Місяцями вирішують, хто прибере трупи: скотомогильники біля Синюхи отруюють воду на Первомайщині

14 серпня 2025 р. 11:13

14 серпня 2025 р. 11:13

На Первомайщині, де річка Синюха забезпечує питною водою тисячі людей, біля водозабору виявили стихійний скотомогильник. Активіст Дмитро Тягун повідомив про це РВА, екологів, поліцію та журналістів. Тим часом рештки худоби місяцями гниють у водоймах і балках, просочуючи землю токсинами.

Автор: Наталія Клименко

Миколаївщина, 2025 рік. На межі Синюхинобрідської та Первомайської громад до десятка локацій з трупами свійських тварин, викинутих у водойму. Ставок зі «скарбом» знаходиться неподалік від залізничної колії та джерела, що живить річку Синюху. Поруч міський водозабір. І це не фільм жахів — це реальність.

Первомайщина — зона екологічного ризику: тривожна статистика і мовчазні проблеми

Останніми роками північ Миколаївщини все частіше фігурує у звітах екоінспекції як територія з підвищеним рівнем екологічного забруднення.

У 2024 році Держекоінспекція Південно-Західного округу зафіксувала понад 120 порушень у Миколаївській області: стихійні звалища, забруднення водойм, спалювання стерні тощо. На Первомайщині при цьому немає пунктів утилізації тваринних відходів, хоча агросектор активно розвивається. Більшість решток з ферм зникає без сліду, поки не знаходять чергове звалище. У зоні Синюхи та Південного Бугу відсутній належний моніторинг вод і ґрунтів, що створює загрозу не лише екології, а й здоров’ю людей.

У 2024 році на Миколаївщині зафіксовані 2 спалахи кишкових інфекцій, 37 постраждалих, серед яких 23 — діти. Також зареєстровані 17 випадків лептоспірозу, 2 смерті (за вісім місяців 2024 року).

Автор: Наталія Клименко

Місцевий житель натрапив на скотомогильники на перетині двох громад

Ще у травні 2025-го Дмитро Тягун звернувся до влади з проханням розібратися та утилізувати тваринні кладовища. Журналістів про свою «знахідку» він повідомив уже наприкінці липня , коли не дочекався конкретних дій з боку відповідних органів. Тоді ми разом із активістом попрямували на місце екологічної катастрофи. Тут журналістка на власні очі бачила останки мертвих туш, кістки та черепи. Природною зоною тягнеться страшний сморід, а саме місце нагадує циклічне коло вимирання: дощ, токсини, земля, струмок, річка — і водозабір. Просто на локації беремо у пана Дмитра Тягуна інтерв’ю.

Автор: Наталія Клименко

«Це смердюче кільце — замкнене»: Дмитро Тягун

— Дмитре, як ви натрапили на ці знахідки?

— Я живу неподалік, в кооперативі «Зоря». То частенько чути сморід, коли повіє вітерець. Раніше скотомогильник був трохи далі від ставка. А тепер просто в очереті у ставку, вода якого стікає просто у Синюху. А там же неподалік водозабір. Тобто ці трупи худоби просто біля джерела, з якого люди беруть воду і п'ють, і їдять, і борщ варять. Це реально отрута для половини міста.

— Чи зверталися ви до когось із інформацією про цю «знахідку»?

— Ще у 2023 році голова нашого кооперативу звертався до пана Сергія Саковського (очільника районної військової адміністрації). Тепер уже повторно я сам звернувся. Ще тоді чиновник пообіцяв: «Розберемось». Начебто приїздив хтось із поліції, але ніхто й не почухався, а вже цього року, 16 травня, я сам написав заяву в екоінспекцію, до поліції і знову до військової адміністрації. І тільки 29 травня комісія виїхала на місце, де фіксувала та брала аналізи грунту та води.

— Чи здогадуєтеся, хто міг це зробити?

—Так, бо були бирки з номерними знаками корів, так вуха у них маркують. Є документи, не буду все говорити, але є, де і в кого ці корови купувались. Навіть яка машина їх возила, люди все знають. Там ніби син та власник однієї із ферм причетні, але всі мовчать. Мені працівник «залізки» розповідав, що бачив цих людей і навіть їм говорив, що не можна такого робити, але, як бачимо, результату ніякого. Все досі на місцях, рештки тварин розкладаються, сморід стоїть страшний, а ми всі труїмося водою, яка потрапляє в наші крани. У мене лише єдине питання: «Ще скільки нас будуть труїти? Чому ніхто не займеться прибиранням? Екоінспекція каже, що «ми акт склали, передали далі». Сергій Саковський каже: «Вони зобов'язані були проконтролювати виконання». То до кого йти далі? Якесь замкнене коло.

— Чи повідомили вас про результати аналізів води та грунту?

— Ніхто мені їх не показував. Чув, що бралися проби, але я сумніваюсь у точності результатів. Бо якщо не зробити це в момент, коли йде вимивання дощами або зливами, то справжнього ступеня зараження не видно. Просто суха земля не є показником. Треба вивчати, як оця гниль просочується до водоносних шарів, і тільки тоді ми побачимо реальну загрозу.

— Як давно ви спостерігаєте цю ситуацію?

— З 2023 року точно. Тут кооператив наш поруч і ми все це нюхаємо. Очі всі заплющили, всі бачать і мовчать. Чиновники на своїх кріслах сидять, гроші отримують, а про людей думають в останню чергу.

Далі йдемо до людей у село — запитуємо, чи не знають, чиїх рук справа? У селі всі про скотомогильники чули, здогадуються, хто винен, але відкрито говорити не хочуть.

Що кажуть влада, поліція та екологи?

Аби розібратися в ситуації, звертаємося до районної військової адміністрації. Її начальник Сергій Саковський реагує швидко і дає письмову відповідь. У документі сказано, що дійсно, було звернення від Дмитра Тягуна. Розказано і про роботу комісії та складені акти. Словом, «ситуація під контролем». А от щодо конкретних дій — інформації ми не отримали.

Далі телефонуємо до екоінспекції у Первомайську. Ірина Мельник, представниця Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу, підтвердила факт наявності скотомогильника. Більше того, за її словами, на місце тваринних кладовищ виїздила й працювала екологічна комісія.

— Ми виїжджали на місце, — розповідає екологиня телефоном. — Там, дійсно, локації залишків тварин. Ми нарахували їх до десяти. Також були зібрані зразки ґрунту і води. Все направлено до лабораторії, а результати аналізів ми уже представили правоохоронцям, які, до речі, відкрили кримінальну справу за цим фактом. Знаєте, все це все дуже обурює. Люди абсолютно не усвідомлюють, що така безвідповідальність може коштувати багатьом життя. Я би сказала, це питання не лише штрафів, а й базової гігієни і поваги до природи.

За її словами, відповідальність передбачена щонайменше за двома статтями Кримінального кодексу України: ст.239 — забруднення або псування земель, ст.251 — порушення ветеринарних правил, що спричинило тяжкі наслідки.

Наступний крок: звертаємося до державної екоінспекції Південно-Західного округу

Комунікуємо зі Світланою Бешевець, яка відповідає за спілкування з пресою. 5 серпня близько десятої ранку надсилаємо запитання напряму чиновниці, а відповідь – уже по обіді на офіційній сторінці інспекції у фейсбуці.

«Відходи тваринного походження біля річки Синюха: зафіксовано факт забруднення. … Шкода, завдана довкіллю внаслідок забруднення та засмічення земель, становить 10 789 грн. За даним фактом Первомайським районним відділом поліції ГУНП в Миколаївській області відкрито кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 Кримінального кодексу України».

Повідомлення Державної екоінспекції Південно-Західного округу Фото: фейсбук

Звертаємося до поліції, аби уточнити інформацію щодо цього злочину.

Що кажуть у поліції

У поліції підтверджують факт наявності скотомогильників. Більше того відкрили кримінальне провадження і навіть мають підозрюваних. Однак деталі не розкривають, кажуть — «таємниця слідства». Не говорять також про заходи запобігання чи обмеження доступу до небезпечної території. Наразі чекаємо на відповідь на наш офіційний запит.

Коли збираються ліквідовувати скотомогильники?

Це питання ми поставили голові Синюхинобрідської територіальної громади Олександру Зубку.

— Чекаю завершення слідства, — відповідає голова. — Коли будуть визначені винні, тоді вони самі й приберуть. Називати прізвища не буду, доки триває слідство. Я їм просто покажу, де вирити яму, і хай прибирають. Хто накидав — той і має прибрати. Винні є, і слідство скаже, хто це. У селі всі знають, хто це зробив.

За словами Олександра Зубка, екоінспекція вже винесла рішення, але, на його думку, все-таки саме інспекція повинна визначити місце для захоронення відповідно до норм: відстань від населеного пункту, джерел води тощо.

— Це ж як кладовище, яке де-небудь не зробиш. Раніше у нас був скотомогильник ближче до села. Тут має бути дотримання усіх норм, має бути вирита яма та накрита кришкою, — пояснює очільник громади.

Що маємо у підсумку?

• Триває досудове розслідування та ведеться експертиза.
• Синюхобрідській громаді направлено припис від 06.06.25 року інспекцією Південно-Західного округу щодо ліквідації звалища
• Екологічна інспекція назвала суму за шкоду, завдану довкіллю, — всього 10 789 грн.
• З моменту повідомлення у травні 2025 і до виходу статті у серпні – останки тварин залишаються на місці.

Яку відповідальність можуть понести порушники

В Україні за незаконне викидання решток тварин та забруднення довкілля передбачена адміністративна, кримінальна та ветеринарна відповідальність. Серед ключових норм:

• Кримінальний кодекс: ст. 239 — забруднення земель (штраф до 3400 грн, арешт або обмеження волі до 3 років, за тяжкі наслідки — до 5 років); ст. 251 — порушення ветеринарних правил (штраф до 5100 грн або арешт/обмеження волі до 3 років).
• Кодекс про адмінправопорушення: ст. 82 — псування земель (штраф до 1360 грн для громадян, до 1700 грн для посадовців); ст. 188-16 — невиконання вимог Держекоінспекції (штраф до 1700 грн).

Яку несуть відповідальність за подібні порушення в Європі?

У більшості європейських країн подібне порушення карається суворо. У Німеччині — це штрафи до 50 000 євро, у Франції — можливе ув’язнення до трьох років та штраф до 150 000 євро. Там діє принцип невідворотності покарання. У тій же Франції та Нідерландах до таких інцидентів залучають не лише екологічну поліцію, а й ветеринарні служби, оскільки йдеться про потенційну загрозу епідемій. В Україні ж — часто фіксують, але не карають.

Замість післямови: що потрібно робити вже зараз

Очевидно, що ситуація розкриває глибоко вкорінені проблеми у напрямку екологічного контролю у регіоні. Стихійні скотомогильники — це прямий ризик для здоров’я сотень людей, загроза довкіллю та свідчення безвідповідальності й бездіяльності. Наявність документів, актів обстежень, відкритого провадження — це добре, але відсутність реальних дій, зволікання з утилізацією та покаранням винних роблять проблему лише видимішою.

Найперше, що потрібно було б зробити:

• Негайно прибрати рештки тварин і утилізувати їх згідно з ветеринарними та санітарними вимогами.
• Оприлюднити результати аналізів води та ґрунтів, аби мешканці знали, чим дихають і що п’ють.
• Зобов’язати місцеву владу та Держекоінспекцію публічно відзвітувати про контрольні заходи — із чіткими строками.
• Ідентифікувати та притягнути винних до відповідальності — не лише для покарання, а й для превенції майбутніх злочинів.
• Створити у районі офіційний пункт утилізації тваринних відходів, що зменшить стимул до незаконного викидання.
• Розробити та виконувати план регулярного моніторингу стану води та ґрунтів, з доступом до даних для мешканців.

Цей матеріал було підготовлено в рамках проєкту «Посилення стійкості медіа в Україні», який впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity)». Висловлені погляди є винятково поглядами авторів і не обов'язково відображають позицію Фундації Ірондель або ІРМІ.

Миколаївські