’я реалізує ГО «Екосенс» як продовження роботи із втілення природоорієнтованих рішень у практику міського озеленення.

Що думає влада Первомайська?

Ми поцікавились у керівництва Первомайської громади тим, які методи утримання зелених зон, газонів та клумб діють нині у міському просторі та що думають можновладці про те, аби осучаснити підходи та врахувати кліматичні реалії.

Відповідь проте отримали вельми лаконічну, з якої можна зробити висновок, що Первомайськ наразі не стає на шлях сталого розвитку міського простору у питаннях облаштування зелених зон та догляду за трав'яним покривом. Скоріш за все, у нас про таке навіть не задумувалися.

«З метою забезпечення утримання території Первомайської міської громади в належному стані, а саме, утримання зелених зон, управлінням ЖКГ міської ради укладено договір від 24.03.2025 з ФОП Мокряк О.М. на проведення послуг з озеленення територій та утримання зелених насаджень. Зокрема, викошування газонів висотою понад 10 см — суцільне та викошування травостою за допомогою кущоріза з висотою трави більше 15 см з домішками самосіву дерев та чагарників, на загальну суму 803,3 тис. грн. Також укладено договір з ФОП Пєстов П.Є. та ТОВ «ЧИСТ-КОМП» на проведення послуг з прибирання вулиць, зокрема, утримання зелених зон уздовж доріг на загальну суму 1 250,3 тис. грн», — йдеться у відповіді на інформаційний запит редакції.

Що ж до того, в якому режимі та з якою частотою у місті косять траву у зелених зонах, то конкретної відповіді ми не отримали. Зазначається, що косять у межах укладених договорів та наданого фінансування. Але клумби у кількох локаціях міста планували із залученням дизайнерів. Йдеться про площу Визволення, стелу «300 років Первомайську» на Коротченка та парк «Дружба народів».

Плюси, мінуси та ризики

Сучасна наука наполягає на тому, що міські газони та дикі трави — це окрема екосистема у міському просторі. Та й саме по собі поняття «газону» має широке визначення, яке залежить від розташування, мети у міському просторі, складу рослин тощо. Тому утримувати ці ділянки слід із врахуванням усіх цих факторів, як і оцінювати вплив скошування та його доцільність.

Ірина Кравченко Фото: з особистого архіву

Харківська екоактивістка Ірина Кравченко , до якої редакція звернулася по консультацію, зауважує: важливо розуміти, що догляд за газонами як штучно створеними ділянками та дикими травостоями повинен мати різні підходи. А отже, українським містам важливо буде зробити такі кроки:

• виділення спеціальних ділянок для газонів у парках, скверах, на дитячих і спортивних майданчиках, зонах для вигулу собак тощо. Такі газони слід утримувати відповідно до норм, визначених у Правилах утримання зелених насаджень;
• гнучкий підхід до різнотрав’я: косіння — залежно від видового складу рослин та кліматичних умов;
• обов'язкова боротьба з агресивними алергенними бур’янами (лобода, амброзія, чорнощир, лутига). Корисні рослини, як-от: конюшина, спориш, тонконіг, ромашка, цикорій, слід косити лише після дозрівання насіння, залишаючи висоту травостою не менше 15-20 см. Тобто не раніше червня, а в деяких випадках – аж у серпні. Уздовж доріжок можна скошувати частіше;
• бажано використовувати газонокосарки на колесах із регульованою висотою косіння, а не тримери, які зрізають траву надто низько;
• після видалення бур’янів голі ділянки потрібно підсівати культурними видами трав;
• перевагу віддавати рослинам, що запилюються комахами, а не вітром (оскільки пилок вітрозапильних злаків може викликати алергію в деяких людей). Це можуть бути конюшина, цикорій, ромашки, лядвенець рогатий, шавлія, звіробій, материнка, герань, люцерна, дика морква, льон, лісова анемона, волошка тощо. Злакові види краще висівати в мінімальних кількостях;
• під деревами доцільно висаджувати тіньолюбні лісові трави — фіалки, проліски, барвінок, копитняк, медунку. Вони низькорослі та їх можна скошувати тільки один раз на рік, восени.

У косіння є свої плюси:

• запобігання поширенню деяких алергенних бур'янів, зокрема, амброзії;
• поліпшення видимості в зонах безпеки: на перехрестях чи узбіччях доріг;
• несприятливі умови для кліщів у людних місцях: біля шкіл, лікарень, на дитячих майданчиках та майданчиках для вигулу собак;
• також у певних випадках (хоча це більше про культуру поводження з відходами) косіння сприяє зменшенню скупчення сміття, що подекуди спостерігається у високій траві.

А є й мінуси:

• традиційне косіння — додаткове джерело викидів вуглецю та шуму від газонокосарок та тримерів;
• ділянки з коротко скошеною травою прогріваються набагато більше й швидше, ніж із густим травостоєм;
• втрата флористичного різноманіття. Через урбанізацію природне середовище дробиться, зв'язки між популяціями рослин порушуються, і виживати їм стає дедалі складніше;
• втрата в цілому біорізноманіття: скошені рослини не встигають квітнути та плодоносити, в результаті страждають комахи-запилювачі, птахи, що їдять насіння й комах, та дрібні тварини, наприклад, їжаки;
• фінансове навантаження на обмежені бюджети воєнного часу: пальне, ремонт техніки, оплата праці.

І це теж у Первомайську Автор: Юлія Савва

Плюси газону з різнотравʼя:

• різнотравʼя навіть на невеликих ділянках (10-100 м²) створює середовище для комах, птахів і ґрунтових тварин, яких не буває на однотипних коротко скошених газонах. Разом такі природні острівці створюють у місті справжню екологічну мережу;
• нескошена трава зменшує змив ґрунту після злив, запобігає швидкому випаровуванню води, сприяє поступовому проникненню води у глибокі шари ґрунту. Завдяки цьому землю менше треба поливати в спеку;
• також такий газон працює, як кондиціонер, — порівняно з коротко скошеним газоном він знижує температуру навколо на 2-4°C, а біля доріг ще й діє як природний фільтр, зменшуючи кількість пилу в повітрі та радіус його поширення;
• менше косити — це також економити: пальне, час та зусилля.

Мінуси різнотравного газону:

• складніше підтримувати «порядок»: рослини потрібно досівати, а далі вчасно видаляти сухостій;
• пожежна небезпека: суха трава легко займається;
• без догляду можуть поширитись карантинні рослини, які витісняють місцеву флору, а також бур'яни-алергени;
• у нескошеній високій траві активно розмножуються кліщі.

А до речі, про амброзію, від якої страждають алергіки — викошування дійсно може стримувати її, але хіба тимчасово, тоді як набагато ефективніше позбавляти її ареалу для розповсюдження. І засаджувати ділянки густими й високими лучними травами, з якими амброзія не зможе конкурувати за місце під сонцем.

Запрошуємо експертів з озеленення, екологів, представників органів місцевого самоврядування та всіх небайдужих містян долучитись до обговорення сучасних підходів до утримання міських зелених зон. Який досвід ми вже маємо? Яких рішень потребують наші міста? Як спільними зусиллями створити комфортне, екологічно стійке середовище? Пишіть нам, діліться думками — разом можемо більше.

Цей матеріал було підготовлено в рамках проєкту «Посилення стійкості медіа в Україні», який впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity)». Висловлені погляди є винятково поглядами авторів і не обов'язково відображають позицію Фундації Ірондель або ІРМІ.

Миколаївські