Більшість українців не перевіряють новини: 59% вразливі до дезінформації

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Більшість українців не перевіряють новини: 59% вразливі до дезінформації

01 вересня 2025 р. 16:39

01 вересня 2025 р. 16:39

Навесні 2025 року Соціологічна група “Рейтинг” провела дослідження для ГО “Львівський медіафорум” та організації International Media Support , яке показало, як українці споживають інформацію, яким джерелам довіряють і наскільки вразливі до дезінформації.

Основні джерела інформації

Головним майданчиком став Telegram — його регулярно читають 52% українців.
На другому місці YouTube ( 32% ), на третьому — Facebook ( 28% ).
Телемарафон “Єдині новини” і чати у Viber переглядають по 25% .
Газети та журнали фактично зникли з ужитку — 84% ніколи їх не читають.
Радіо не слухають 75% , регіональні медіа не споживають близько 70% .

Довіра до медіа

Українці не схильні довіряти ЗМІ загалом.

Відносно найбільше довіряють Telegram-каналам (29%) і YouTube (24%) .
Лише 16% схильні вірити міжнародним та українським онлайн-медіа.
Найбільше недовіри викликає телемарафон “Єдині новини” ( 39% не довіряють йому, 24% вагаються, 19% не змогли відповісти).

Перевірка інформації

Майже 40% українців взагалі не перевіряють достовірність новин.
Лише 18% роблять це завжди.
Найчастіше перевіряють молодь ( 18–29 років ), люди з вищою освітою та військові.
Головні способи: власна інтуїція та досвід ( 34% ), порівняння з кількома джерелами ( 25% ).

Вразливість до дезінформації

Тест показав, що 59% українців уразливі до дезінформації.

Вони:

Менше підтримують вступ до ЄС та НАТО , а також дії влади.
Рідше дивляться суспільно-політичні новини.
Частіше орієнтуються на власний досвід замість перевірки різних джерел.
Серед них переважають російськомовні та двомовні громадяни, мешканці прифронтових регіонів, люди з нижчим рівнем освіти та доходів.