Пам’ять, що живе серед людей: День вшанування ліквідаторів ЧАЕС у Південноукраїнську

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Пам’ять, що живе серед людей: День вшанування ліквідаторів ЧАЕС у Південноукраїнську

15 грудня 2025 р. 15:04

15 грудня 2025 р. 15:04

Щороку 14 грудня в Україні згадують людей, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. З цієї нагоди у Південноукраїнському історичному музеї 12 грудня зібралися ліквідатори, представники міської влади та керівництво ПАЕС.

Присутні схилили голови під час хвилини мовчання, віддаючи шану загиблим унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та ліквідаторам, яких уже немає серед живих.

Зі словами подяки та побажанням здоров’я до ліквідаторів звернулися перший заступник міського голови Микола Покрова, заступник генерального директора по персоналу ВП ПАЕС Сергій Котельник та учасник ліквідації аварії на ЧАЕС, представник міської організації «Союз Чорнобиль Україна» Юрій Рубан.

Юрій Рубан, Сергій Котельник та Микола Покрова Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

– Перше, що спало мені зараз на думку, це коли ми їхали з Южноукраїнська на Чорнобильську станцію. Їхали своїм автобусом, і на зустріч пройшла колона автобусів. Я водієві Васі кажу: «Зупинися». Він зупинився, я кажу: «А ну візьми прилад, виміряй дорогу». Якщо у нас зараз тут фон десь 8-12-15 мікрорентген на годину, тоді ж на дорозі було близько 300 мікрорентген на годину. Це набагато перевищувало нормальний радіаційний фон. Я звертаюся до хлопців, які їдуть зі мною: «Ну, що?» Кажуть: «Палич, вперед!». Було дуже страшно. Багато людей, які туди прямували, не уявляли, з чим вони стикатимуться і як треба захищатися. З нашої дев’ятки – трьох уже нема. Дякую за те, що згадуєте про нас. Звичайно, хотілося б, щоб те, що нам обіцяли виконувалося, але тепер у пріоритеті наші захисники, які нині в окопах. Їм не легше, чим нам було в перші дні, години, хвилини. Я думаю, що і ту, і цю біду ми переможемо, і все буде добре , – мовив Юрій Рубан.

Викладачка Південноукраїнської мистецької школи Євгенія Томіліна на скрипці виконала композицію «Мелодія серця». Звучання було таким проникливим, що у присутніх на очах з’явилися сльози.

На завершення учасники заходу поклали квіти до пам’ятного знаку «Чорнобильська мадонна». Люди стояли мовчки, кожен зі своїми спогадами, думками, і з розумінням того, що пам’ять про ліквідаторів живе не лише в датах календаря, а в самих людях, які щороку приходять сюди разом.